Рішення № 59118791, 20.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/1637/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Євлах О. О.Номер провадження 22-ц/788/1225/16 Суддя-доповідач - Гагін М. В. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Бойка В. Б. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2016 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 16 квітня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір про комплексне обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування клієнтом Публічної пропозиції банку на комплексне обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого банком відкрито відповідачеві картковий рахунок НОМЕР_1 строком дії 2 роки з моменту її випуску, встановивши ліміт відновлюваної кредитної лінії в сумі 9000,00 грн.

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у результаті чого станом на 14 березня 2016 року має заборгованість по тілу кредиту - 5036,25 грн., простроченому тілу кредиту - 6793,77 грн., відсотки за користування кредитом - 105,58 грн. та неустойка в розмірі 1957,06 грн.

Просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 13892,66 грн. та судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

При цьому доводить, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо умов повернення кредиту, а тому на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитом, відсотками за його користування та неустойка. Висновок суду про неналежного відповідача не ґрунтується на законі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте своїм процесуальним правом на участь у ньому не скористалися, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Альфа-Банк» звернулося з позовом до неналежного відповідача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки цих висновків суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин справи та помилковому застосуванні норм матеріального та процесуального права, що згідно з п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення й ухвалення нового рішення про задоволення позову ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 квітня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено договір про комплексне обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого банком відкрито відповідачеві картковий рахунок НОМЕР_1 строком дії 2 роки з моменту її випуску, встановивши ліміт відновлюваної кредитної лінії в сумі 9000,00 грн.

Отримання кредиту відповідачем у розмірі зазначеному у розрахунку підтверджується матеріалами справи.

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у результаті чого станом на 14 березня 2016 року має заборгованість по тілу кредиту в сумі 5036,25 грн., строк погашення якого не настав, прострочене тіло кредиту - 6793,77 грн. за період з 11 серпня 2015 року по 14 березня 2016 року, відсотки за користування кредитом - 105,58 грн. за березень 2016 року та неустойка в розмірі 1957,06 грн. за період з 11 серпня 2015 року по 14 березня 2016 року.

Відповідно до свідоцтва про зміну прізвища серія НОМЕР_2 від 29 серпня 2014 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінила прізвище на ОСОБА_3, що і визнавалось нею у суді першої інстанції.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ст.24 ЦК України).

За змістом ст.30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі - позивачами, відповідачами - можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи.

У спірних правовідносинах у цій справі відповідач як фізична особа є однією і тією самою особою не залежно від зміни прізвища, яким вона скористалася відповідно до положень ст.53 СК України, відтак і відсутні підстави для застосування вимог ч.1 ст.33 ЦПК України щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем.

Оскільки боржником за кредитним договором ОСОБА_3 не надано суду належних і допустимих письмових доказів виконання зобов'язання у більшому розмірі, ніж зазначено кредитором, то підстави для відмови у задоволенні позову у зазначеному ним розмірі, а саме 13892,66 грн., відсутні.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанції у сумі 2983,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2016 року у даній справі скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 13892,66 грн. та витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції у сумі 2983,80 грн.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -