Рішення № 5911542, 16.04.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2009 р. Справа № 3/74/09

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»

Юридична адреса: 03038, м .Київ, вул. М.Гринченко, 4, оф. 130

Фактична адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, 6, оф. 85

До: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про: стягнення заборгованості на суму 55582,74 грн. за договором лізингу.

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Дворник Н.І., за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача зобовязати повернути предмети лізингу: за договором № 0024 напівпричіп рефрижератор BURG BPO 12 27GCSXX, шасі № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, вартістю 93352,02 грн. та стягнути заборгованість по лізинговим платежам у сумі 55582,74 грн., яка складається з суми основного боргу 41567,77 грн.; лізингового платежу за період розторгнення договору лізингу 10215,50 грн.; пені 3799,47 грн. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм цивільного та господарського законодавства.

16.04.2009р. в судовому засіданні від позивача надійшло клопотання про відмову від позову у частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3799,47 грн.

Також, 16.04.2009 р. в судовому засіданні від відповідача надійшли пояснення на позовні вимоги, в яких відповідач просить суд, по перше, припинити провадження у справі по пунктам вимог про розірвання договору та покладення зобовязання про повернення предмету лізингу, оскільки договір між сторонами було розірвано 09.02.09 р. за ініціативою позивача та повернуто предмет лізингу; по-друге, постановити рішення яким стягнути з відповідача 50 000,00 грн. в рахунок погашення лізингових платежів за договором фінансового лізингу транспортних засобів № ЄЛ/Кив-0024/ДЛ від 15.08.2007 р., оскільки 15.08.07 р. останній перерахував на адресу позивача 43239,88 грн. аванс та комісію в сумі 2162,00 грн. За весь час дії договору відповідач повинен був сплатити 18199,62 у.е періодичних лізингових платежів, але сплачено за період з 12.10.97 р. по 09.02.09 р. було 13109,57 у.е тобто різниця складає 5090,05 у.е, що у гривнях становить 50101,00 грн.

В судовому засіданні на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

15 серпня 2007 року між сторонами було укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЗЛ/Кив-0024/ДЛ. Згідно з п.3 договору лізингодавець придбає у власність предмет лізингу - напівпричіп рефрижератор BURG BPO 12 27GCSXX, шасі № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 - і надає його лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах договору та Правил фінансового лізингу, що є додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною.

На підставі п.1.1. Правил, лізингоодержувач зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є додатком № 3 до договору та його невід 'ємною частиною.

На підставі акту приймання-передачі від 12.09.2007р. вищезазначений предмет лізингу був переданий в користування відповідачу.

Відповідно до п. 5 договору усі суми по договору лізингу розраховується в еквіваленті Євро. Якщо у.е. відрізняється від Української гривні, сплата платежів здійснюється в гривнях по курсу у.е. встановленому НБУ на день здійснення платежу. Загальна сума договору лізингу складає 42157,58 у.е. Строк договору лізингу 36 місяців.

Відповідно до п.5.1 Додатку № 1 «Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів»Позивач, у разі прострочення встановлених Договорами лізингу строків, має право на нарахування пені у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті, за кожний календарний день прострочення.

За умовами п. 3.1.6. Правил відповідач зобов'язаний вчасно, відповідно до графіку лізингових платежів оплачувати лізингові платежі.

Пунктом 8.2 Правил передбачено, що лізингодоавець має право розірвати договір або відмовитись від виконання договору в однобічному порядку, без відшкодування лізингоодержувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень) у тому числі: якщо заборгованість лізингоодержувача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів. ( п.8.2.4).

Згідно з пунктом 8.4 Правил при розірванні договору лізингу з причин, передбачених п.8.2.4. 8.2.3. лізингоодержувач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, утому числі: заборгованість по лізинговим платежам; суми неустойки; суму покриття; збитки, понесені лізингодавцем внаслідок цього розірвання договору лізингу.

Пункт 10.7 Правил при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершений, лізинговий період оплачується лізингоодержувачем у повному обсязі.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України) .

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 статті 903 Цивільного Кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та Договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 292 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який Лізингоодержувач сплачує Лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, за приписом ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України та умовами Договору Відповідач повинен сплачувати Позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання щодо своєчасного внесення лізингових платежів в строки визначені договором та планами лізингу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 55582,74 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0024/ДЛ від 15.08.07 р.

Відповідно до умов якої сторони домовились в добровільному порядку припинити дію договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0024/ДЛ від 15.08.07 р. з 15.04.2009 року. Лізингоодержувач підтверджує свою згоду на розторгнення договору фінансового лізингу та добровільне повернення транспортного засобу напівпричіп рефрижератор BURG BPO 12 27GCSXX, шасі № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. Сторони домовились, що вартість транспортного засобу, що повертається складає 93570,46 грн. На дату підписання цієї додаткової угоди лізингоодержувач має зобовязання по сплаті заборгованість по лізинговим платежам у сумі 50000,00 грн.

Повернення транспортного засобу напівпричіпу рефрижератору BURG BPO 12 27GCSXX, шасі № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 проводилось на підставі акту приймання-передачі від 15.04.2009 року.

Крім того, виходячи з наданих документальних доказів заборгованість відповідача перед позивачем за лізинговими платежами становить 50000,00 грн., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом 16.04.2009 року.

Отже, беручи до уваги той факт, що договір фінансового лізингу транспортного засобу № ЄЛ/Кив-0024/ДЛ від 15.08.2007 р. розірвано, транспортний засіб напівпричіп рефрижератор BURG BPO 12 27GCSXX, шасі № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 на даний час повернутий позивачу, то в цій частині позовних вимог слід припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським судом також розглянуто відмову позивача від позову в частині стягнення пені в розмірі 3799,47 грн.

Оскільки ця відмова від позову не суперечить чинному законодавству, також позивачу роз'яснено наслідки відмови від позову, господарський суд приймає відмову від позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищенаведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код №НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(03038, м .Київ, вул. М.Гринченко, 4, оф. 130, код ЄДРПОУ 34832663) заборгованість в сумі 50000,00 грн., 1350,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова