Ухвала суду № 59126109, 29.06.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/10586/16-ц

Провадження № 2-4561/16

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

29 червня 2016 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2016 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати ( 551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6`890, 00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем судовий збір оплачено в сумі 551,20 грн. з позовних вимог майнового характеру, виходячи з ціни позову 24 992,00 грн..

Між тим, суд вважає, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна - ? частині трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного нерухомого майна, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору, виходячи з максимальної ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, а саме в розмірі 6`890, 00 грн.

За таких обставин, позивач, з врахуванням вже сплаченої суми, має доплатити судовй збір з позовних вимог майнового характеру в сумі 6`338 грн. 80 коп. = (6`890, 00 грн. - 551,20 грн. судового збору оплаченого позивачем).

Оплата судового збору має бути здійснена на: р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК у Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом`янський р/с., 02896762.

Суду мають бути подані оригінали квитанцій про оплату судового збору.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач звертається з вимогою про визнання за ним права власності на частину квартири АДРЕСА_1 після смерті його матері ОСОБА_3.

Разом з цим, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що спірна квартира на праві власності була зареєстрована за ОСОБА_4.

При цьому позивач не зазначив якими доказами підтверджується, що права власності на спірну квартиру перейшло від ОСОБА_4 до ОСОБА_3, коли, в якій спосіб це відбулося і якими доказами підтверджується вказана обставина. Позивачем не зазначено доказів на підтвердження того, що спірна квартира на праві власності належала спадкодавцю ОСОБА_3, не зазначено якими доказами підтверджується, що ОСОБА_3 є матір`ю позивача та відповідача.

Таким чином, позивачеві необхідно навести обґрунтування своїх позовних вимог та зазначити докази на підтвердження кожної обставини на яку він посилається як на підставу своїх вимог.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, зокрема, шляхом оплати судового збору в повному розмірі та подання суду оригіналів відповідних квитанцій. Роз`яснити позивачеві, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя