Рішення № 5911554, 01.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2009 р. Справа № 59/39-09

вх. № 1001/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Макаренко К.М.

за участю представників сторін:

позивача - Перетятька А.Ю., за довіреністю б/н від 11.03.2009р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2., м. Харків

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Благодар", м. Харків

про повернення майна

ВСТАНОВИВ:

10.02.2009р. позивач ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача ППКФ „Благодар”. В позові позивач просить зобовязати відповідача повернути власнику майно, яке знаходиться у в незаконному володінні відповідача, а саме: телевізор Sony KLV-S26A10E, телевізор Sony KV-13Z21M81, телевізор LED Sony KDL46V2000К, DVD Player S796 YAMAHA, ресівер YAMAHA RX-V496RDS, DVD Player NAD Т515, сабвуфер Momus Sub 150 Вт, колонки акустичні AR, пилесос Rainbow всього 9 одиниць на загальною вартістю 14310,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 612, 827-836 ЦК України, ст. 193 ГК України. Стверджує, що спірне майно було передане позивачем відповідачеві на підставі договору майнової позички від 07.06.2006р. і підлягає поверненню у зв"язку із закінченням строку дії договору. Вказує, що строк дії договору позички закінчився 31.12.2008р., проте відповідач порушуючи прийняті на себе зобов"язання, спірне майно позивачеві не повернув. В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, яка співпадає з адресою відповідача, вказаною у статуті та у свідоцтві про державну реєстрацію. Надіслав заяву (вх. №1771 від 16.03.2009р.) в якій просить розглядати справу без участі представника відповідача. У відзиві на позовну заяву (вх.№1772 від 16.03.2009р.) просить відмовити в задоволенні позову. Стверджує, що відповідач не виконує свої обовязки перед позивачем з обєктивних причин. Вказує, що одержане відповідачем за договором майнової позички від 07.06.2006р. майно позивача знаходиться не у відповідача, а у іншої особи, тому виконати обовязки з повернення майна відповідач не має можливості.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

07.06.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір майнової позички. Згідно п.1.1. договору позивач зобовязався на умовах і в порядку, визначеному цим договором передати відповідачеві в користування майно (побутову техніку), в асортименті і вартістю, визначені в додатках до договору. Додатками №№1-3 визначено, що в позичку за договором від 07.06.2006р. передається наступне майно: телевізор Sony KLV-S26A10E, телевізор Sony KV-13Z21M81, телевізор LED Sony KDL46V2000К, DVD Player S796 YAMAHA, ресівер YAMAHA RX-V496RDS, DVD Player NAD Т515, сабвуфер Momus Sub 150 Вт, колонки акустичні AR, пилесос Rainbow всього 9 одиниць на загальною вартістю 14310,00 грн.

У відповідності до п.2.1. договору позички від 07.06.2006р. в редакції додаткової угоди від 21.06.2006р. позичка надається на строк з 01.07.2006р. по 21.12.2008р. Згідно п. 3.3.1 договору позички від 07.06.2006р. в редакції додаткової угоди від 21.06.2006р. позичальник зобовязаний використовувати майно, яке є предметом позички за договором за призначенням і повернути майно позичкодавцю за його першою вимогою за адресою: м.Харків, пр-т. Тракторобудівників, б. 94, корп. „Б”, кв. 91.

Згідно актів прийому-передачі від 01.007.2006р. №1, від 24.10.2006р. №2, від 16.04.2007р. №3 передбачене договором майнової позички від 07.06.2006р. майно у кількості 9 одиниць на загальну суму 14310,00 грн. було передано позивачем та прийнято відповідачем.

Відповідно розписок про одержання майна на відповідальне зберігання від 06.07.2006р., 02.11.2006р., 30.04.2007р. відповідачем вказане у договорі майнової позички від 07.06.2006р. майно передане на відповідальне зберігання засновнику відповідача ОСОБА_3

05.01.2008р. а також 19.01.2009р. позивач звернувся до відповідача із вимогами про повернення майна. Зазначені вимоги одержані відповідачем, про що свідчать підписи про отримання, виконані директором ППКФ „Благодар” і посвідчені печаткою відповідача.

Станом на день звернення із позовом та на день вирішення господарського спору судом зазначені вимоги, як стверджує позивач, не виконані, майно позивачеві не повернуто. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст.827 ЦК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 836 ЦК України якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

З урахуванням зазначених правових норм та встановлених матеріалами справи обставин справи суд приходить до висновку про те, що відповідачем одержане майно, вказане у договорі майнової позички від 07.06.2006р., строк повернення цього майна настав, майно відповідачем позивачеві не повернуто чим порушені зобовязання відповідача та права і охоронювані законом інтереси позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву суд відхиляє з наступних підстав.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному разі відповідачем не надано доказів, які б спростовували висновки суду, щодо наявності зобовязань відповідача, настання строку їх виконання та висновки стосовно факту їх невиконання. Посилання на передачу спірного майна у користування іншій особі не приймається судом до уваги. По-перше, така передача не звільняє відповідача від виконання прийнятих на себе зобовязань за договором. По-друге, передача спірного майна у користування третій особі не відповідає п.2ч.2ст.833 ЦК України. Згідно положень зазначеної норми ЦК України користувач користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором. Договором майнової позички від 07.06.2006р., а саме п. 3.4.3. встановлено, що користувач вправі передавати майно, що є предметом позики, третім особам в користування тільки на підставі письмової згоди на це позикодавця. По-третє, така передача майна відповідачем своєму засновнику є неправомірною, оскільки прямо порушує вимоги чинного законодавства України, а саме ст. 829 ЦК України. Згідно її положень юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 827-836 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задвольнити повністю.

Зобов"язати Приватну виробничо-комерційну фірму "Благодар" (61145, м.Харків, вул.Бакуліна,12, к.108; код ЄДРПОУ 31236528, п/р 2600954038 в АППБ "Аваль" м.Харків, МФО 380805) повернути власнику Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1., ідент.номер НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) майно, яке знаходиться в незаконному володінні приватної виробничої комерційної фірми "Благодар", а саме:

телевізор Sony KLV-S26A10E ( с/№ 4049286, вартість -2 450,00 грн.)-1шт.;

телевізор Sony KV-13Z21M81 (с/№ 1040443, вартість - 1 670,00 грн.)-1шт.;

телевізор LED Sony KDL46V2000К ( с/№ 7781718, вартість - 5 180,00 грн.)-1шт.;

DVD Player S796 YAMAHA (с/№ 2446840 TV, вартість - 510,00 грн.)-1шт.;

ресівер YAMAHA RX-V496RDS (с/№ Y026450PR, вартість -690,00 грн)-1шт.;

DVD Player NAD Т515 (с/№ L6ST515G06312, вартість- 440,00 грн.)-1шт.;

сабвуфер Momus Sub 150 Вт (вартість -270,00 грн.)-1шт.;

колонки акустичні AR (вартість - 400,00 грн.)-5шт.;

пилосос Rainbow ( с/№ 1695229, вартість - 2 700,00 грн.)-1шт.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Благодар" (61145, м.Харків, вул.Бакуліна,12, к.108; код ЄДРПОУ 31236528, п/р 2600954038 в АППБ "Аваль" м.Харків, МФО 380805) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1., ідент.номер НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) - 144,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бринцев О.В.

справа №59/39-09