Рішення № 59113834, 20.07.2016, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/579/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"20" липня 2016 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря Бойко Т.Є.,

представників ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-Горенюк ОСОБА_5 про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати нееправомірним розпорядження № 17, видане Вапнярським селищним головою ОСОБА_6 4 квітня 2016 року «Про звільнення з посади ОСОБА_4О.» за п.1 ч.1 ст. 41 ЗКпП України з 4 квітня 2016 року, поновити його на роботі, виплатити втрачений заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 5 квітня 2016 року по день поновлення на роботі, зобовязати Вапнярського селищного голову ОСОБА_6 покрити заподіяну Вапнярській селищній раді шкоду у звязку з оплатою ОСОБА_4 вимушеного прогулу.

Даний позов обґрунтовано наступним.

16 листопада 2015 року ОСОБА_4 розпорядженням Вапнярського селищного голови № 11 від 13 листопада 2015 року був прийнятий на посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчого органу Вапнярської селищної ради.

18 квітня 2016 року розпорядженням Вапнярського селищного голови № 19 від 18 квітня 2016 року позивача було звільнено з займаної посади "в звязку з грубим порушенням трудових обовязків, а саме вийшов за рамки наданих йому повноважень під час видалення зелених насаджень, згідно ч.1 ст. 41 КЗпП України, 4 квітня 2016 року".

Вказане звільнення з посади заступника селищного голови з питань діяльності виконавчого органу Вапнярської селищної ради ОСОБА_4 вважає незаконним та безпідставним, виходячи з наступного.

Реальною підставою для розірвання трудового договору з працівником, що виконує керівні функції, чи його заступником за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є свідоме здійснення ним певної дії або бездіяльності, що порушує чи порушило трудові обовязки, передбачені його трудовим договором, статутом, посадовими інструкціями, внутрішніми положеннями підприємства тощо.

Отже, повинно мати місце одноразове грубе порушення конкретних обовязків керівника чи його заступника, які письмово зафіксовані. У вищевказаному розпорядженні про звільнення вказано, що ОСОБА_4 "вийшов за рамки наданих йому повноважень під час видалення зелених насаджень", в той час, як розпорядженням Вапнярського селищного голови № 21-К від 20 січня 2016 року «Про створення комісії для обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню» на нього покладені такі повноваження: «Закріпити відповідальним за техніку безпеки заступника селищного голови з виконавчих питань ОСОБА_4».

Тому, якщо позивач і допустив би одноразове грубе порушення покладених на мене обовязків, то воно мало б бути повязано з технікою безпеки при зрізанні дерев по вул.. Авіаторів та ОСОБА_7 в Містечку.

Наказ чи розпорядження про звільнення має містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення. Тобто, у тексті розпорядження про звільнення має бути чітко вказане конкретне грубе порушення чітко визначених трудових обовязків. Ця вимога законодавства відповідачем при звільненні з посади також не дотримана.

Оскільки обовязковою ознакою підстави звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є грубість порушення, тому і в розпорядженні необхідно було вказати, яку шкоду і кому завдано таким порушенням. Ніким і нічим взагалі не встановлено, чи заподіяв позивач "виходом за рамки" будь-яку шкоду.

ОСОБА_4 зазначає, що головною умовою остаточного звільнення мало бути дійсне існування всіх ознак порушення, визначеного як підстава звільнення у п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, а також достовірне встановлення уповноваженим органом їх наявності у порядку та згідно вимог, що встановлені чинним законодавством та причинно-наслідкового звязку між вчиненим одноразовим порушенням трудових обовязків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення.

Крім цього при звільненні за одноразове грубе порушення трудових обовязків також мали бути дотримані загальні вимоги трудового законодавства, зокрема порядку застосування дисциплінарних стягнень, що також не було дотримано.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до прийняття рішення про звільнення із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обовязків, у позивача мало бути витребуване письмове пояснення, однак цього також зроблено не було.

Насправді відбулося наступне.

10 лютого 2016 року Вапнярський селищний голова ОСОБА_6 надав ОСОБА_4 усне розпорядження про організацію і здійснення видалення дерев в смт. Вапнярці, в мікрорайоні Містечко силами підпорядкованих комунальних підприємств. Через відсутність будь-яких дозвільних документів на проведення робіт, поганих погодних умов, а також через відрядження ОСОБА_6 та необхідності у розясненні поставленого завдання, дане усне розпорядження Вапнярського селищного голови виконано не було.

14 лютого 2016 року Вапнярський селищний голова ОСОБА_6 повторно поставив ОСОБА_4 на виконання вищевказане розпорядження та запевнив у наявності усіх необхідних документів. Після цього, комунальні підприємства - «Вапнярський ККП» (керівник ОСОБА_8В.) і КП «Вапнярське» (керівник ОСОБА_9А.), які також отримали усне розпорядження Вапнярського селищного голови ОСОБА_6, приступили до видалення дерев в мікрорайоні Містечко, розташовані впродовж автодороги М-12. Через відсутність кваліфікованих спеціалістів до цієї роботи були залучені громадяни ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - мешканці даного мікрорайону. Робота тривала кілька днів.

16 лютого 2016 року під час здійснення видалення дерев до працівників комунальних підприємств звернувся громадянин, який випадково проїжджав, та який представився працівником Державної екологічної інспекції України. Вказаний громадянин предявив службове посвідчення та звернувся з вимогою предявити документи на здійснення робіт по видаленню дерев. У керівників комунальних господарств на той час жодних документів на право видаляти дерев в розпорядженні не було. Про подію ОСОБА_8 по телефону повідомила Вапнярського селищного голову ОСОБА_6, який саме направлявся в м. Тульчин і проїжджав через мікрорайон Містечко та який відмовився втручатися у проблему, що виникла.

Усвідомивши, що з документами на видалення дерев не все гаразд, позивач зателефонував секретарю виконкому Вапнярської селищної Ради ОСОБА_12, який повідомив про те, що на даний час жодних документів на видалення дерев в Вапнярській селищній раді не існує і їх ніхто не складав. Позивач зауважив, що в такому разі необхідно негайно розпочати роботу по документальному оформленню видалення дерев.

Прибувши через пів години в Вапнярську селищну раду, ОСОБА_4 предявили ОСОБА_13 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 20 січня 2016 року (тобто з датою майже за місяць до фактичного їх видалення).

Згідно цього ОСОБА_13, позивач був головою комісії. Інші члени комісії: ОСОБА_8 начальник КП «Вапнярський ККП»; ОСОБА_9 начальник КП «Вапнярське»; ОСОБА_2 юрист Вапнярської селищної Ради; ОСОБА_14 депутат Вапнярської селищної Ради.

Підставою для складання цього ОСОБА_13 стало розпорядження Вапнярського селищного голови № 21-К від 20 січня 2016 року «Про створення комісії для обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню». Згідно з цим ОСОБА_13, видаленню підлягали 44 дерева, розташовані в смт. Вапнярка по вул. Авіаторів і по вул. ОСОБА_7.

Зрозумівши, що даний документ являється фіктивним, позивач відмовився його підписувати. Ознайомившись з розпорядженням Вапнярського селищного голови № 21-К від 20 січня 2016 року «Про створення комісії для обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню», яке вперше побачив в цей же день, ОСОБА_4 дізнався, що на нього покладені такі повноваження: «Закріпити відповідальним за техніку безпеки заступника селищного голови з виконавчих питань ОСОБА_4», термін виконання робіт з 9 по 13 лютого 2016 року. Так як контроль за виконанням вказаного розпорядження Вапнярський селищний голова ОСОБА_6 залишив за собою, керівники комунальних підприємств діяли у відповідності до розпоряджень ОСОБА_6, роботи продовжувались, позивач був вимушений виконувати накладені на нього повноваження в частині дотримання техніки безпеки. Під час цих робіт позивач регулював рух автотранспорту, проводив контроль інструктажу по правилам техніки безпеки, і таке інше.

Вапнярський селищний голова ОСОБА_6 періодично приїжджав на місце видалення дерев для контролю за роботами.

Так, 17 лютого 2016 року працівники комунальних господарств дійшли до дерев, що розташовані в мікрорайоні Містечко біля прохідної № 2, в районі розташування магазину «Політ». Це місце взагалі єдине, де дерева тополі розташовані були по обидві сторони від автодороги М-12, при цьому чотири дерева знаходились по вул. ОСОБА_7.

При зрізанні 4-х дерев по вул. ОСОБА_7 був присутній Вапнярський селищний голова ОСОБА_6, на що є чисельні свідки, як серед працівників комунальних підприємств, так і мешканців мікрорайону Містечко. Так як саме ці 4 дерева мали висоту стовбура біля 4-х метрів, чим відрізнялись від інших значно вищих дерев, позивач запитав ОСОБА_6 про те, що з ними робити, на що отримав відповідь: «Ділове на комунгосп, інше на дрова».

Після виконаних робіт ОСОБА_4 я зробив копії зі всіх наявних на той час документів.

Пізніше позивачу стало відомо, що до правоохоронних органів звернулись громадяни щодо незаконності видалення дерев в мікрорайоні Містечко і з цього приводу порушено кримінальне провадження. Після цього у нього неодноразово відбувалися розмови з ОСОБА_6, при яких останній висловив дивні претензії, суть яких полягала в тому, що нібито саме позивач його «підставив з цими деревами». ОСОБА_6 вимагав негайного звільнення за власним бажанням мотивуючи тим, якщо позивач звільниться за власним бажанням, то розслідування по цьому факту буде зразу припинено. ОСОБА_4 відмовлявся, так як не вважав і не вважає себе винним.

24 лютого 2016 року позивач отримав у Вапнярській селищній раді розпорядження голови № 32 від 19 лютого 2016 року, де йому «за порушення трудової дисципліни, а саме відсутність на робочому місці понад три години 19 лютого 2016 року без поважних причин» оголошено догану та відсторонено від виконання своїх функціональних обовязків. На подану скаргу з цього приводу він не отримав жодної відповіді, незважаючи на те, що лише вимагав провести повне і обєктивне службове розслідування по факту порушення трудової дисципліни.

Цим же розпорядженням № 32 Вапнярським селищним головою ОСОБА_6 було винесено рішення про створення комісії по перевірці фактів та обставин обстеження та видалення зелених насаджень на території бувшого військового містечка, членами якої було призначено голову секретаря селищної ради ОСОБА_13, членів комісії: начальника МТПК ОСОБА_15, юриста селищної ради ОСОБА_2, депутата селищної ради ОСОБА_14, водія дитячого садка ОСОБА_16 Наслідком сумнівної роботи цієї комісії став ОСОБА_15 перевірки фактів порушень під час видалення дерев на території бувшого військового містечка від 1 квітня 2016 року. Викладені в цьому документі відомості в повному обсязі не відповідають дійсності.

На підтвердження наведених позивачем фактів є рішення Виконкому Вапнярської селищної ради № 14 від 21 січня 2016 року, навіть назва якого «Про надання дозволу КП «Вапнярський ККП» на видалення аварійних дерев (тополя), які знаходяться в смт. Вапнярка вул. Авіаторів, ОСОБА_7», і далі пунктом 1 зазначено «Погодити комунальному підприємству КП «Вапнярській КПП» видалення зелених насаджень, згідно з актом обстеження зелених насаджень від 20 січня 2016 р., - вул. Авіаторів та ОСОБА_7, в кількості 44 од.», пунктом 2 зазначено «ОСОБА_11 ордер КП «Вапнярський ККП», на видалення зелених насаджень по вул. Авіаторів та ОСОБА_7».

Головними порушеннями трудових прав позивача при складанні акту перевірки фактів порушень під час видалення дерев на території бувшого військового містечка від 1 квітня 2016 року і відповідного розпорядження Вапнярського селищного голови про його звільнення стало:

1.У відповідності до вимог ст. 149 КЗпП України до прийняття рішення про звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обовязків у нього мають бути витребувані письмові пояснення. Таких пояснень ніхто не брав. Більш того, голові комісії ОСОБА_13 позивачем було надіслані письмові заперечення з цього приводу з основною пропозицією провести повне і обєктивне службове розслідування, на що він не отримав жодної відповіді.

2. Обовязковою ознакою підстави звільнення за п.1. ч.1 ст. 41 КЗпП України є грубість порушення, при цьому необхідно передбачити, яку шкоду завдало таке порушення. На письмове звернення позивача до селищної ради у згаданому запереченні щодо визначення шкоди, завданої діями позивача жодної відповіді надано не було.

3. Звільнення особи передбачає обґрунтовану наявність всіх ознак порушення, визначеного як підстава звільнення. У випадку ОСОБА_4 сам факт вчинення будь-якого порушення взагалі відсутній.

4. Не задоволено клопотання позивача щодо проведення всебічного, повного і обєктивного службового розслідування.

Акт перевірки фактів порушень під час видалення дерев на території бувшого військового містечка від 1 квітня 2016 року не може бути документом службового розслідування, складений у відповідності до Порядку проведення службових розслідувань, з наступних причин :

1. Акт не підтверджений жодними письмовими поясненнями.

2. При складанні акту не опитано осіб, які могли б засвідчити всі обєктивні обставини події.

3. Особисто позивача взагалі ніяким чином не опитано.

4. До акту не долучені жодні довідки (які він вимагав в запереченні) щодо нанесених збитків, таким чином не підтверджено грубість порушення.

5. Акт цілком і повністю суперечить Порядку проведення службового розслідування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 13 червня 2000 року, адже державний службовець відносно якого проводиться перевірка чи службове розслідування має право в будь-який момент взяти в ньому участь, давати пояснення, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про витребування і залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень причетних осіб.

Крім того, перевірку фактів порушень не можуть проводити особи, які так чи інакше самі причетні до події і можуть бути зацікавленою стороною.

Окрім того, позивач вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП«При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує вимоги про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу»; відповідно до ст. 237 КЗпП України обовязок покрити заподіяну підприємству, установі, організації шкоду у звязку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, якщо його звільнення було здійснено з порушенням закону і це встановлено судом, покладається на винну в незаконному звільненні службову особу. Пленум Верховного Суду України в п. 33 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розяснив, що повна матеріальна відповідальність винних у незаконному звільненні працівників, службових осіб і обовязок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у звязку з оплатою працівникам часу вимушеного прогулу настає у випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного. Така позиція Верховного Суду України викладена і в Ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 лютого 2006 р.

25 травня 2016 року представником Вапнярської селищної ради ОСОБА_2 подано заперечення на позовну заяву ОСОБА_4, в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи наступним.

23 листопада 2015 року Вапнярська селищна рада, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 1 серпня 2006 року «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», звернулася до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області щодо можливості участі в роботі комісії з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, на що отримала відповідь від 1 грудня 2015 року № 3026/04 про те, що Держекоінспекція не має можливості направити представника для участі в роботі комісії по обстеженню стану зелених насаджень, в тому числі тих, які потребують видаленню.

На підставі цього, посилаючись на Закон України «Про благоустрій населених пунктів» та постанови Кабінету Міністрів від 1 серпня 2006 року № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», розпорядженням голови Вапнярської селищної ради ОСОБА_6 № 21-к від 20 січня 2016 року було створено комісію для обстеження стану зелених насаджень, що підлягають видаленню на чолі з головою комісії ОСОБА_4-заступником селищного голови з виконавчих питань. Вапнярська селищна рада звертає увагу на те, що до основних посадових обовязків заступника голови селищної ради є вирішення господарських питань та питань благоустрою, що відносяться до компетенції селищної ради, а в частині відповідальності-несе відповідальність за спричинення прямого матеріального збитку селищній раді, також як за дії (або бездіяльність), що привели до такого матеріального збитку.

Рішенню № 14 від 21 січня 2016 року передувало звернення 127 мешканців мікрорайону, враховуючи вік дерев, небезпеку та загрозу для жителів та транспорту. Рішенням Вапнярської селищної ради вирішено погодити КП «Вапнярський ККП» здійснити видалення зелених насаджень згідно акту обстеження від 10 січня 2016 року в кількості 44 одиниць та видати ордер КП «Вапнярський ККП» на видалення зелених насаджень по вул.. Авіаторів та ОСОБА_7

Перебуваючи на посаді заступника селищного голови із виконавчих питань, ОСОБА_4 був відсутній на робочому місці протягом трьох годин без поважних причин, на що був складений акт перевірки відпрацьованого часу по Вапнярській селищній раді від 19 лютого 2016 року, на підставі якого ОСОБА_4 оголошено догану та з метою обєктивної перевірки фактів та зясування всіх обставин обстеження та видалення зелених насаджень на території військового містечка здійснити службову перевірку.

Всупереч покладеним обовязкам по дотриманню правил техніки безпеки під час робіт по зрізанню дерев, відповідно до розпорядження селищного голови № 21-к від 20 січня 2016 року, ОСОБА_4 21 січня 2016 року було надано розпорядження зрізати чотири дерева тополі біля магазину «Політ», що не входили до переліку дерев, відповідно до ОСОБА_13 обстеження від 20 січня 2016 року. Це місце єдине, де дерева тополі розташовані по обидві сторони автодороги М-12, при цьому чотири дерева знаходилися по вул..ОСОБА_7, тому звільнення ОСОБА_4 вважає законним.

1 квітня 2016 року на адресу Вапнярської селищної ради надійшов лист № 978/04 від 28 березня 2016 року від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про те, що Томашпільське ВП проводить досудове розслідування щодо видалення зелених насаджень на території Вапнярської селищної ради в межах смт Вапнярка (Містечко) Томашпільського району на узбіччі дороги Немирів-Ямпіль. Наявність доказів та фактів, що явно свідчать про дійсно велику шкоду, що було завдано внаслідок дії чи бездіяльності працівника, що виконує керівні функції, є обовязковою при його звільненні на підставі п.1 ст. 41 КЗпП.

20 липня 2016 року позивач ОСОБА_4 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в цивільній справі про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якій просить визнати неправомірним та скасувати розпорядження № 19, видане Вапнярським селищним головою ОСОБА_6 18 квітня 2016 року "Про звільнення з посади ОСОБА_4О." за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України з 18.04.2016 року та поновити його на роботі і виплатити втрачений заробіток за весь час вимушеного прогулу з 18 квітня 2016 року по день поновлення на роботі".

Позовну вимогу "Зобов'язати Вапнярського селищного голову ОСОБА_6 покрити заподіяну Вапнярській селищній раді шкоду у звязку з оплатою мені часу вимушеного прогулу, оскільки звільнення мене з посади було здійснено з порушенням закону, допущеним саме селищним головою" залишити без розгляду.

Заяву про уточнення позовних вимог позивач обґрунтував наступним.

В абзаці 2 позовної заяви, як на підставу його звільнення він вказує: "18 квітня 2016 року розпорядженням Вапнярського селищного голови № 19 від 18.04.2016 року його було звільнено з займаної посади "в звязку з грубим порушенням трудових обовязків, а саме вийшов за рамки наданих йому повноважень під час видалення зелених насаджень, згідно ч.1 ст. 41 КЗпП України, 04 квітня 2016 року".

Тобто, саме цим розпорядженням позивача було звільнено, і саме це розпорядження Вапнярського селищного голови він оскаржує. Саме це розпорядження ним було додано до позовної заяви п. 3 Додатку.

Однак, в прохальній частині позовної заяви помилково було вказано: "Визнати неправомірним розпорядження № 17 видане Вапнярським селищним головою ОСОБА_6 04 квітня 2016 року "Про звільнення з посади ОСОБА_4О." за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України з 04.04.2016 року та поновити його на роботі і виплатити втрачений заробіток за весь час вимушеного прогулу з 05 квітня 2016 року по день поновлення на роботі".

При оголошенні позовної заяви в судовому засідання ОСОБА_4 уточняв, що його було звільнено 18 квітня 2016 року, а тому його слід поновити на роботі з 18 квітня, але при цьому ним не була виправлена дата та номер розпорядження, в зв'язку з чим вважає за необхідне уточнити позовні вимоги, виправивши описку, яка була допущена при підготовці позовної заяви.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 20 липня 2016 року позовну вимогу ОСОБА_4 про зобов'язання Вапнярського селищного голову ОСОБА_6 покрити заподіяну Вапнярській селищній раді шкоду у звязку з оплатою ОСОБА_4 часу вимушеного прогулу залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримали за обставин, зазначених у позові, попросили уточнені позовні вимоги задовольнити та пояснили, що ОСОБА_4 ніякого розпорядження на зрізання дерев, в том у числі і чотирьох тополь, що стало підставою для звільнення, не надавав нікому. Дерева зрізалися на підставі рішення Вапнярської селищної ради. Селищний голова ОСОБА_6 періодично приїжджав до місця, де проводилось зрізання дерев, та контролював роботу. Коли зрізались чотири тополі по вул ОСОБА_7 біля магазину політ, ОСОБА_6 також був присутній і стояв неподалік від них.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримала подані ними заперечення, уточнені позовні вимоги не визнала, попросила відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову. Також в судовому засіданні пояснила, що підставою для звільнення стало розпорядження ОСОБА_4 зрізати чотири тополі біля магазину «Політ». Вина ОСОБА_4 підтверджується актом перевірки фактів порушень під час видалення дерев на території бувшого військового містечка від 1 квітня 2016 року, в основу якого покладено свідчення свідків. З посадовими інструкціями ОСОБА_4 ніхто не ознайомлював, оскільки у відповідачів такого порядку на роботі не визначено. З рішенням від 21 січня 2016 року позивач був ознайомлений.

На запитання суду, чи підтверджуються факти, викладені в акті від 1 квітня 2016 року якимось іншими ще документами, представник відповідача повідомила, що ні, оскільки будь-яких документів по закінченню зрізання дерев КП «Вапнярським ККП», на кого було покладено обовязок по їх зрізанню, не складались і ніяких протоколів огляду та інших документів не оформлялось.

Третя особа ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали взагалі, в задоволенні позову попросили відмовити, оскільки звільнення ОСОБА_4 Ю,О. вважають законним і його перевищення службових повноважень були зафіксовані актом перевірки фактів порушень під час видалення дерев від 1 квітня 2016 року. пояснили, що ОСОБА_4 не мав права давати розпорядження на зрізання дерев, а згідно вказаного вище акту перевірки є покази свідків про те, що саме ОСОБА_4 дав розпорядження на зрізання чотирьох тополь.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що на той час він працював начальником місцевої пожежної територіальної команди. ОСОБА_4 сказав їхати забезпечити безпеку при зрізанні дерев по вул.Авіаторів та ОСОБА_7. За день зрізати дерева не встигли. На вул. ОСОБА_7 розпорядженя на зрізання тополь дав ОСОБА_4 Коли зрізались дані дополі, приїхав селищний голова ОСОБА_6, який стояв неподалік та розмовляв з місцевою жителькою. Перед цим дерева зрізались також за вказівкою ОСОБА_4 Щодо акту перевірки порушень під час видалення дерев, то дійсно такий був складений вже пізніше. Даний акт свідок не читав, а підписав, щоб його не звільнили з роботи, тому і не все підтримує, що там зазначено. Також доповнив, що з будь-якими документами під час зрізання дерев його ніхто не ознайомлював, а які потрібно було взагалі зрізати дерева по вул.Авіаторів та ОСОБА_7 та в якій кількості йому не відомо, однак при складанні акта увагу лише було приділено чотирьом тополям.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він разом з ОСОБА_8, яка є начальником КП «Вапнярський ККП» та іншими працівниками приймали участь у зрізанні дерев, що розташовані вздовж дороги вул. Авіаторів та ОСОБА_7. Керував при зрізані дерев ОСОБА_4 Також при тому були начальник КП «Вапнярське»- ОСОБА_9 та начальник ОСОБА_18 Вказівку на зрізання чотирьох тополь, що біля магазину «Політ», також дав позивач. Якби при зрізанні дерев не було ОСОБА_4, то ніхто б не знав, які дерева потрібно було зрізати.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що проживає він біля автодороги в районі містечка смт.Вапнярка і часто бачив, як на землю та дорогу, що веде в напрямку м.Тульчин, падають сухі гілки дерев, що росли вздовж дороги Коли зібрали необхідні документи, почали дані дерева зрізати. Коли зрізали всі дерева по ліву сторону в напрямку м.Тульчин, ОСОБА_4 сказав, що потрібно ще зрізати ще тополі на протилежній стороні. Селищний голова ОСОБА_6 неодноразово приїжджав, коли зрізались дерева. Які потрібно було зрізати дерева згідно документів і в якій кількості, свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він безпосередньо на прохання селищного голови ОСОБА_6 приймав безпосередню участь у зрізанні дерев, так як проживає неподалік від даного місця та має бензопилу. Спочатку зрізали дерева по ліву сторону в напрямку м.Тульчин. ОСОБА_6 приїхав вже тоді, коли зрізали чотири тополі на протилежному боці дороги. Які дерева потрібно було різати, казав ОСОБА_4

Суд, вислухавши пояснення сторін у справі, свідків, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, письмові докази у їх сукупності та співставленні прийшов до наступного.

Згідно ст..1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципудиспозитивності цивільного судочинства(ст.11 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цивільно-процесуального Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, якіберутьучасть у справі.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобовязані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться до початку розгляду справи по суті.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що 16 листопада 2015 року ОСОБА_4 розпорядженням Вапнярського селищного голови № 11 від 13 листопада 2015 року був прийнятий на посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчого органу Вапнярської селищної ради (а.с. 8).

Згідно розпорядження від 20 січня 2016 року № 21-к, було створено комісію для обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню на території військового містечка.. Головою комісії назначено ОСОБА_4О, членами комісії : ОСОБА_8В,-директора КП «Вапнярський ККП», ОСОБА_2В,-юриста селищної ради, ОСОБА_14І,-депутата селищної ради та ОСОБА_9А,-директора КП «Вапнярське». Також ОСОБА_4О, було закріплено відповідальним за техніку безпеки. Контроль за виконанням розпорядження залишено за селищним головою ОСОБА_6. (а.с.12).

21 січня 2016 року виконавчим комітетом Вапнярської селищної ради № 14, було прийнято рішення про надання дозволу КП «Вапнярський ККП» на видалення аварійних дерев (тополя) які знаходяться в смт.Вапнярка по вул.Авіаторів та ОСОБА_7, згідно якого було вирішено погодити комунальному підприємству «Вапнярський ККП» видалення зелених насаджень, згідно з актом обстеження зелених насаджень від 20.01.2016 року- вул. Авіаторів та ОСОБА_7 в кількості 44 одиниці та видати ордер КП «Вапнярський ККП» на видалення зелених насаджень по вул.Авіаторів та ОСОБА_7. (а.с.13).

Згідно ордеру на видалення зелених насаджень від 21 січня 2016 року, дозволяється КП «Вапнярський ККП» згідно з актом обстеження зелених насаджень, складеним 20 січня 2016 року, видалення дерев: тополя-44 шт. Термін видалення встановлюється до 30 лютого 2016 року. Дата закритті ордера 28.02.2016 року (а.с.31).

18 квітня 2016 року розпорядженням Вапнярського селищного голови № 19 від 18 квітня 2016 року позивача було звільнено з займаної посади "в звязку з грубим порушенням трудових обовязків, а саме вийшов за рамки наданих йому повноважень під час видалення зелених насаджень, згідно ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Як вбачається із акту перевірки фактів порушень під час видалення дерев на території бувшого військового містечка від 1 квітня 2016 року (а.с.9), відповідно до розпорядження селищного голови смт Вапнярка від 19 лютого 2016 року про створення комісії по перевірці фактів та обставин обстеження та видалення зелених насаджень на території бувшого військового містечка комісія провела обстеження обставин та фактів порушень, які відбулися під час безпосереднього видалення (зрізання) зелених насаджень по вул.Авіаторів та ОСОБА_7. Під час обстеження встановлено, що видалення зелених насаджень-тополь в кількості 44 штуки проводилося на підставі Ордеру на видалення зелених насаджень від 21 січня 2016 року, виданого на підставі рішення від 21 січня 2016 року № 14 Виконавчого комітету Вапнярської селищної ради. Обовязки щодо зрізання зазначених дерев рішенням виконавчого комітету від 21 січня 2016 року покладено на КП «Вапнярський ККП». Зі слів начальника КП «Вапнярський ККП» ОСОБА_8, начальника МТПК ОСОБА_15, водія д/с «Ромашка» ОСОБА_16, які приймали безпосередню участь у зрізанні дерев, під час видалення зелених насаджень було зрізано чотири дерева тополі довжиною біля 4 м, які росли біля магазину «Політ». Роботами по зрізанню зазначених 4 тополь керував заступник селищного голови ОСОБА_4 Ці дерева не ввійшли в перелік відповідно до ОСОБА_15 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 20 січня 2016 року. Факт зрізання вказаних 4 тополь під керівництвом ОСОБА_4 підтверджують жителі містечка ОСОБА_19 та ОСОБА_10, які безпосередньо зрізали ці дерева.

Висновок комісії: заступник селищного голови ОСОБА_4 вийшов за рамки наданих йому повноважень під час видалення зелених насаджень, згідно розпорядження селищного голови № 21-к від 20 січня 2016 року. Рекомендовано селищному голові ОСОБА_6 прийняти розпорядження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника селищного голови ОСОБА_4

У відповідності до пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, відповідно до цього порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов»язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об»єднанню громадян; а також на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою знаття безпідставних на її думку, звинувачень або підозри.

ОСОБА_4 відразу голові комісії перевірки фактів порушень під час видалення дерев на території бувшого військового містечка-секретареві Вапнярської селищної ради ОСОБА_13 було подано заперечення щодо висновків перевірки фактів порушень під час видалення дерев на території бувшого військового містечка, в якому ОСОБА_4 просив ознайомити його з вищезазначеним актом від 1.04.2016 року, скасувати його та звернутися до Вапнярської селищного голови з клопотанням про проведення службового розслідування по вказаним фактам у відповідності до Порядку проведення службового розслідування.

Однак в порушення вищевказаних вимог Порядку №950 уповноваженими особами Вапнярської селищної ради комісії створено не було та службового розслідування на вимогу ОСОБА_4 не проведено. Крім цього, в ОСОБА_4 навіть не було відібрано пояснення про факти вказані в акті від 1 квітня 2016 року.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обовязків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року з наступним змінами Про практику розгляду судами трудових спорів на підставі п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обовязків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації, його заступниками,.а також із службовими особами, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обовязків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним завдано/могло бути завдано/ шкоду.

З цього випливає, що Верховний Суд України не вважає за необхідне давати загальні розяснення щодо цього, залишаючи право оцінки порушення, як грубого, на розсуд судів, що розглядають трудові спори.

П.22 вище приведеної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно зясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-1-149 КЗПП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, чи враховувалось при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з положеннями ст.149 Кодексу законів про працю України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Однак, під час винесення як першого, так і другого розпорядження про звільнення вказана норма дотримана не була.

Встановлено, що підставою для звільнення позивача, стало грубе порушення трудових обовязків-вийшов за рамки наданих йому повноважень під час видалення зелених насаджень.

Основним документом, в якому повинно бути викладено зміст вчиненого ОСОБА_4 порушення та мотиви цього, є розпорядження про його звільнення.

Зміст розпорядження є неконкретним.

Із змісту розпорядження від 18 квітня 2016 року №19 вбачається, що ОСОБА_4О, заступника селищного голови з виконавчих питань органів ради звільнити із займаної посади в звязку з грубим порушенням трудових обовязків, а саме вийшов за рамки наданих йому повноважень під час видалення зелених насаджень, згідно ч.1 ст.41 КЗпП України, 18 квітня 2016 року. при чому абсолютно не вмотивовано, в чому саме відбулось його перевищення повноважень , під час видалення яких зелених насаджень та коли саме це було.

В основу оспорюваного розпорядження про звільнення було покладено ОСОБА_13 перевірки від 1 квітня 2016 року, згідно якого вина ОСОБА_4 полягає в тому, що під час видалення зелених насаджень було зрізано чотири дерева-тополі довжиною біля 4-х метрів, які росли біля магазину «Політ» і які не ввійшли в перелік відповідно до ОСОБА_13 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 20 січня 2016 року, а керував роботами по зрізанню зазначених чотирьох тополь зі слів свідків саме ОСОБА_4, на якого було покладено лише обовязки по дотриманню правил техніки безпеки під час робіт по зрізанню дерев.

Проте даний акт не містить доказів вини ОСОБА_4, у перевищенні наданих йому повноважень, оскільки допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15, ОСОБА_20, та ОСОБА_11, які зазначені в вказаному акті, засвідчили, що з актом обстеження дерев, які підлягали зрізанню, вони знайомі не були і чи входили вказані чотири тополі в перелік дереві відповідно до ОСОБА_15 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 20 січня 2016 року, їм не відомо.

Згідно відповіді начальника Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області від 21 червня 2016 року встановлено, що в провадженні слідчого відділення Томашпільського відділення поліції Могилів-Подільського відділу поліції перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 лютого 2016 року за ст. 246 КК України по факту незаконної порубки дерев тополі та дуба вздовж автодороги сполученням Немирів-Ямпіль, яка проходить в смт.Вапнярка (Містечко) в період часу з 15 лютого 2016 по 19 лютого 2016 року (а.с.63).

Дане провадження проводиться на підставі заяви депутата Томашпільської районної ради ОСОБА_21 від 16 лютого 2016 року про незаконну порубку дерев тополі та столітнього дуба за розпорядженням Вапнярського селищного голови ОСОБА_6 без відповідних узгоджень та дозволів (а.с.51).

Як вбачається з матеріалів справи, Вапнярським селищним головою ОСОБА_6 19 лютого 2016 року було видане розпорядження № 32 про створення комісії по перевірці фактів та обставин обстеження, та видалення зелених насаджень на території бувшого військового містечка, тобто після звернення депутата Томашпільської районної ради з заявою до Томашпільського відділення поліції, а сама перевірка фактів порушень під час видалення дерев на території бувшого військового містечка була проведена лише 1 квітня 2016 року.

Що стосується посилання представника Вапнярської селищної ради та третьої особи на те, що ОСОБА_4 дав розпорядження на зрізання чотирьох, які були розташовані неподалік магазину «Політ» по вул.. І.Кожедуба, та які не ввійшли до акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, то вони є необґрунтованими та не підтвердженими жодними належними доказами, а рішення на їх видалення було видане виконавчим комітетом Вапнярської селищної ради № 14 від 21 січня 2016 року, де чітко вказано 44 тополі по вул.Авіаторів та ОСОБА_7 і погоджено їх видалення КП «Вапнярський ККП», тому розпорядження на їх видалення позивач не міг давати, а лише дав згоду на їх зрізання, як це зазначено було в рішенні.

Крім цього, в судовому засіданні з пояснень учасників процесу встановлено, що по вул.І.Кожедуба було лише чотири тополі і росли вони навпроти прохідної №2 бувшої військової частини.

Тобто, стороною відповідача та третьої особи до суду не надано жодних доказів того, що чотири тополі, які зазначені в акті від 1 квітня 2016 року і які росли біля магазину «Політ», не ввійшли в перелік зелених насаджень, що підлягали видаленню згідно акту обстеження від 20 січня 2016 року,яким чином можливо довести той факт, що під керівництвом ОСОБА_4 було зрізано заборонені дерева, яким чином взагалі можливо із акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 20 січня 2016 року, встановити, які саме дерева підлягали видаленню, які ні, а згідно довідки, наданою в судовому засіданні представником відповідача про проведення спільної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства під час використання обєктів рослинного світу на території Вапнярської селищної ради від 18 квітня 2016 року, яка була проведена після порушення кримінального провадження державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, заступником начальника СВ Томашпільського ВП та старшим інспектором криміналістом СВ Томашпільського ВП, було виявлено порубку дерев породи тополя різних діаметрів взагалі в кількості 71 дерево, а не 48, як про це стверджували сторона відповідача та третьої особи.

Таким чином, з огляду на численні порушення законодавства України під час видання розпорядження про звільнення, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу позивача про визнання незаконним та скасування розпорядження № 19, видане Вапнярським селищним головою ОСОБА_6 18 квітня 2016 року «Про звільнення з посади ОСОБА_4О.» за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України з 18 квітня 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норми ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги щодо поновлення ОСОБА_4 на роботі і виплату йому втраченого заробітку за весь час вимушеного прогулу, виходячи з середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-з 18 квітня 2016 року по день поновлення на роботі.

При цьому суд зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення втраченого заробітку за весь час вимушеного прогулу, підлягають задоволенню шляхом зобовязання Вапнярської селищної радинарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 втрачений заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 18 квітня 2016 року по день поновлення на посаді.

Водночас, слід зауважити, що відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Перед судом не ставилися вимоги щодо стягнення конкретної суми оплати праці, однак справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обовязком роботодавця та працівника, тому суд, не визначаючи конкретної суми стягнення, зазначає про стягнення втраченого заробітку за весь час вимушеного прогулу, виходячи з середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з відрахуванням податку й інших обовязкових платежів.

Таким чином, в резолютивній частині рішення окрім визначеної судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, необхідно вказати про виплату цієї суми з обовязковим утриманням з неї податків та інших обовязкових платежів, передбачених законодавством.

Згідно п.7 ч.1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Згідно положень п.5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно п.п. 2, 4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника

З урахуванням положень ч. 5 ст. 235 КЗпП України та на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставне і таке, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, приймаючи до уваги результат вирішення даної справи, а також те, що позивач при звернення до суду повинен був сплатити судовий збір, але відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, суд на підставі ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход держави 551,20 грн. судового збору, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою-0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлена на 2016 рік мінімальна заробітна плата, у місячному розмірі з 1 січня 1378 грн.

Таким чином з відповідача Вапнярської селищної ради підлягає стягненню в доход держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями ст.ст. 15-16 ЦК України, ст.ст. 43, 124 Конституції України, ст.ст. 40, 43, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 15, 57-64, 79-81, 84, 88, 174, 209, 212-215, 217-218, 294, 367 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-Горенюк ОСОБА_5 про визнання неправомірним та скасування розпорядження № 19, видане Вапнярським селищним головою ОСОБА_6 18 квітня 2016 року «Про звільнення з посади ОСОБА_4О.» за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України з 18 квітня 2016 року, поновлення ОСОБА_4 на роботі і виплату йому втраченого заробітку за весь час вимушеного прогулу-з 18 квітня 2016 року по день поновлення на роботі - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати розпорядження № 19, видане Вапнярським селищним головою ОСОБА_6 18 квітня 2016 року «Про звільнення з посади ОСОБА_4О.» за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України з 18 квітня 2016 року.

Поновити ОСОБА_4 на роботі і виплатити йому втрачений заробіток за весь час вимушеного прогулу, виходячи з середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -з 18 квітня 2016 року по день поновлення на роботі.

Стягнути з Вапнярської селищної ради в доход держави 551,20 грн (пятсот пятдесят одну гривню 20 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текс рішення виготовлено 22 липня 2016 року.

Суддя: ОСОБА_22