Ухвала суду № 59132327, 14.06.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/106/16-к

1-кс/465/363/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016 року слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., з участю секретаря Шоробура С.В., прокурора Бобика С.Ю., представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиневича О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. від 13.01.2016 року накладено арешт на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 421566046101.

ОСОБА_1 як власник майна, на яке накладено арешт, звернулась з клопотанням про скасування арешту майна, оскільки вважає ухвалу слідчого судді від 13.01.2016 року винесеною помилково, так як вона не є підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальному провадженні за № 120131500030000011, та не є особою, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну ОСОБА_3, а, тому, на її думку, у слідчого судді не було підстав, передбачених ч.1 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на належне їй майно в межах кримінального провадження, де підозрюваним є ОСОБА_4. Просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Мартиневич О.А. клопотання підтримав та додатково пояснив, що відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України арешт на майно третьої особи, тобто, особи, яка не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, може бути накладено, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ціну від ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, зазначених у п.п.1-4 ч.1 ст. 96-2 КК України. В той же час, при накладенні арешту на майно жодним чином не було доведено обізнаність ОСОБА_1 щодо можливої неправомірності набуття майна обвинуваченим ОСОБА_3Крім того, відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. В той же час, арештоване майно не є речовим доказом, а ОСОБА_1 є добросовісним набувачем майна. Просить клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, вважає, що, з урахуванням показів обвинуваченого ОСОБА_5, ОСОБА_1 повинна була знати, що належне їй на даний час майно було свого часу набуто ОСОБА_3 неправомірно.

Вивчивши матеріали клопотання, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиневича О.А. на підтримку клопотання, заперечення прокурора проти заявленого клопотання про зняття арешту, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України арешт на майно третьої особи може бути накладено, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ціну від ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, зазначених у п.п.1-4 ч.1 ст. 96-2 КК України.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно зі статтею 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Органом досудового слідства та прокурором не надано доказів того, що нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 421566046101, є речовим доказом у кримінальному провадженні № 120131500030000011 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.4 ст. 190 КК України, також не надано доказів обізнаності ОСОБА_1 щодо відповідності арештованого майна будь-якій з ознак, зазначених у п.п.1-4 ч.1 ст. 96-2 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, оскільки існують всі передбачені Законом підстави для скасування арешту на майно.

Керуючись ст.ст.170,174, 303, 305-307, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт нежитлового приміщення, що розташоване за адресою - АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 421566046101, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) та перебуває в оренді у ПП «Мережа-Сервіс Львів» (код - 33617918), накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. від 13.01.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Мартинишин М.О.