26.05.2016
ЄУН 431/1657/16-к
Провалжсння № 1-кп/431/133/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2016 року. Старобільський районний сул
Луганської області
у складі: головуючого - судді Озерова В.О..
за участю: секретаря Дубініної О.О.,
прокурора Редько О.А.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України. освіта середня, не заміжньої, раніше не судимої, студентки ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої на ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставин.
23 березня 2016 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в навчальній аудиторії № 208 ЛНУ імені ОСОБА_2, побачила мобільний телефон марки «Nокіа 309», чорного кольору, в результаті чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Після цього ОСОБА_1, переконавшись. що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала вищевказаний мобільний телефон. вартістю 450 гривень, який належав ОСОБА_3 Викраденим розпорядилась на свій розсуд.
Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.
Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечувала таємного викрадення чужого майна за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.
12 квітня 2016 року між обвинуваченою ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. яку сторони просять розглянути та затвердити.
Згідно угоди про примирення, обвинувачена ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_1, у виді громадських робіт строком 100 годин.
Враховуючи те, що обвинувачена та потерпіла досягли угоди про примирення, підписали її. причому обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченій покарання, суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст. ст. 468-475 К1ІК України та. розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КІІК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 1 ст. 469 КІІК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим. захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 469 КІІК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Обвинувачена ОСОБА_1 заявила суду, що вона цілком розуміє наслідки укладення угоди про примирення.
Судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення. Обвинувачена зможе реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.
Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок. дій будь-яких інших обставин, ніж ті. які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами (обвинуваченою та потерпілою) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченої. та заявлені в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між обвинуваченою та потерпілою відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.
Прокурор у судовому засіданні вважала, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає затвердженню, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди, задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між обвинуваченою та потерпілою належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з призначенням останній узгодженої сторонами міри покарання.
У відповідності до ст. 124 КІІК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави витрати па залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи № 19/113/9-4/116-79е від 06 квітня 2016 року.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 350. 369, 370. ч. 2 ст. 373. 374. 468-476. ч. 3 ст. 394. 395 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 12 квітня 2016 року між обвинуваченою ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4.
ОСОБА_1 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.
Запобіжний захід ОСОБА_1, у вигляді особистого зобов'язання, залишити без зміни до набрання вироку чинності.
Стягнути з ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи № 19/113/9-4/116-79е від 06 квітня 2016 року в сумі 770 грн. 35 коп. Одержувач: УДКСУ у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.
Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia 309», чорного кольору, який знаходиться під охоронною розпискою у потерпілої ОСОБА_4, повернути останній.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озеров В.О.
Судове рішення № 59132148, Старобільський районний суд Луганської області було прийнято 26.05.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 431/1657/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: