Вирок № 59130363, 12.07.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2016 Справа №607/3429/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

при секретарі с/з Гнатенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12016210010000163 від 16 січня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, незареєстрованого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1,раніше судимого:

- 18 листопада 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. 11 червня 2014 року звільнений від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію», згідно ухвали Сарненського районного суду Рівненської області,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Романенко І.Ю., захисника-адвоката Чапаєвої Г.М., обвинуваченого ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченого ОСОБА_2 15 січня 2016 року о 23 год. 30 хв., який перебував по вул. Галицькій, 38 в м. Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 15 січня 2016 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_2, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, за допомогою манікюрних ножиців відкрив автомобіль марки «Daf 95 XF» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та з салону вказаного автомобіля викрав GPS навігатор марки «Prestigio Geovision», вартістю 700 гривень, GPS навігатор марки «Shturmann Play», вартістю 700 гривень, багатофункціональну сумку - чохол вартістю 49 гривень, портативний DVD тюнер марки «ВВК», вартістю 800 гривень, портативний DVD тюнер марки «LG» вартістю 840 гривень, автомобільний зарядний пристрій, вартістю 20 гривень, автомобільний зарядний пристрій, вартістю 20 гривень, два закордонні паспорти на ім'я ОСОБА_5, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5, військовий квиток на ім'я ОСОБА_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на напівпричіп бортовий марки «Schmitz», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на сідловий тягач марки «Daf», мобільний телефон китайського виробництва, який для потерпілого ОСОБА_5 матеріальної вартості не становить та вісімнадцять лазерних дисків, які для потерпілого матеріальної вартості не становлять. Із викраденим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3129 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що 15 січня 2016 року о 23 год. 30 хв. він заїхавши на автомийку що по вул. Галицькій, 38 в м. Тернополі, на якій побачив припаркований автомобіль «Daf» та поряд із яким нікого не було. Після чого, у нього виник намір на здійснення крадіжки речей із його салону. За допомогою манікюрних ножиців він відкрив дверки вказаного автомобіля та із салону викрав речі, що перераховані в обвинувальному акті. У вчиненому він щиро розкаюється, просить його суворо не карати, завдана матеріальна шкода потерпілому ним відшкодована в повному обсязі.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, стан його здоров'я, а саме перебування на обліку в КУТОР «Тернопільський обласний наркологічний диспансер» з приводу - розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником АТО, обставини, які пом'якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілого, який наполягає на призначенні найменш суворого покарання обвинуваченому. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілого, який наполягає на призначенні найменш суворого покарання обвинуваченому, є учасником АТО.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення товарознавчої та трасологічної експертиз.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_2, відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №75/16-22 від 24 лютого 2016 року в розмірі 1230 грн., трасологічної експертизи №1.5-129/16 від 16 лютого 2016 року в розмірі 230 грн. 40 коп., на загальну суму 1460 грн. 40 коп. (одна тисяча чотириста шістдесят гривень 40 копійок).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя В.Є. Ломакін