Рішення № 59118692, 21.07.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Потапенко Р.Р.

Доповідач - Карайван Т.Д.

Справа № 420/557/16-ц

Провадження № 22ц/782/515/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Карайван Т.Д.

суддів:Стахової Н.В., Коротких О.Г.

за участю секретаря Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2151 та №2152 від 9 жовтня 2015 року їй на праві приватної власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 9,2674 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та 1,2833 га (кадастровий номер НОМЕР_2), які розташовані на території Кам'янської сільської ради.

Вказані земельні ділянки спадкодавець ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно договорів оренди землі №571 від 1 лютого 2010 року та № 572/1 від 8 червня 2010 року передала в оренду СТОВ ім. Енгельса строком на 10 років. Пунктом 39 договорів передбачено, що розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку допускається.

У зв'язку з необхідністю ведення особистого сільськогосподарського виробництва, що зумовлює використання за особистими потребами вказаних земельних ділянок, позивачка 1 березня 2016 року направила рекомендованою поштою на адресу відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім..Енгельса заяви (повідомлення) про розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку, які були отримані відповідачем 4 березня 2016 року.

Відповідач спочатку в усній формі, а потім листом відмовив у поверненні належної їй земельної ділянки. Позивач вважає, що нею були дотримані усі умови щодо процедури розірвання договору оренди землі тому просиласуд визнати розірваним з 7 березня 2016 року договір оренди землі НОМЕР_3, укладений 1 лютого 2010 року між спадкодавцем ОСОБА_5 та СТОВ ім. Енгельса, щодо оренди земельної ділянки площею 9,2674 (кадастровий номер НОМЕР_1) ), який зареєстрований 29 квітня 2010 року Луганською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» за НОМЕР_4, та договір оренди НОМЕР_5 від 8 червня 2010 року щодо оренди земельної ділянки площею 1,2833 га (.кадастровий номер НОМЕР_2) та зареєстрований 16 грудня 2011 року Відділом Держкомзему у Новопсковському районі Луганської області за НОМЕР_6.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено частково.

Суд визнав розірваними договір оренди землі НОМЕР_3, укладений 1 лютого 2010 року між ОСОБА_5 та СТОВ ім. Енгельса, щодо оренди земельної ділянки площею 9,2674 (кадастровий номер НОМЕР_1) ), який зареєстрований 29 квітня 2010 року Луганською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» за НОМЕР_4, та договір оренди НОМЕР_5 від 8 червня 2010 року між ОСОБА_5 та СТОВ ім. Енгельса щодо оренди земельної ділянки площею 1,2833 га (.кадастровий номер НОМЕР_2) та зареєстрований 16 грудня 2011 року Відділом Держкомзему у Новопсковському районі Луганської області за НОМЕР_6.

В частині встановлення дати розірвання в позові відмовив. Суд розподілив судові витрати.

В апеляційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку. Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач просив відкласти розгляд справи у зв'язку з находженням його представника у відрядженні.

Колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу у відсутності сторін, відповідно до приписів ст..305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що умовами договорів оренди землі, укладених між спадкодавцем ОСОБА_5 та СТОВ ім. Енгельса, зокрема п.39, встановлена можливість розірвання договорів в односторонньому порядку. Зазначена можливість не обумовлена настанням будь-яких подій та умов, в тому числі невиконанням орендарем умов договору.

Тому з урахуванням зазначених обставин, керуючись ст. ст. 651, 627, 628, 638 ЦК України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі», суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання розірваним договорів оренди землі в односторонньому порядку відповідає чинному законодавству .

Але ж до такого висновку суд дійшов помилково з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний переліку таких способі захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Реалізуючі передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, оскільки, відповідно до ст.1 ЦПК України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Як вбачається із позовної заяви позивач просила суд визнати розірваним договори оренди землі №571, укладений 1 лютого 2010 року року між ОСОБА_5 та СТОВ ім. Енгельса, щодо оренди земельної ділянки площею площею 9,2674 (кадастровий номер НОМЕР_1) ), який зареєстрований 29 квітня 2010 року Луганською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» за НОМЕР_4, та договор оренди НОМЕР_5 від 8 т червня 2010 року між ОСОБА_5 та СТОВ ім. Енгельса щодо оренди земельної ділянки площею 1,2833 га (.кадастровий номер НОМЕР_2) та зареєстрований 16 грудня 2011 року Відділом Держкомзему у Новопсковському районі Луганської області за НОМЕР_6., при цьому посилаючись на те, що умови цього договору передбачають одностороннє його розірвання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб(частина друга статті 16 ЦК України).

Ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

В частині 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З матеріалів справи вбачається, що 1 лютого 2010 року між спадкодавцем ОСОБА_5 та СТОВ ім. Енгельса, укладений договір оренди №571 щодо оренди земельної ділянки площею 9,2674 (кадастровий номер НОМЕР_1) який зареєстрований 29 квітня 2010 року Луганською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» за НОМЕР_4, та 8 червня 2010 року - договір оренди НОМЕР_5 щодо оренди земельної ділянки площею 1,2833 га (.кадастровий номер НОМЕР_2) та зареєстрований 16 грудня 2011 року Відділом Держкомзему у Ново псковському районі Луганської області за НОМЕР_6 строком на 10 років.

Пунктом 37 вищезазначених договорів оренди землі передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі розірвання договору.

Відповідно до умов п. 39 договорів оренди землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Отже сторони в договорі оренди землі передбачили можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що як Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а так і договором оренди землі, який укладеним між сторонами передбачено, що дія договору припиняється у разі його розірвання.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства й судочинства, права особи на захист у суді порушених або не визнаних прав слід дійти висновку про те, що дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Крім того, як вбачається із тексту позовної заяви, позивач просить визнати розірваними договори оренди землі в односторонньому порядку з 7 березня 2016 року на підставі ч. 3 ст. 651 ЦК України та п. 39 договорів оренди землі, укладених між сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що дана норма права передбачає право на односторонню відмову від договору.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що необхідно розмежовувати випадки, коли у сторони за договором виникає право пред'являти в судовому порядку вимогу про розірвання договору, і випадки, коли сторона може в односторонньому порядку відмовитися від договору у повному обсязі або частково. При цьому стороні не потрібно звертатися до суду для визнання правомірності відмови. Сам факт відмови призводить до повного припинення зобов'язання, але це не позбавляє контрагента можливості оспорювати в суд обґрунтованість такої відмови на підставі загальних положень ЦК України про захист порушених прав (ст.16 ЦК України).

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства й судочинства, права особи на захист у суді порушених або не визнаних прав слід дійти висновку про те, що у разі незгоди орендаря на припинення правовідносин щодо договору оренди землі в односторонньому порядку, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, тобто шляхом звернення до суду із вимогою про витребування земельної ділянки.

Однак, як вже зазначалося вище, умовами укладеного між сторонами договору оренди землі допускається саме розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку.

Таким чином, обраний позивачем спосіб судового захисту порушення цивільного права чи цивільного інтересу - «вважати розірваним договір оренди землі»- не є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, належним способом захисту є розірвання договору оренди землі, як це передбачено умовами договору оренди землі від 01.01.2013 року.

Отже, у даному випадку має місце з боку позивача невідповідність обраного ним способу його захисту способам, визначеним законодавством стосовно зазначеної вище вимоги, тому ця обставина є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати відповідно до статті 309 ЦПК України та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовним вимог ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними відмовити за необґрунтованістю.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, яка передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 129901342, та квитанції № 0545-4282-6356-8952 , сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Енгельсапонесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1515 грн. 29 коп., оскільки апеляційна скарга задоволена, тому з ОСОБА_4 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса підлягає стягненню судовий збір в сумі 1556 грн. 29 коп.

Керуючись ст.ст. 309,313,314 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року задовольнити.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовним вимог ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на відшкодування судових витрат 1556,29 грн. 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів .

Головуючий

Судді: