Ухвала суду № 59129836, 08.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/363/15 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/470/16 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бермеса І.В., Гірник Т.А.,

за участі секретаря: Куцика І.Б.,

з участю: ОСОБА_2, представника ПАТ "БМ Банк" - Басика А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

27 січня 2015 року ПАТ «БМ Банк» звернувся із зазначеним позовом, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №15/75/150512 в сумі 65 707,85 грн. (а.с. 2-3).

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» 65 707 грн. 85 коп. боргу за кредитним договором № 15/75/150512 від 15.05.2012 року.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» 657 грн. 08 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_4

В апеляційній скарзі посилається на те, що при ухваленні рішення, суд не врахував сплачену суму боргу у розмірі 3 000 грн. Вважає, що суд не перевірив розрахунки, представлені позивачем.

Просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, представника ПАТ "БМ Банк" - Басика А.М. на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом та матеріалами справи установлено, що 15 травня 2012 року між ПАТ «БМбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №15/75/150512, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 67 260 грн., з терміном повернення наданих кредитних коштів до 14 вересня 2019 року та відсотковою ставкою в розмірі 17,77% річних (а.с. 4-9).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором, 15 травня 2012 року було укладено договір поруки №15/75/150512/2-1 між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 Згідно даного договору ОСОБА_2 (поручитель) взяла на себе зобов'язання відповідати за виконання позичальником умов кредитного договору та нести відповідальність у випадку його невиконання чи неналежного виконання відповідачем ОСОБА_4 (а.с. 13).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №15/75/150512 від 15 травня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 належно не виконує своїх зобов'язань за вищевказаним договором, як наслідок станом на 26 грудня 2014 року утворилась заборгованість перед Банком по кредиту в сумі 65 707,37 грн., з яких: 51 633,04 грн. строкова заборгованість по кредиту, 9805,50 грн. прострочена сума заборгованості по кредиту, 701,37 заборгованість по процентах, 1701,25 прострочена заборгованість по процентах, 1866,69 грн. пеня (а.с. 14-15).

Згідно п. 4 Договору Поруки Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Умовами договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти.

У відповідності до умов договору та вимог Закону, Банком було скеровано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 повідомлення від 31 жовтня 2014 року про усунення порушень Кредитного договору, а саме вимога про погашення заборгованості в сумі 63 976 грн. 21 коп., яка залишена поза увагою боржником, а 27 січня 2015 року пред'явлено позов до суду (а.с. 28, 29).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення відповідачем ОСОБА_4 умов кредитного договору, що призвело до невиконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, або від будь-кого з них окремо.

Отже, за невиконання відповідачем ОСОБА_4 кредитного договору відповідальність за порушення зобов'язання лежить також на поручителю ОСОБА_2

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність позову та про стягнення з відповідача ОСОБА_4 як позичальника, та ОСОБА_2 як поручителя суми заборгованості по кредитному договору №15/75/150512 від 15 травня 2012 року у розмірі 65 707, 85 гривень.

Посилання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на сплату ними 3000 гривень 07 серпня 2015 року (до постановлення рішення суду першої інстанції), та здійснення ними подальших проплат коштів на виконання умов кредитного договору №15/75/150512 від 15 травня 2012 року (вже після постановлення рішення суду першої інстанції) не впливає на законність рішення суду першої інстанції, оскільки суд стягнув заборгованість, яка існувала у відповідачів станом на 26 грудня 2014 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бермес І.В.

Гірник Т.А.