Рішення № 59115412, 21.07.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/813/15-ц 21.07.2016 21072016 21.07.2016

Провадження №22-ц/784/1461/16

Справа номер 469/813/15-ц

Провадження номер 22-ц/784/1461/16 Суддя суду 1-ї інстанції - Гапоненко Н.О.

Категорія 20 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів - Колосовського С.Ю., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Шагаєм О.А.,

за участю:

прокурора - Кадєєвої А.В.,

представника позивача - Стасюка О.Д.,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області

від 15 березня 2016 року, ухвалене

за позовом

прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області до ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів, розірвання договору та повернення об'єкту незавершеного будівництва у власність державі,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року прокурора в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області пред'явив до відповідача вказаний позов, який обґрунтовував наступним.

02 серпня 2006 року між сторонами по справі було укладено договір №8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, предметом якого був «Піонерський табір», розташований в с.Рибаківка Березанського району Миколаївської області на земельній ділянці площею 5,12 га.

Пункт 5.3 Договору передбачав обов'язок відповідача завершити будівництво, як об'єкта сімейного відпочинку та ввести його в експлуатацію протягом 5 років від дати нотаріального посвідчення цього договору.

Зміна умов договору або внесення до нього змін можливі тільки за згодою сторін.

У разі внесення до нього змін щодо продовження строків будівництва обов'язковим є надання рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

28 грудня 2011 року та 08 серпня 2014 року були укладені договори про внесення змін до первісного договору щодо строків завершення будівництва, останнім з яких термін було продовжено до 01 серпня 2017 року.

Прокурор зазначав, що згідно з інформацією Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, органом місцевого самоврядування рішення щодо надання згоди на продовження строку будівництва не приймалося, що є порушенням норм законодавства щодо внесення змін до договору від 02 серпня 2006 року.

Посилаючись на вказане, прокурор просив визнати недійсними договори про внесення змін до договору від 02 серпня 2006 року, укладені 28 грудня 2011 року за №1341 та від 08 серпня 2014 року за №481. Розірвати договір №8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, від 02 серпня 2006 року. Зобов'язати ОСОБА_5 повернути у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області об'єкт незавершеного будівництва «Піонерський табір», розташований в с.Рибаківка Березанського району Миколаївської області на земельній ділянці площею 5,12 га.

Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2016 року позов прокурора задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь держави 8543 грн.60 коп. судового збору.

Ухвалою цього суду від 06 травня 2016 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги прокурора та стягуючи з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 8543 грн.60 коп., суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги прокурора доведені наявними у справі доказами та є обґрунтованими, а розмір судового збору відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо вирішення позовних вимог прокурора, однак вважає його висновок щодо розподілу судових витрат помилковим.

Згідно з ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вказані частини статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» від 14.09.2000 р. №1953-ІІІ обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Пункт 4.3. Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998 р. №2041 «Про впорядкування процедури внесення змін до договорів купівлі-продажу», який діяв на час укладання договору від 28.12.2011 р., передбачав, що у разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва стосовно продовження термінів будівництва, заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

Аналогічне положення міститься у п.4.3 Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 р. №605, який діяв на час укладання договору від 08.08.2014 р.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Згідно з ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та ОСОБА_5 укладено договір №8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, предметом якого був «Піонерський табір», розташований в с.Рибаківка Березанського району Миколаївської області на земельній ділянці площею 5,12 га (а.с.7-8).

Пункт 5.3 Договору передбачав обов'язок відповідача завершити будівництво, як об'єкта сімейного відпочинку та ввести його в експлуатацію протягом 5 років від дати нотаріального посвідчення цього договору.

Зміна умов договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін (п.11.1 Договору).

У разі неможливості завершення будівництва в установлені п.5.3 цього договору строки, за наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням продавця та органу місцевого самоврядування з укладанням додаткового договору (п.5.5 Договору).

У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням місцевого суду (п.11.3 Договору).

У разі невиконання покупцем встановлених цим Договором обов'язків, продавець має право на розірвання цього Договору, стягнення збитків та повернення об'єкту незавершеного будівництва у власність продавця, у встановленому чинним законодавством порядку (п.7.4 Договору).

Згідно з актом прийому-передачі проданого майна від 17 серпня 2006 року загальна ступінь готовності об'єкта становила 77% (а.с.10).

23 квітня 2009 року між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_5 укладено строком на 49 років договір оренди земельної ділянки забудованих земель для рекреаційного призначення під розміщення оздоровчого комплексу загальною площею 5,12 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з орендною платою 63 038,98 грн. за рік на період будівництва (а.с.211-218).

28 грудня 2011 року за реєстровим №1341 та 08 серпня 2014 року за реєстровим №481 укладені договори про внесення змін до первісного договору від 02 серпня 2006 р. щодо строків завершення будівництва, останнім з яких термін було продовжено до 01 серпня 2017 року (а.с.11, 12).

Для укладання зазначених договорів у Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області надавалися рішення виконкому Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 20.09.2011 р. №31 та від 29.08.2014 р. №54 «Про продовження терміну дії виконання умов договору» (а.с.13, 14).

Однак, виконавчий комітет даної сільської ради заперечує факт прийняття вказаних рішень, що підтверджується даними про проведення у вересні 2011 р. та серпні 2014 р. сесій сільської ради та засідань виконкому сільської ради (а.с.15, 184, 205-210).

Згідно з інформацією Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 30.06.2015 р. з 01 січня 2008 р. по день надання інформації Управління не реєструвало документи дозвільного або декларативного характеру щодо будівництва об'єктів нерухомого майна у с.Рибаківка Березанського району Миколаївської області ОСОБА_5 (а.с.16-17).

Відповідно до інформації Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 25.01.2016 р. та виконавчого комітету Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 04.01.2016 р. за період з 2013 по 2015 роки за ОСОБА_5 рахується заборгованість по орендній платі за землю у сумі 204 813,65 грн. (а.с.197-199).

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора, заявлених в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, є вірним.

Суд, повно і всебічно дослідивши обставини справи, обґрунтовано вважав, що оспорені договори від 28.12.2011 р. №1341 та від 08.08.2014 р. №481 про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Піонерський табір» від 02.08.2006 р. №8-Д є недійсними, оскільки на час їх укладання було порушено вимоги законодавства щодо необхідності надання рішення органу місцевого самоврядування про згоду на продовження строків будівництва.

У зв'язку з цим правомірним є розірвання договору від 02.08.2006 р. №8-Д та зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва, оскільки відповідач не виконав встановлений у договорі обов'язок протягом 5 років від дати його нотаріального посвідчення завершити будівництво об'єкта і ввести його в експлуатацію.

Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в частині вирішення позовних вимог прокурора, заявлених в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Між тим, вбачаються підстави для зміни рішення в частині розподілу судових витрат.

Стягнутий судом розмір судового збору не відповідає ставкам, передбаченим Законом України «Про судовий збір», які діяли на час пред'явлення позову.

З відповідача на користь держави за розгляд справи в суді першої інстанції відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню 4384 грн. 80 коп. судового збору, а не той розмір, що визначений районним судом.

У зв'язку з цим за розгляд справи в суді апеляційної інстанції з відповідача підлягає стягненню недоплачений судовий збір у сумі 438 грн. 48 коп.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки це спростовується матеріалами справи.

Що ж стосується доводів ОСОБА_5 про неможливість органів прокуратури звертатися з вимогами про розірвання договору, оскільки таке право належить виключно стороні договору, то вони є помилковими. Прокурор відповідно до ст.45 ЦПК України звернувся до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області. Позивачем по справі є саме відділення, яке підтримало у суді всі заявлені позовні вимоги.

Твердження апелянта про порушення судом статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що полягає у позбавленні його права власності на об'єкт незавершеного будівництва є безпідставними.

Укладаючи 02 серпня 2006 року договір купівлі-продажу державного майна - об'єкта незавершеного будівництва, відповідач знав про можливе розірвання договору у випадку невиконання ним умови про завершення будівництва протягом 5 років. Однак, свідомо це не виконував, а тому наслідки вказаних дій випливають саме з його вчинків, а не інших осіб.

Заявлена представником відповідача у суді апеляційної інстанції заява про застосування позовної давності не може бути предметом дослідження даного суду, оскільки згідно з ч.3 ст.267 ЦК України така заява може бути зроблена тільки до винесення рішення.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.

Оскільки стаття 267 ЦК України є нормою матеріального права суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності (правова позиція Верховного Суду України, висловлена в постанові від 30 вересня 2015 року у справі №6-780цс15).

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2016 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави за розгляд справи в суді першої інстанції судовий збір у сумі 4384 грн.80 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави за розгляд справи в суді апеляційної інстанції судовий збір у сумі 438 грн. 48 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: