Постанова № 59121288, 23.06.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6932/16-а

Провадження № 2-а/643/230/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016 року Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Ференчук О.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправними рішень субєкта владних повноважень, суд -

В С Т А Н О В И В:

07.06.2016 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 28.04.2016 р. щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року( враховуючи , суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, на які нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування ) а також щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 р. у звязку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р, № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести їй, ОСОБА_1, донарахування (перерахунок ) та виплату пенсії державного службовця з 01.12.2015 року., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р, № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» , включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань , індексації заробітної плати , із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2011році в розмірі 80%Стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідач безпідставно відмовив у перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р, № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»

Зазначила, що матеріальна допомога на оздоровлення , індексація заробітної плати, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця та враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки ст. 41 Закону №1058-ІV та ст. 66 Закону №17883-ХІІ мають перевагу над ст.33,37 Закону №3723-ХІІ та ст.2 Закону №108/95-ВР, як спеціальні норми, що застосовуються до спірних правовідносин.

Ухвалою судді від 08.06.2016 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

23.06.2016 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача, в яких він просить відмовити в позові, оскільки для задоволення позову відсутні підстави.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку відповідача і з 2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Під час обчислення пенсії позивачу не враховано суми матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань а також індексація заробітної плати.

28.04.2016 року та 16.05.2016 року позивач зверталася до відповідача з письмовими заявами про перерахунок пенсії із розрахунку 80% середньої заробітної плати начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера, відповідно до довідок Адміністрації Московського району ХМР №41 та №45 з урахуванням Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року. Втім, у задоволенні цих вимог позивача було відмовлено, про що відповідач повідомив протоколом від 28.04.2016 р та протоколом від 16.05.2016 року. Причиною відмови є те, що, на думку відповідача, такий перерахунок не передбачено чинним законодавством.

Статтею 37 Закону України «Про Державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80%, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі збільшується на 1% заробітку, але не більше 90% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна і додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з пп. 2.3.3 п. 2.3 ст. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленої відповідно до вказаного Закону, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, матеріальна допомога, що мас систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення) віднесена до інших компенсаційних виплат.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших видів надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року, яка згідно положень частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування усіма судами України та усіма суб'єктами владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, в тому числі й для відповідача.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Із наведеного вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять до структури заробітної плати.

З цього слідує, що в заробітну плату для обчислення пенсії має включатися індексація заробітної плати, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії».

Пунктом 4 вищезазначеної постанови встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

09.12.2015 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набула чинності з дня опублікування - 15.12.2015 р. та застосовується з 1 грудня 2015 року (відповідно до пункту 6 постанови).

Згідно п. З постанови «у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено: додатками 1-37, 431, 432, 48-55 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 10, ст. 632);».

Цією ж постановою виключений п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій».

Статтею 22 Конституції України визначено, що права, свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами, в тому числі і Законом України «Про державну' службу». Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод», Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого рішення від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 ( справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання ) констатував: «Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні "показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики ( абз.5,6 пункту 4)».

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.09.2005року №5-рп/2005 роз'яснив своє розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд України вважає, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя ). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». При цьому Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правили, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена».

У зв'язку із цим Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Таким чином, скасування п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку дляобчислення пенсій» є скасуванням права на перерахунок пенсії державного службовця, що порушує норму прямої дії - ст. 22 Конституції України.

Враховуючи вищезазначене, а також положення чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, позивач має право на перерахунок пенсії з моменту звернення до органів Пенсійного фонду з відповідною заявою.

Таким чином, перевіривши доводи позивача, суд вважає, що право позивача підлягає захисту у вказаний ним спосіб.

Положеннями частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади,органів місцевого самоврядування,їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог статті 9 КАС України при вирішенні спору суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Посилання відповідача на пункт 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок призначеної пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною.

Таким чином, позовні вимоги необхідно задовольнити та визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку позивачу призначеної пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі та зобов"язати здійснити такий перерахунок з 01.12.2015 року.

За таких обставин, заявлений позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч. 2, 71, 72, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправними рішень субєкта владних повноважень, задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2016р. у зв`язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінетів Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 "Про упрядкування структури заробітньої плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів"( враховуючи мтеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на які нараховується збір на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування).

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця з 01.12.2015 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 "Про упрядкування структури заробітньої плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2011році в розмірі 80% , враховуючи матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань , суму індексації заробітної плати, на які нараховується збір на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 1102,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя