Рішення № 59114878, 21.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/6507/15-ц 22-ц/774/1438/К/16

Справа № 216/6507/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1438/К/16 ОСОБА_1

Категорія № 24 (4) Доповідач Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Грищенко Н.М., Михайлів Л.В.

секретар: Маслова К.В.,

за участю: представника позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» - ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 травня 2016 року по справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року позивач ОСОБА_4 підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі КПТМ «Криворіжтепломережа») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті з постачання теплової енергії. В обґрунтування позову зазначив, що щомісяця відповідачу, відповідно до тарифів на теплову енергію і гаряче водопостачання, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сиволапа, 33/10 поставляється теплова енергія з послуг централізованого опалення і постачання гарячої води. Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири № 10 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невідємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належному їй приміщенні.

Однак, ОСОБА_3 в повному обсязі за отримані послуги не сплачувала, у звязку з чим позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу. Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу судовий наказ від 08.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості було скасовано ухвалою від 28.11.2014 року. Оскільки відповідачем заборгованість не сплачена, а строк позовної давності переривався подією зверненням із заявою про видачу судового наказу, заборгованість по особовому рахунку ОСОБА_3 за період з 01.10.2011 року по 01.03.2014 року складає 7160,45 грн., яку просив стягнути з відповідача, а також стягнути судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 травня 2016 року в задоволенні позову Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач КПТМ «Криворіжтепломережа», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог та стягненні судового збору за подачу апеляційної скарги.

На думку представника позивача, судом не враховано, що Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» встановлено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється, а відповідачем доказів про дотримання встановленого законодавством порядку відключення квартири від системи центрального опалення (тобто акту про відключення від мережі централізованого опалення, затвердженого комісією) не надано, а тому відключення є самовільним та не тягне за собою зняття теплового навантаження на будинок та припинення нарахувань за користування централізованою системою опалення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

ОСОБА_5 із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_5 вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам Закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України,наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

На підставі ч. 2 ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

ОСОБА_5 п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Прожитлово-комунальніпослуги», споживачзобов'язанийоплачуватижитлово-комунальніпослугиу строки, встановлені договором або законом.

Стаття 322 ЦК України передбачає, що власникзобовязанийутримуватимайно, щойому належить, якщоінше не встановленодоговором абозаконом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована з 05.11.1985 року, проживає та є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 3) і є споживачем послуг з постачання теплової енергії для потреби опалення та гарячого водопостачання, які надаються КПТМ «Криворіжтепломережа». На неї відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1.

21 січня 2002 року між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_3 укладено договір № 557 про надання послуг з тепло-, водопостачання (а.с. 35).

Як вбачаєтьсязрозрахункузаборгованостіпоособовому рахунку № НОМЕР_1, відповідач оплату за теплову енергію не здійснювала, у звязку із чимв період з 01.10.2011 року по 01.03.2014 рокуутворилась заборгованість в сумі 7160,45 грн. (а.с. 4, 31-34).

Оплата за опалення позивачем нараховується за тарифами, встановленими рішенням виконкому Криворізької міської ради від 13.08.2008 року № 584 «Про упорядкування тарифів на послуги з теплопостачання в м. Кривому Розі» - опалення за 1 Гкал. 245 грн., гаряче водопостачання (при наявності приладу обліку за 1 куб.м) з вересня по квітень 13,69 грн., з травня по серпень 11,24 грн., гаряче водопостачання (при відсутності приладів обліку на 1 мешканця на місяць) з травня по вересень 38,78 грн., з жовтня по квітень 47,23 грн., за період з 01.09.2008 року по 01.01.2011 року, а з 01.01.2011 року затверджено Постановою Національної комісії регулювання електроенеретики України № 1844 від 14.12.2010 року, тариф на теплову енергію для населення 269,50 грн. за 1 Гкал.

УхвалоюЦентрально-Міськогорайонного суду м. Кривого Рогувід28 листопада2014 року скасовано судовий наказ від08 жовтня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованості за постачання теплової енергії в розмірі 7160,45 грн. та судового збору у розмірі 121,80 грн. (а.с. 5).

Судом першої інстанції також встановлено, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради листом від 04.10.2002 року № 304 повідомило ОСОБА_3 погодити відключення від системи центрального опалення в квартирі при умові влаштування альтернативного джерела опалення (а.с. 56).

Актами КПТМ «Криворіжтепломережа» від 10.02.2005 року, 16.11.2006 року, 23.11.2007 року, 25.03.2008 року, 24.10.2008 року, 22.04.2010 року, 16.11.2010 року, було встановлено, що в квартирі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сиволапа, 33/10 виявлено самовільне, без дозволу УЖКГ демонтаж нагрівальних приладів в кількості 5 штук, стояки в кількості 3 штук заізольовані та не має стояка у ванній кімнаті (а.с. 47-54, 57, 68, 69).

ОСОБА_5 із протоколу № 30 засідання комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 03.09.2009 року, вирішено відмовити ОСОБА_3 у розгляді заяви щодо влаштування індивідуального опалення за адресою: вул. Сиволапи, 33/10 у звязку з наявністю заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 55), що також зазначено в листі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради № 2796 від 26.10.2009 року на імя відповідача (а.с. 58).

Розглядаючи спір та відмовляючи в задоволенні позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа», суд першої інстанції виходив з того, що, незважаючи на те, що позивачем заборгованість за постачання теплової енергії нараховувалась, проте фактично відповідач зазначеними послугами не користувалась та не отримувала тепло у звязку з відєднанням від мереж централізованого опалення та встановленням альтернативного теплопостачання.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі Правила), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до пункту 25 Правил, самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630, відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4).

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Так, матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири відповідача від мереж центрального теплопостачання та ненадання їй послуг з постачання тепла.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

ОСОБА_5 пункту 22 Правил № 630, точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є відгалуження від стояків у межах квартири.

Колегія вважає, що підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири відповідача свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином КПТМ «Криворіжтепломережа» виконало свої зобовязання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач ОСОБА_3 зобовязана оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Таким чином, на думку колегії, суд першої інстанції не врахував, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року (справа № 6-1192цс15) та згідно зі ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Разом з тим, судом в рішенні вірно зазначено, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду із зазначеним позовом.

ОСОБА_5 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем ОСОБА_3 було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності (а.с. 75).

ОСОБА_5 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач КПТМ «Криворіжтепломережа» звертався до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_3 заборгованості в сумі 7160,45 грн.. У зв'язку з чим, 08.10.2014 року було видано судовий наказ, який ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.11.2014 року скасовано (а.с. 5). Отже слід дійти висновку про те, що із заявою про видачу судового наказу КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулось до суду в жовтні 2014 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що строк позовної давності перервано зверненням позивача до суду із заявою про видачу судового наказу в жовтні 2014 року, виданий судовий наказ було скасовано 28.11.2014 року, та підприємством позивача даний позов подано до суду 21 серпня 2015 року, тобто до спливу строку позовної давності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по оплаті за постачання теплової енергії за період з 01.10.2011 року по 01.03.2014 року в розмірі 7160,45 грн., з розрахунком якої погоджується.

З урахуванням викладеного, матеріалів справи, доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа».

Відповідно до ч. 4 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору: за подачу позовної заяви в розмірі 243,60 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 267,96 грн., а всього 511 грн. 56 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за постачання теплової енергії за період з 01.10.2011 року по 01.03.2014 року в розмірі 7160 (сім тисяч сто шістдесят) грн. 45 коп., а також судовий збір в розмірі 511 (пятсот одинадцять) грн. 56 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Л.А. Братіщева

Судді: Н.М. Грищенко

ОСОБА_6