Ухвала суду № 59130889, 20.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді - доповідача: Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.,

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідачів ОСОБА_4

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_5 до на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Громадської організації «Слідство.Інфо», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації,-

В С Т А Н О В И Л А:

Справа № 761/35131/15-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/9586/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Позивач ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Слідство.Інфо», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» було розміщено статтю за авторством ОСОБА_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»?» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_2). Зазначена стаття негативним чином вплинула і продовжує впливати на ділову репутацію позивача, дискредитуючи його та його діяльність в очах суспільства та оточуючих, а також вводить в оману всіх, хто ознайомився з вказаним матеріалом на сайті в мережі Інтернет. Про існування зазначеної статті позивач дізнався ІНФОРМАЦІЯ_4 з газети «Ми - кияни», на шпальтах якої було опубліковано інформацію із зазначенням джерела інформації «Слідство.Інфо» (випуск за ІНФОРМАЦІЯ_4). Так, на 6 сторінці вказаного друкованого засобу масової інформації була розміщена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», яка, з-поміж іншого, містила про позивача неправдиву інформацію, з посиланням на джерело «Слідство.Інфо». Таким чином, позивач дізнався про оприлюднену та поширену ще у 2012 році інформацію про нього, яка містить неправдиві дані: відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, а також відомості, які не відповідають дійсності (неповні та перекручені). Відповідно, інформація, висвітлена на сайті, шкодить діловій репутації позивача, принижує його честь та гідність.

Тому, позивач просив суд визнати інформацію, викладену в публікації на веб-сайті «Слідство.Інфо» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»?» про позивача, де автор - відповідач ОСОБА_3 викладає інформацію, що не відповідає дійсності, - недостовірною; визнати дії відповідача ОСОБА_3 щодо написання статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»?», яка містить неправдиву інформацію, шкодить діловій репутації позивача, принижує його честь та гідність, такими, що порушують принципи журналістської етики; зобов'язати власника веб-сайту «Слідство.Інфо» Громадську організацію «Слідство.Інфо» (режим доступу в мережі Інтернет: http:// slidstvo.info/) видалити з публічного доступу статтю, що порушує особисті немайнові права позивача, під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»?» з веб-сайту «Слідство.Інфо» в мережі Інтернет; зобов'язати ОСОБА_3 та Громадську організацію «Слідство.Інфо» спростувати викладену у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»?» недостовірну та неправдиву інформацію у такий же спосіб, яким вона була поширена, тобто шляхом публікації на веб-сайті «Слідство.Інфо» спростування цієї інформації з наступним змістом протягом 3 календарних днів з моменту прийняття судового рішення: «СПРОСТУВАННЯ: ІНФОРМАЦІЯ_5 на веб-сайт: «Слідство.Інфо» було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказана стаття містить інформацію, що визнана недостовірною згідно судового рішення, щодо особи ОСОБА_5 та його підприємницької діяльності, яка не підтверджується встановленими фактами. У зв'язку із цим, адміністрація ГО «Слідство.Інфо» та журналіст ОСОБА_3 приносять свої вибачення» та стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року В задоволенні позову ОСОБА_5 до Громадської організації «Слідство.Інфо», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивачем ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду є необґрунтованим, таким, що винесено без повного та всебічного з'ясування обставин справи, не підтверджується доказами, які були досліджені в судовому процесі та наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що діють на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ГО «Слідство.Інфо», відповідач ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_5 на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет Громадської організації «Слідство.Інфо» було розміщено статтю за авторством ОСОБА_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».

У відповідності з ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Саттею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Стаття 2 Закону України «Про інформацію» встановлює, що основними принципами інформаційних відносин є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про інформацію», реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем не надано належного обґрунтування порушення його особистих немайнових прав та настання шкоди для нього особисто від порушення особистих немайнових прав.

Крім того, позивач у позовній заяві просить визнати інформацію, викладену в публікації на веб-сайті «Слідство.Інфо» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»?» про позивача, такою, що не відповідає дійсності, але в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що вся інформація, яка викладена у даній статті, є недостовірною та стосується тільки позивача.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (ч. 4 ст. 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7 ст. 277 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції надано вірну оцінку обставинам справи, оскільки позивачем та його представником не надано доказів на обґрунтування своїх вимог щодо визнання недостовірною всієї інформації, викладеної в публікації на веб-сайті «Слідство.Інфо» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»?», які б мали підтвердити викладені обставини, оскільки, відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів та показів свідків, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргупозивача ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: