Ухвала суду № 59130117, 21.07.2016, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/849/16-к

Провадження №1-кс/672/109/16

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

21 липня 2016 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

слідчого судді Мельник В.М.

секретаря Жиловській Т.В.

учасників судового провадження:

прокурора Глуховець В.К.

слідчого Дідули С.А.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого СВ Городоцького ВП ГУНП України в Хмельницькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працюючого, раніше судимого: 28.04.2011року Городоцьким районним судом за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання, з іспитовим строком на 2 роки; 21.06.2011 року Городоцьким районним судом за ч. 2 ст. 289 із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі; 03.08.2011 року Городоцьким районним судом за ч. 2 ст. 289 із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 6років позбавлення волі; згідно постанови Шепетівського міськрайонного суду від 16.10.2015 звільнений від відбування покарання із замінною на виправні роботи строком на 1 рік 27 днів з відрахуванням 20% заробітку,, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240120000284 від 13 липня 2016 року,-

встановив:

Слідчий СВ Городоцького ВП ГУНП України в Хмельницькій області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 з тих підстав, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а саме: маючи не зняту та не погашену судимість, під час відбування виправних робіт належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин.

Так, 12 липня 2016 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, проходячи біля господарства ОСОБА_3 по вул. Слободяна, 40, в с. Іванківці Городоцького району Хмельницької області, вирішив незаконно заволодіти автомобілем НОМЕР_1, що належить ПАТ «Оболонь», який був припаркований на узбіччі дороги біля вказаного господарства.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1..

В подальшому ОСОБА_1 за допомогою відшуканого біля важеля перемикання швидкостей ключа запалення запустив двигун вказаного автомобіля на якому поїхав в напрямку до м. Київ.

Дії ОСОБА_1 в ході досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, - як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

21.07.2016 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, переховувався від органів досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні заявлене клопотання підтримала, просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою визнав, не заперечив факту вчинення ним кримінального правопорушення та обрання даного запобіжного заходу.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання в межах наданих суду доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Ч.1 ст.194 КПК України визначено, що : Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя у відповідності до положень ст.178 КПК України враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 неодноразово вчиняв аналогічні тяжкі злочини, на шлях виправлення не став, даний злочин вчинив в період відбуття виправних робіт. Транспортний засіб, яким незаконно заволодів, залишив в м. Києві, а сам перебував в м. Львів, де мав намір перетнути державний кордон.

Дані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що полягають у тому, що підозрюваний, залишаючись на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.

Також слідчий суддя враховує, що до підозрюваного може бути застосовано саме такий запобіжний захід, у нього на даний час відсутнє джерело доходу, він не одружений і не має дітей.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст.183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, підозрюваного необхідно звільнити з-під варти, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки до суду (органу досудового розслідування), в тому числі, через внесення застави.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України у розмірі сорока розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно д ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного відповідні обовязки.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.177-179, 193-194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО м. Хмельницького строком шістдесят днів з моменту затримання, тобто з 21 липня 2016 по 18 вересня 2016 року.

Розмір застави визначити в межах - 40 мінімальних заробітних плат в сумі - 58000 (пятдесят вісім тисяч грн. 00 коп.), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач:Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Банк отримувача: ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО: 815013, Код ЄДРПОУ: 26293548, Рахунок отримувача : 37316010000015.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

Визначити строк застосування вищевказаних обов"язків, що покладаються на підозрюваного тривалістю у два місяці з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Городоцького районного суду Хмельницької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні, а якщо справа буде перебувати у провадженні суду на відповідного процесуального прокурора.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя