Ухвала суду № 59114688, 22.07.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1216/16-к

УХВАЛА

іменем України

"22" липня 2016 р. місто Вознесенськ

Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Миронова О.В., за участю прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_1., слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 при секретарі Прутян І.С., розглянувши клопотання слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_1 про продовження строку тримання під вартою за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за № 12016150190000517,

В С Т А Н О В И В :

19.07.2016 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_2 погоджене з прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_1 про продовження строку тримання під вартою за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за № 12016150190000517 відносно ОСОБА_4 В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, вступивши в злочинну змову з ОСОБА_5 , ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_8 19 березня 2016 року біля 01.00 год. проникли на охоронюваному територію ТОВ «Південьаргрохім», розташованого по вул. Степовій,1-А в с. Бузьке Вознесенського району, де в офісному приміщенні підприємства, застосувавши фізичну силу, що виразилась у нанесенні охоронцю даного підприємства ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, а також погроз вбивством відносно останнього, скоїли напад, після чого відкрито заволоділи грошовими коштами приватного підприємства у сумі 35000 грн. Крім того, зазначені особи, проникнувши до складського приміщення підприємства «Південьагрохім» викрали посівний матеріал насіння соняшника та засоби захисту рослин, чим спричинили підприємству матеріальний збиток на суму 273746 грн. 90 коп.

В подальшому, вищевказаними особами було здійснено продаж частини товару, та отримані в результаті скоєння злочину грошові кошти розподілено між ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, які останні витратили на власні потреби.

19.03.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150190000517, внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

26.05.2016 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

26.05.2016 року ухвалою Вознесенського міськрайонного суду ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2016 року.

18.07.2016 року постановою Військової прокуратури Миколаївського гарнізону продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до трьох місяців.

В порядку ч.1 ст.199 КПК України слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, не порушуючи встановленого строку, тобто не пізніше ніж за пять днів до закінчення дії попередньої ухвали суду від 26.05.2016 року про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 24 липня 2016 року.

В клопотанні поданому до суду викладені обставини, які обєктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали суду від 26.05.2016 року про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 24.07.2016 року. Так, на теперішній час не встановлено місцезнаходження та не проведено слідчі дії з ОСОБА_7, не долучено висновок вибухотехнічної експертизи, крім цього необхідно отримати інформацію, яка знаходиться у операторів та провайдерів телекомунікацій, доступ до якої надано Вознесенським міськрайонним судом, ознайомити потерпілих, підозрюваних та їх захисників із матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Крім того в даному клопотанні зазначено, що ОСОБА_4. підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, він не працює, не має засобів для існування , що свідчить про те, що заявлений ризик не зменшився, що виправдовує тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просять продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою до трьох місяців.

ОСОБА_4В, та його захисник просять в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, так як ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем мешкання, має сім'ю та міцні соціальні зв'язки, а також під час тримання під вартою різко погіршився стан здоров'я ОСОБА_4

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, слідчий суддя приходить до такого.

При вирішенні питання про продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя виходить з вимог ст.199 КПК України, а також з вимог ч.1 ст.183 КПК України, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно, і прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

В судовому засіданні під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри в скоєні ОСОБА_4 злочину, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали суду від 26.05.2016 року про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 24.07.2016 року.

Але не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утримання під вартою відсутні (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Отже враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який проживає з родиною, має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується та приймав активну участь у громадському житті населеного пункту, де він мешкав, має незадовільний стан здоров'я, а також, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 переховувався від слідства, перешкоджав кримінальному провадженню, зокрема здійснював незаконний вплив на свідків або потерпілих, та те, що протягом двох місяців тримання ОСОБА_4 під вартою з ним не проводились слідчі дії, свідчить про безпідставність застосування до ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу, оскільки таке втручання у права та свободи особи, які гарантуються не лише Національним законодавством, а й закріплені в Конвенції з прав людини та основоположних свобод не можуть вважатися виправданими.

З урахуванням вище викладеного слідчий суддя не погоджується з клопотанням слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою, оскільки обставини необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінально-процесуальним законодавством України, ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження відсутні, а звідси слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово з носінням електронних засобів контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 197, 199 КПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_2 погоджене з прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_1 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, до трьох місяців, відмовити.

Підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, з не судимому, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 Б обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово з носінням електронних засобів контролю.

Визначити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, а саме до 26 серпня 2016 року .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. ч.5 ст.194 КПУ України, а саме:

-прибувати до слідчого, суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

--утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;

--носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_4 який утримується в СІЗО м.Миколаєва з-під варти звільнити.

Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після звільнення з-під варти негайно прибути до місця свого проживання, а саме за адресою: м. Вознесенськ Миколаївської області , вул.Карбишева,2-Б.

Роз'яснити ОСОБА_4, що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст.310 КПК України.

Слідчий суддя: О.В.Миронова