Постанова № 59121913, 21.07.2016, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3872/16-а

Провадження № 2-а/727/117/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії

Позивач посилається на те, що з 30.09.2002 року до цього часу він перебуває на обліку відповідача і отримує пенсію за вислугою років, обчислену відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% середньомісячного заробітку.

Після призначення йому пенсії він продовжував працювати в органах прокуратури на посаді старшого прокурора прокуратури м. Чернівці та 28 березня 2014 року звільнився з роботи в органах прокуратури у звязку з виходом на пенсію за вислугою років.

22.04.2016 року він звернувся до відповідача із заявою здійснити перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», для чого додав довідку прокуратури Чернівецької області за № 18/164-вих.-16 від 06.04.2016 р. про розмір його нового середньомісячного заробітку, який склав 14376,48 грн.

У поданій заяві він просив перерахувати та встановити його пенсію у розмірі 90 % середньомісячного заробітку за посадою з якої йому було призначено пенсію.

Проте відповідач листом за вих.№52/Р-11 від 27.04.2016 р., повідомив його про те, що з 01 червня 2015 р. раніше призначені пенсії в порядку та на умовах Закону України «Про прокуратуру» не призначаються та не перераховуються.

Однак, вважає, що зазначена відмова у перерахуванні йому пенсії є незаконною, оскільки суперечить чинному законодавству.

А тому просив суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у 2014 році щодо перерахунку йому пенсії за вислугу років в розмірі 80% від розміру середнього заробітку за посадою, з якої йому перераховано пенсію та скасувати його розпорядження з цього приводу та відмови йому у перерахунку пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Чернівецької області за № 18/164вих-16 від 06 квітня 2016 року відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 року). Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати йому пенсію із середньомісячного заробітку згідно з довідками прокуратури Чернівецької області за № 18/82вих, № 18/83вих від 14.03.2014 року та за № 18/164вих-16 від 06 квітня 2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 року), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та виплатити йому різницю між фактично отримуваною в розмірі 80 % від заробітку та належною до сплати в розмірі 90% від заробітку сумою пенсії, а саме за період з 26 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року згідно довідок прокуратури Чернівецької області № 18/82вих, № 18/83вих від 14.03.2014 року та за період з 01 січня 2016 року по 21 квітня 2016 року згідно довідки прокуратури Чернівецької області за № 18/164вих-16 від 06 квітня 2016 року.

Також просив стягнути з Державного бюджету України на його користь сплачений судовий збір.

Позивач у судове засідання не зявився, звернувся до суду з письмовою заявою в якій позов підтримав повністю, просив його задовольнити, розгляд провести у його відсутність.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала і в своїх поясненнях підтвердила обставини, викладені в письмових запереченнях в яких позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов є обґрунтованим з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 30.09.2002 року до цього часу перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001, з наступними змінами і доповненнями), що діяла на час призначення пенсії, виходячи із максимального розміру 90 відсотків від чинної на той час заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури (а.с.9).

Після призначення йому пенсії він продовжував працювати в органах прокуратури на посаді старшого прокурора прокуратури м. Чернівці та 28 березня 2014 року звільнився з роботи в органах прокуратури у звязку з виходом на пенсію за вислугою років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Зважаючи на вказані обставини, які дають право на отримання пенсії в більшому розмірі, 22.04.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою здійснити перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам за період з 22 квітня 2015 р. по 31 грудня 2015 р., надавиш довідки прокуратури Чернівецької області за № 18/93вих від 18.02.2014, №18/82вих, №18/83вих від 14.03.2014 р. про розмір заробітку працівників органів прокуратури за посадою, з якої йому перераховано пенсію, а за період з 01 січня 2016 р. по 21 квітня 2016 р. відповідно до довідки прокуратури Чернівецької області №18/164вих.-16 від 06 квітня 2016 р. (а.с.16, 17, 18, 19).

За розглядом звернення відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії про що надіслав письмову відповідь № 52/Р-11 від 27.04.2016 р. на адресу позивача ОСОБА_1 якою повідомили, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, і 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема: відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку з неприйняттям відповідного закону щодо призначення всіх пенсій на загальних підставах, з 01.06.2015 року пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру» не призначаються та не перераховуються. Із набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII частина статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, яка стосується перерахунку пенсій працівникам прокуратури втратила чинність. Відповідно до ст. 86 п. 20 Закону країни «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-УІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На сьогодні Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок зазначеного перерахунку (а.с.20).

Сукупність досліджених судом доказів, при їх аналізі є співмірними: з наступними правовідносинами.

Крім того судом також встановлено, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на Закон від 02.03.2015 № 213, який взагалі не стосується даних правовідносин, а саме пов'язаних з проведенням перерахунку раніше призначеної пенсії. Не взяв до уваги те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма закону, що визначає умови та порядок проведення перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення їм пенсії, а не на дату звернення з заявою про проведення такого перерахунку, тобто повинен був керуватися умовами та порядком пенсійного забезпечення прокурорів визначеного ст. 50-1 Закону України № 1789-XII (в редакції Закону № 2663-III від 12.07.2001 з наступними змінами і доповненнями), що діяла на час призначення пенсії позивачу.

Окремі норми ст.50-1 Закону України № 1789-XI (з редакції Закону № 2663-III від 12 07,2001, зазнали змін та втратили чинність), зокрема, положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.

ОСОБА_1 з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до статті 50-1 ч. 13 Закону № 1789-ХІІ. обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи ^та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ст. 50-1 ч.18 Закону № 1789-ХІІ. призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, з якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3568-VI не зазнали.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 року у справі №К/800/6054/15.

За таких обставин відповідач відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії, безпідставно керувався п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №. 213. згідно якого, через неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213. законодавцем врегульовано питання щодо виникнення правовідносин, пов'язаних з призначенням пенсій за зверненням осіб, які набувають такого права вперше, після 1 червня 2015 року, для яких до цієї дати пенсійне забезпечення регулювалося перерахованими в пункті 5 спеціальними законами.

Положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Безпідставним с також посилання відповідача у відповіді про відмову в проведенні перерахунку пенсії на постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №113 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» якою норми п.4 постанови кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключені, оскільки норми п.4 названої постанова встановлювали механізм обчислення пенсії для її призначення, а не для перерахунку призначеної пенсії.

Не заслуговує на увагу посилання відповідача на п. 20 ст. 86 прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» №578-VІІІ від 02.07.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, стосовно того, що визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок зазначеного перерахунку.

Судом установлено, що позивачу ОСОБА_1 було призначено пенсію не на

підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-ІІ, а на

підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» Nb 1789-ХІІ віл 5.11 1001 (в

редакції Закону №2663 ІІІ від 12.07.2001.

Умови та порядок проведення перерахунку був визначений частинам 13 те 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-Ш від 12.07.2001.

Отже, викладення частини 18 статті 50-1 у новій редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 (умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом міністрів України) та відсутність такого порядку станом на час звернення за перерахунком не позбавляє прокурорів права на перерахунок раніше призначених пенсій у зв'язку зі звільненням із збереженням при цьому розміру того відсотку від заробітної плати, який було взято на час призначення пенсії.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У ст. 64 закріплено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Щодо неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і соціальних гарантій міститься в роз'ясненнях Конституційного Суду України та зроблених висновках Верховного Суду України при розгляді справ з аналогічних спірних правовідносин.

Щодо правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, необхідно враховувати висновки Верховного Суду України, зокрема висловлені у постановах Верховного Суду України від 17.12.2013 (справа №21-445а13), від 10.12.2013 (справа №21-348а13), від 06.10.2015 (справа №127/11720/14-а).

Так, відповідно до постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, вказано, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Крім цього, відповідно до рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Згідно з викладеним у рішеннях Конституційного Суду України (від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги компенсацій і гарантій та від 20 березня 2002 року № 5-ри/2902), розуміння сутності соціальних гарантія працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення, виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

А, отже, звернення до відповідача, як суб'єкта владних повноважень щодо здійснення перерахунку пенсії законодавчо ґрунтується саме відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІТ рід 05 11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), а не Закону, який діє на час звернення та значно звужує зміст та обсяг прав і свобод громадян.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції Україна при здійснень: правосуддя»,

оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її

норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати

законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його

відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт

прямої дії.

Судові рішення повинні відповідати вимогам чинного законодавства і Конституції. Крім того, відповідно до ст. 8 ч. 1 КАС України, суд ари вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Крім наведеного, згідно з пунктом 2 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (помісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) встановленому цим Законом.

Наведене вище є спів мірним і з правовими позиціями, висловленими з постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 року справа №21-348а 13 та від 17.12.2013 року справа № 21-445а13, справи Вищого адміністративного Суду України за №№ К/800/305880/13 від 19.03.2014 року; К/800/27064/15 від 14.07.2015 р; а відповідно до ст. 244-2 ч. І КАС України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № N 8-рп/2005 визначено, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватись за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції Укреши, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Відповідно до ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладаєтеся на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження своїх заперечень та не обґрунтованості позовних вимог позивача

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, у ж судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, повязані з сплатою судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 2, 6, 11, 18, 19, 86, 87, 94, 97, 99, 100, 104-107, 162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у 2014 році щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років в розмірі 80% від розміру середнього заробітку за посадою, з якої йому перераховано пенсію та скасувати його розпорядження з цього приводу.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно довідки прокуратури Чернівецької області за № 18/164вих-16 від 06 квітня 2016 року відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 року).

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 із середньомісячного заробітку згідно з довідками прокуратури Чернівецької області за № 18/82вих, № 18/83вих від 14.03.2014 року та за № 18/164вих-16 від 06 квітня 2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 року), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отримуваною в розмірі 80 % від заробітку та належною до сплати в розмірі 90% від заробітку сумою пенсії, а саме за період з 26 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року згідно довідок прокуратури Чернівецької області № 18/82вих, № 18/83вих від 14.03.2014 року та за період з 01 січня 2016 року по 21 квітня 2016 року згідно довідки прокуратури Чернівецької області за № 18/164вих-16 від 06 квітня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 551 грн.20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань, що передбачені на утримання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

З постановою в повному обсязі особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 25.07.2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: