Ухвала суду № 59116352, 21.07.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/634/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 191 (84, 86-4) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2016 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Драного В.В.,

суддів: Іванова Д.Л., Кабанової В.В.,

за участі секретаря Верещагіної В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому Кіровоградської області кримінальне провадження № 1201212025000261 за апеляційними скаргами прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5, на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.06.2016 року.

Цією ухвалою обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191 КК України, повернуто прокурору Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.

Кримінальне провадження розглянуто з участю: прокурора Агеєва В.М., захисника ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_6, представники потерпілих адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_9, потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ВСТАНОВИЛА:

Суд першої інстанції ухвалою підготовчого судового засідання від 01.06.2016 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_14 повернув прокурору Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.

Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Зокрема, районний суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 не висунуто обвинувачення відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки направлений до суду обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, а лише вказує на те, що встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним розтрати та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинену в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт не містить достовірних відомостей щодо місця проживання потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а потерпілі ОСОБА_21 та ОСОБА_22 померли.

В апеляційних скаргах:

Прокурор просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.06.2016 року у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Вважає безпідставним висновки районного суду, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України прокурор висуває обвинувачення у формі процесуального рішення обвинувального акта, який був складений у даному провадженні та містить належне формулювання обвинувачення опис кримінального правопорушення, словесне відтворення кваліфікуючих ознак з посиланням на статтю та частину статті закону України про кримінальну відповідальність. Окрім цього зазначає, що на момент складення, затвердження та вручення обвинувального акта особа має статус підозрюваного.

Щодо анкетних відомостей потерпілих зазначає, що під час досудового розслідування встановлювалось фактичне місце проживання потерпілих. При цьому апелянт звертає увагу, що обвинувальний акт затверджений 30.09.2015 року, а підготовче судове засідання проведено 01.06.2016 року. Тобто за плином часу потерпілі могли змінити місце проживання.

Потерпілий ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.06.2016 року та повернути справу на розгляд до цього суду.

В обґрунтування вимог посилається на те, що суд безпідставно визнав формулювання у обвинувальному акті «установлено достатність доказів для підозри ОСОБА_6В.» як відсутність обвинувачення. Зазначає, що протягом усього досудового розслідування, у тому числі і стадії складання обвинувального акта, особа, якій інкримінується вчинення злочину є підозрюваною. І лише після того як обвинувальний акт переданий до суду, така особа набуває статусу обвинуваченого.

Щодо адрес проживання потерпілих, вважає, що суд не зясував коли саме змінювали місце проживання потерпілі до передання обвинувального акта до суду чи після, зауваживши, що підготовче судове засідання триває з вересня 2015 року.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.06.2016 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування вимог посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, стверджуючи, що обвинувальний акт містить і виклад фактичних обставин кримінального правопорушення і правову кваліфікацію, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_6

Також вважає, що досудовим розслідування належним чином виконані вимоги щодо встановлення анкетних даних потерпілих зауважуючи, що їх адреси проживання встановлювались на час складання обвинувального акта 30 вересня 2015 року.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити обвинувальний акт до суду першої інстанції, підтримав апеляційні скарги потерпілих, захисника та обвинуваченого, які заперечили проти апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, з таких підстав.

Повернути обвинувальний акт на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказує на те, що ОСОБА_6 не висунуто обвинувачення відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті зазначено «достатність доказів для підозри», а не «обвинувачується у вчиненні». З цієї підстави районний суд дійшов висновку про невідповідність обвинувального акта п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, посилаючись на відсутність в ньому формулювання обвинувачення.

Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України єдиним процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, є обвинувальний акт.

Як вбачається з матеріалів провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201212025000261 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відносно ОСОБА_6, складений слідчим та затверджений прокурором 30 вересня 2015 року. У даному процесуальному рішенні містяться всі відомості, перелік яких закріплений у ч. 2 ст. 291 КПК України, та долучені додатки, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України.

Так, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, тобто словесне формулювання, що відповідає формулі кваліфікації злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Той факт, що в обвинувальному акті формулюючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, слідчий зазначив «достатність доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України», а не «обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення» суті процесуального рішення обвинувального акта не змінює. З огляду на положення ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 110 КПК України, таке формулювання не впливає на набуття ОСОБА_6 процесуального статусу обвинуваченого після направлення обвинувального акта до суду та жодним чином не порушує процесуальні права обвинуваченого.

Крім того, копія обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільних позовів 30.09.2015 року вручені під розписку підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику, що свідчить про офіційне доведення до відома сторони захисту про фактичні та юридичні підстави предявленого відповідно обвинувального акта обвинувачення та надало можливість підготуватися до захисту.

Таким чином, право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, гарантований підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема право бути негайно поінформованим про характер та причини предявленого йому обвинувачення і мати час та можливість підготуватися до свого захисту, не порушено.

Колегія суддів визнає некоректним посилання суду першої інстанції на практику в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 року, оскільки дані рішення стосуються зміни кваліфікації злочину судом, що позбавило обвинуваченого можливості реалізувати своє право на захист щодо зміненого обвинувачення.

Отже, висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, з наведених у оскаржуваній ухвалі підстав, є помилковим.

Не погоджується колегія суддів і з висновками районного суду про невідповідність обвинувального акта вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Перевіркою апеляційних доводів встановлено, що обвинувальний акт містить анкетні відомості про кожного потерпілого, що встановлені на час досудового розслідування, у тому числі і адреси їх проживання і номери мобільних телефонів.

Ті обставини, що на час проведення підготовчого судового засідання, через вісім місяців після складання обвинувального акта, потерпілі змінили місце проживання, а деякі потерпілі померли, не можуть бути підставою повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у даному провадженні вже вирішувалось питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

Зокрема, ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23.02.2016 року скасована як незаконна ухвала Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2015 року, якою обвинувальний акт був повернутий прокурору. Колегія суддів визнала безпідставними висновки районного суду щодо порушень при викладі прокурором відомостей, визначених у п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. У кримінальному провадженні призначений новий судовий розгляд у суді першої інстанції (т.3 а.с. 83-89).

Між тим, суд першої інстанції майже через три місяці після повторного надходження справи у провадження провів підготовче судове засідання, за результатами якого знову вдався до оцінки обвинувального акта на відповідність вимогам ст. 291 КПК України фактично щодо тих обставин, які вже були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції та визнані безпідставними. Наведене свідчить про намагання суду уникнути у будь-який спосіб від здійснення судового розгляду даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно визнав обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1201212025000261 таким, що не відповідає вимогам КПК України, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, який постановив ухвалу в тому ж складі суду.

Керуючись ст.ст. 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5, - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.06.2016 року, якою обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191 КК України, повернуто прокурору Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків, - скасувати.

По кримінальному провадженню № 1201212025000261 стосовно ОСОБА_6, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191 КК України, призначити новий судовий розгляд в суді, який постановив ухвалу в тому ж складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_23 ОСОБА_24

Судді «підписи»

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2