Рішення № 59118912, 19.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4746/16

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Таварткіладзе О.М., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення боргу за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

28 лютого 2014р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», який остаточно уточнив, просила суд стягнути з Банку грошові кошти в сумі 53700грн. у вигляді строкового вкладу, несплачені відсотки в сумі 11431грн.48коп., відсотки за прострочення виконання в сумі 48939грн.61коп., інфляційні втрати в сумі 21096грн.63коп., моральну шкоду в сумі 10000грн., що завдана порушенням її прав (а.с.2-4, 75-77, 100-102).

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказала, що 23 грудня 2009р. між нею та Банком був укладений договір строкового банківського вкладу, згідно якого банк прийняв від неї вклад в сумі 53700грн. строком до 30 червня 2010р., про що надав їй квитанцію, але не видав примірник договору, пообіцяв надати його пізніше.

30 червня 2010р. вона по закінченню терміну дії договору звернулася про отримання вкладу з нарахованими відсотками, але їй було відмовлено через відсутність у неї письмового договору від 23 грудня 2009р. Банком їй було запропоновано та вона знову уклала договір № 10-980 строкового банківського вкладу, згідно якого банк прийняв вклад в сумі 53700грн. під 21% річних строком до 06 липня 2011р. Вона отримала договір, але квитанцію про сплату коштів їй не видали.

12 травня 2011р. вона звернулась до банку про повернення банківського вкладу та нарахованих відсотків по ньому. Відповідями від 23 травня 2011р. та від 21 червня 2011р. Банк її повідомив, що їй не можуть повернути вклад та відсотки, оскільки вона не надала підтверджуючого документу про внесення до каси банку грошових коштів. Однак, вказаний документ їй не був виданий, тому вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015р. вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_2 загальну суму 136201грн., а саме 53700грн. строкового вкладу, 11431грн.48коп. несплачених відсотків, 48939грн.61коп. відсотків за користування грошами, 21096грн.63коп. втрат від інфляції та 1033грн.86коп. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь держави 317грн. 82коп. недоплаченого судового збору (а.с.124-126).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 04 серпня 2015р. було частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк». Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015р. було скасовано в частині стягнення процентів на вклад, процентів річних від простроченої суми з ухваленням нового рішення, і змінено в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та судових витрат. У задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення процентів на вклад в розмірі 11431грн.48коп., а також процентів річних від простроченої суми в розмірі 48939грн.61коп. було відмовлено. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_2 53700грн. боргу за договором банківського вкладу, втрати від інфляції в розмірі 15935грн., і судові витрати в розмірі 532грн.31коп. (а.с.181-184).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 23 березня 2016р. рішення апеляційного суду від 04 серпня 2015р. було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.216-218).

В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати рішення суду з ухваленням рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.132-136).

Представник Банку в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та стверджував, що позивачка не надала суду першої інстанції відповідні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог в частині внесення грошей по депозитному вкладу.

Справу за клопотанням позивачки ОСОБА_2 розглянуто у її відсутності.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, представника банку, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга банку підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 23 грудня 2009р. між ОСОБА_2 та ПАТ АБ «Укргазбанк» був укладений договір строкового банківського вкладу, згідно якого банк прийняв від ОСОБА_2 вклад в сумі 53700грн., що підтверджується квитанцією від 23 грудня 2009р. № 9. У ОСОБА_2 немає примірника договору строкового банківського вкладу від 23 грудня 2009р., який як вона стверджує, банк їй не видав.

30 червня 2010р. між ОСОБА_2 та ПАТ АБ «Укргазбанк» був укладений новий договір строкового банківського вкладу, згідно якого банк прийняв від ОСОБА_2 вклад в сумі 53700грн. під 21% річних строком до 6 липня 2011р. Разом з тим, відповідна квитанція про внесення коштів до банківської установи відсутня.

Суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_2 послався на те, що банк не надав доказів про отримання ОСОБА_2 коштів за жодним з договорів строкового банківського вкладу.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутність реєстрації договору банківського вкладу за умов наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

З вказаним висновком суду як першої так і апеляційної інстанції не погодився суд касаційної інстанції, висновки якого є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи відповідно до вимог ч.4 ст.338 ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З огляду на закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах визначення договору банківського вкладу, - банківський вклад: (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

За змістом статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003р. № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003р. за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10. Інструкції).

Пункт 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014р. №6-149цс13, яка відповідно до положень ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до п. 1.3. депозитного договору №10-980 від 30 червня 2010р., укладеного між позивачем та Одеською філією ВАТ АБ «Укргазбанк» внесення грошових коштів на депозитний рахунок та повернення депозиту підтверджується касовим документом, в якому зазначається найменування банку, який здійснив касову операцію, дата здійснення касової операції, номер депозитного рахунку вкладника та грошова сума, зарахована на рахунок або списана з рахунку, або виписка банку з депозитного рахунку, в якій зазначається найменування банку, номер депозитного рахунку, грошові суми зараховані на депозитний рахунок та списані з рахунку, а також залишки коштів на депозитному рахунку. Сторони домовились, що зазначені в цьому пункті документи, засвідчені штампом банку та підписом уповноваженого працівника банку, є невід'ємною частиною цього договору та підтверджують виконання сторонами його умов (а.с.8).

Однак, суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, вищезазначених вимог закону до уваги не взяв, не врахував те, що заява на переказ готівки № 9 дата здійснення операції 23 грудня 2009р. складена без дотримання вимог інструкції про касові операції в банках України, що затверджена постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003р. № 337 (далі - Інструкція), якою врегульовано порядок оформлювання касових документів на момент складення зазначеної заяви, а саме з порушенням п. 1, п. 12 Глави 1 Розділу III Додатку 6 та Додатку 14 зазначеної Інструкції.

Також суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що ОСОБА_2 не було надано касовий документ до депозитного договору від 30 червня 2010р., який підтверджує внесення нею грошових коштів на депозитний рахунок у розмірі 53700грн.

Тому фактично висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Згідно листа банку на ім'я ОСОБА_2 банк повідомив ОСОБА_2 про неможливість надати їй квитанцію про внесення коштів на депозитний рахунок згідно умов депозитного договору № 10\980 від 30 червня 2010р., та копію депозитного договору від 23 грудня 2009р. в зв'язку з відсутністю їх у банку (а.с.9). Відповідно до листа на а.с.10 ОСОБА_2 було запропоновано для отримання грошей в сумі 53700грн. надати відповідні документи, передбачені законодавством.

Також представник банку пояснила в судовому засіданні апеляційної інстанції, що до банку не надходили від ОСОБА_2 гроші в сумі 53700грн. за квитанцією № 9 від 23 грудня 2009р. та в цьому може бути вина колишнього працівника банку, який звільнився (копія квитанції на а.с.85).

З урахуванням вищевказаних порушень законодавства при укладені ОСОБА_2 депозитного договору як 23 грудня 2009р., так і 30 червня 2010р., вказані обставини не можуть бути підставою для задоволення позову ОСОБА_2, але вона не позбавлена можливості вирішити питання про повернення грошей у кримінальному провадженні, яке на даний час триває, що підтверджується постановою про визнання ОСОБА_2 потерпілої на а.с.79.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Тому при встановлених обставинах по справі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015р. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ про стягнення боргу за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вириішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - задовольнити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015р. - скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення боргу за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: О.М. Таварткіладзе

Т.В. Цюра