Ухвала суду № 59123145, 22.07.2016, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/298/16-ц

Номер провадження: 2/365/234/16

У Х В А Л А

22.07.2016 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

при секретарі судового засідання ХРУЩ Л.М.

за участю

представника позивачаОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3ОСОБА_4

в ході розгляду в залі суду № 1 цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 районної державної адміністрації Київської області про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Згурівського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним договору оренди землі від 29 грудня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 39,1021 га, кадастровий номер 3221982300:02:008:0026, укладеного між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 райдержадміністрацією та стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальних збитків.

21 липня 2016 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із письмовою заявою про забезпечення позову, яку обґрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_3 здійснив посів культури сої під урожай 2016 року на земельній ділянці з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026. По даному факту розпочато досудове розслідування. 22 січня 2016 року між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було укладено договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026 та прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки від 27 січня 2016 року № 27964248. Позивач позбавлений можливості здійснювати використання вказаної земельної ділянки та отримувати прибуток. При цьому, позивач зобов'язаний сплатити у 2016 році орендну плату в розмірі 103219,19 грн., що підтверджується податковим повідомленням рішенням ОСОБА_5 відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ. Позивач вважає, що врожаї сої, які будуть зібрані відповідачем ОСОБА_3 на момент виконання рішення суду будуть реалізовані або в інший спосіб передані третім особам, а отримані від цього кошти реалізовані третім особам. За рахунок врожаю можуть бути в майбутньому компенсовані позивачу матеріальні збитки. Вважає, що для належного захисту прав та інтересів позивача та з метою реального виконання майбутнього судового рішення позов має бути забезпечений шляхом накладення арешту на врожаї сої, що знаходиться та буде зібраний на спірній земельній ділянці та передати урожай на відповідальне зберігання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заяву про забезпечення позову підтримав повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував, обґрунтовуючи це тим, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі для ведення фермерського господарства від 2012 року. Відповідач на законних підставах провів посів культури сої на орендованій земельній ділянці та саме позивачу належить право власності на зібраний урожай. Позивачем не наведено доводів існування реальної загрози унеможливлення виконання рішення суду у даній справі. Вжиття заходів забезпечення позову може перешкоди законній господарській діяльності відповідача ОСОБА_3

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами цивільної справи встановлено, що 22 січня 2016 року між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було укладено договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026 (копія договору оренди землі з додатком а.с.23-25). Державним реєстратором 27 січня 2016 року за № 27964248 прийнято рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 (копія рішення а.с.27). У 2016 році у позивача виник обов'язок сплатити орендну плату в розмірі 103219,19 грн. (копія податкового повідомленням рішенням ОСОБА_5 відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ). У 2012 році між відповідачем ОСОБА_5 райдержадімінстрацією в особі голови РДА ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026, який зареєстрований і Відділ Держкомзему у ОСОБА_5 районі 29 грудня 2012 року за 322190004003181 (копія договору оренди та копія акту прийомки-передачі земельної ділянки а.с.29-31). 18.11.2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420151100000000566 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ОСОБА_5 райдержадміністрації при передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 39,1021 га на території Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області (ОСОБА_6 з кримінального провадження а.с.169). 24.03.2016 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110170000095 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України за заявою ОСОБА_1 про самоправство та інші протиправні дії з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (копії листів ОСОБА_5 відділення поліції, Бориспільської місцевої прокуратури)

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяву про забезпечення позову з додатками, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до положення ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно до п. 2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема,забороною вчиняти певні дії.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Враховуючи те, що стороною позивача до суду не надані достатні докази існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а також те, що вжиті заходи забезпечення позову можуть перешкоджати господарській діяльності відповідача ОСОБА_3, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст.151,152,209,210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ.