Ухвала суду № 59124845, 20.07.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Бондаренко Н.В., Ковалевича С.П.,

секретар судового засідання Шептицька С.С., за участю представника позивача Мазурок А.А. та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" на рішення Гощанського районного суду від 15 червня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Гощанського районного суду від 15 червня 2016 року відмовлено у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначає, що суд помилково застосував встановлену Законом позовну давність до правовідносин, що склалися між сторонами, відмовивши у задоволенні позову.

______________

Провадження № 22-ц/787/1318/2016 Головуючий у 1 інстанції : Рудик Л.М.

Доповідач : Григоренко М.П.

Суд належним чином не дослідив право позивача на отримання відсотків за користування кредитними коштами та покладення на відповідача відповідальності за порушення умов строків виконання зобов'язання в межах строків позовної давності.

Згідно з умовами кредитного договору б/н від 22.10.2007 року позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у році.

Вказує, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов'язання сплатити відсотки за час фактичного користування кредитними коштами у позичальника виникає щомісячно, а тому позовна давність за вимогами кредитора про повернення процентів за користування кредитом, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, котрий становить 7% від суми заборгованості, а оскільки прострочена заборгованість наявна, то і відповідач повинен щомісячно сплачувати місячний платіж до погашення заборгованості в повному обсязі.

Відсотки є платою за користування чужими коштами, і є основною вимогою Банку.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами та неустойки за порушення умов зобов'язання в межах позовної давності та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі.

В ході апеляційного розгляду справи представник позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її просив задовольнити.

Відповідач просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відмовляючи ПАТ КБ „ПриватБанк" в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що останнє пропустило строк позовної давності для звернення до суду із позовом.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційних скарг також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

По справі встановлено, що договір між позивачем та відповідачем було укладено 22 жовтня 2007 року, останній платіж останнім по цьому договору було здійснено 19 грудня 2008 року, а із своїм позовом ПАТ КБ „ПриватБанк" звернулось лише 03 серпня 2015 року.

Твердження позивача про те, що відповідно до умов укладеного договору зобов'язання відповідача перед Банком тривають до цього часу, на увагу не заслуговують.

Як убачається із змісту п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань повністю чи у визначеній банком частині у випадку невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором. При цьому Банк має право призупинити здійснення розрахунків по кредитній картці та\ або визнати цю картку недійсною до моменту усунення порушень.

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України.

На розсуд колегії суддів, умова укладеного кредитного договору, щодо автоматичної пролонгації дії кредитного договору на новий строк, якщо від позичальника не надійшла заява про закриття карткового рахунку, передусім має на меті лише те, щоб при видачі позичальнику кредитної картки із новим строком дії не було необхідності кожен раз укладати новий договір, а тому пролонгація умов кредитного договору на новий строк може мати лише у разі одночасного отримання позичальником кредитної картки із новим терміном дії, оскільки в протилежному випадку останній буде позбавлений можливості здійснювати свої права та обов'язки за цим кредитним договором.

Оскільки відповідач останній платіж на погашення кредиту здійснив в грудні 2008 року, тому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції вірно обчислював строк позовної давності саме із вищевказаної дати.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Гощанського районного суду від 15 червня 2016 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" відхилити.

Рішення Гощанського районного суду від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.В. Бондаренко

С.П. Ковалевич