Постанова № 59125597, 14.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5038/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Марцинкевича В.А.,

при секретарі Іова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 23 березня 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, правонаступником якого є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, та просить суд зобов'язати відповідача призначити та нарахувати позивачу пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.06.2015 року і застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2013 та 2012 роки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва. 21.05.2015 року у позивача виникло право на пенсію за віком у відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В лютому 2016 року позивач дізнався, що отримує пенсію з 21.05.2015 року у розмірі значно меншому, ніж встановлено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 25.02.2016 року, він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва із заявою про призначення та нарахування пенсії за віком, застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2012, 2013, 2014 роки. Відповідачем було здійснено розрахунок з урахуванням його індивідуального коефіцієнту заробітної плати, страхового стажу та середньої заробітної плати за 2009 рік - 1650,43 грн. В результаті перерахунку пенсія виявилася суттєво меншою за розміром, а причиною цього стало те, що фахівці зазначеного УПФУ вчинили всупереч чинній редакції ст. 40 та ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - без визначених Законом України підстав застосували при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати за 2009 рік (1650,43 грн.), що спричинило значне зниження розрахункового розміру пенсії. З листа позивач дізнався, що перерахунок пенсії здійснювався із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік.

Ухвалою Дніпровського районного суду від 14.06.2016 року допущено процесуальне правонаступництво відповідача по справі - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва його правонаступником Лівобережним об'єднаним управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в межах розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, в частині вимог за період 01.06.2015 року по 22.09.2015 року, залишено без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак надав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить провести розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача по справі.

Представник відповідача Лівобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак надіслав до суду письмові заперечення проти позову, долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та з 22.05.2010 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, правонаступником якого є Лівобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію за віком, як особа, що працювала в місцевостях Крайньої Півночі і районах, прирівняних до них, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що дало право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, тобто в 55 років.

Позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, щодо призначення та здійснення перерахунку пенсії з урахуванням показників заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014, 2013, 2012 роки, відповідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Як убачається із матеріалів справи, позивачу було нараховано пенсію за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058. При здійсненні зазначеного нараування відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2009 рік (1650,43 гривень), з чим позивач не погодився та звернувся до суду з даним позовом.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що визначальним питанням для вирішення справи є правомірність застосування Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві при нарахуванні пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року нарахування пенсії, ураховуючи, що позивачем реалізовано його право на пенсію 22.05.2010 року.

Так, перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі Закон №1058), частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція зазначеної норми діє після визнання змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058, і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Окрім того, правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями. В основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (далі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону №1788, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону №1058 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, відсутні.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії. Разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження. При цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України №1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.08 року, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 99, 122, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я :