Ухвала суду № 59132567, 24.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 травня 2016 р.Справа №804/2274/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до відповідача: Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" про стягнення коштів , -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" про: стягнення з Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" (код 05455707) кошти у сумі 682 420,65 грн. на реєстраційний рахунок обласного бюджету № 33210870700007, код дохода бюджету 37989316, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам ст. 106 КАС та встановлено строк для усунення недоліків до 23.05.2016 року, а саме:

- надати належним чином оформлений документ про сплату у встановленому порядку та розмірі судового збору.

Зазначена ухвала отримана позивачем 11.05.2016р., що підтверджується поштовим повідомленням, наявним у судових матеріалах.

19.05.2016р. на адресу суду надійшло клопотання позивача в якому він просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Щодо вказаного клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.88 КАС України).

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Суд зазначає, що клопотання не містить жодних доказів щодо відсутності коштів (відповідних бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, також до заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів не надано. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. У зв'язку з викладеним в задоволенні клопотання слід відмовити.

Станом на 20.04.2016р. позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 28.03.2016р.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.87, 88, ч.3 ст.108, ст.ст.165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Розяснити позивачу, що відповідно до ч.6 ст.108 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1