Рішення № 59134281, 22.07.2016, Оболонський районний суд міста Києва

22.07.2016 Справа № 756/6441/15-ц

Номер справи 756/6441/15-ц

Номер провадження 2-з/756/180/16

У Х В А Л А

22 липня 2016 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Яценко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживачів, визнання кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом в розмірі 4662973 грн. 15 коп.

ОСОБА_1 в свою чергу звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», який судом було об*єднано з первісним позовом відповідно до якого просить суд визнати недійсним з моменту підписання кредитний договір № K2S4GI0000002184 від 06.12.2007 РОКУ, підписаний між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», договір іпотеки № К2S4GI0000002184 від 06.12.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», договір поруки № 2S4GI0000002184 від 06.12.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», договір поруки № 2S4GI0000002184/1 від 06.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

14.07.2016 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій вона зазначає, що 08 липня 2016 року до неї надійшли листи ПАТ КБ «ПриватБанк» про те, що Банк має намір укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться в іпотеці за кредитним договором № 2S4GI0000002184 від 06.12.2007 року. В іншому листі було зазначено, що якщо вона протягом тридцяти днів не висловить намір придбати вищевказаний предмет іпотеки, Банк вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд, зазначає, що існує реальна ймовірність того, що Банк відчужить предмет іпотеки іншій особі, а тому просить суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на АДРЕСА_1, до вирішення питання по справі за зустрічним позовом про визнання кредитного договору № 2S4GI0000002184 від 06.12.2007 року та договору іпотеки недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» та просить суд визнати недійсним з моменту підписання кредитний договір № K2S4GI0000002184 від 06.12.2007 РОКУ, підписаний між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», договір іпотеки № К2S4GI0000002184 від 06.12.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», договір поруки № 2S4GI0000002184 від 06.12.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», договір поруки № 2S4GI0000002184/1 від 06.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Як визначено у ч. 1, ч. 3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи те, що майно на яке просить позивач за зустрічний позовом накласти арешт є предметом спору, суд приходить до висновку , що заяву слід задовольнити.

Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем за зустрічним позовом вимогами, з огляду на що, суд дійшов висновку про забезпечення позову у той спосіб, який визначений позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення для виконання ухвали один рік.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя