Рішення № 59111253, 18.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016р. Справа№ 914/1739/16

За позовом: 7 територіального вузла урядового звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, м. Львів-Винники

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю А Трейд ЛТД, м.Львів

про стягнення сплати неустойки за користування річчю за час прострочення в сумі 24 985,69 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 57/01-56 від 20.01.2016 року;

Від відповідача: не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області 24.06.2016 р. надійшла позовна заява 7 територіального вузла урядового звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України до Товариства з обмеженою відповідальністю А Трейд ЛТД про стягнення сплати неустойки за користування річчю за час прострочення в сумі 24 985,69 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.07.2016р., відстрочено сплату судового збору, про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 11.07.2015р. розгляд справи відкладено на 18.07.2016р.

15.07.2016р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду (вх.№ 29958/16).

В судове засідання 18.07.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених позовній заяві, просить в позові задоволити повністю та стягнути 24 985,68 грн. неустойки за користування нежитловим приміщенням за час прострочення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору оренди нерухомого військового майна, що належить до державної власності №5 від 26.07.2012р. не повернув своєчасно орендоване приміщення, внаслідок чого відповідачу нарахована неустойка у розмірі 24 985,68 грн. за період з 18.09.2015р. по 02.12.2015р.

Відповідач в черговий раз у судове засідання 18.07.2016р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази судом встановлено таке.

26.07.2012р. між 7 територіальним орденом ОСОБА_2 вузол урядового звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю А ТРЕЙД ЛТД (відповідач у справі) укладено договір оренди нерухомого військового майна, що належить до державної власності №5 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення (№1-8) загальною площею 82,8 кв.м., які розміщені на першому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку (позначені літ. А-5), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 3 (надалі майно), що знаходиться на балансі позивача.

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, становить без ПДВ за базовий місяць оренди січень 2012 року 1 253,85 грн. Враховуючи актуалізацією на звіт про оцінку майна орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2012 року 1 249,11 грн., що є вище орендної плати, визначеною на підставі Методики.

За результатами конкурсу на право оренди державного нерухомого військового майна (Протокол засідання конкурсної комісії №2 від 17.06.2012 р.) встановлена орендна плата без ПДВ за базовий місяць оренди січень 2012 року 1218,00 грн.

За результатами конкурсу на право оренди державного нерухомого військового майна встановлена орендна плата без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2012 року 1 282,55 грн.

Орендна плата за перший (повний) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекси інфляції за період з базового місяця по перший місяць оренди.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

На виконання Договору 26.07.2012р. орендодавцем було передано, а орендарем прийнято державне нерухоме військове майно, що підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна від 26.07.2012 р.

Даний Договір укладений строком на 2 (два) роки 364 (триста шістдесят чотири) дні з 26.07.2012р. по 24.07.2015р.

Відповідно до п.п. 10.10., 10.11. Договору, у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обовязок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

У звязку із невиконанням відповідачем умов Договору, керуючись рішенням Адміністрації Держспецзвязку від 27.05.2015 р., орендодавець направив відповідачу листи №57/01-277 від 12.06.2015 р., №57/01-284 від 22.06.2015р., з повідомленням про те, що договір оренди не буде продовжуватись і з проханням звільнити приміщення після закінчення строку дії договору, тобто 25.07.2015 р.

29.07.2015 р. та 07.08.2015 р. орендодавець повторно звернувся до відповідача з листами №57/01-341 та №57/01-357 з вимогою погасити заборгованість та звільнити орендоване приміщення у звязку із припиненням терміну дії договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Львівської області від 21.09.2015р. у справі №914/3010/15 зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю А ТРЕЙД ЛТД звільнити та передати 7 територіальному ордену ОСОБА_2 вузол урядового звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України вбудовані нежитлові приміщення (№1-8) загальною площею 82,8 кв.м., які розміщені на першому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів-Винники, вул. Кільцева, б.3. також стягнуто неустойку за користування нежитловим приміщенням в сумі 17 569,58 грн. за період з 25.07.2015р. по 17.09.2015р. Дане рішення набрало законної сили 06.10.2015р.

Відповідно п.10.11. Договору обовязок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

У звязку не виконанням рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2015р. у справі №914/3010/15 орендарем в добровільному порядку, рішення було виконано відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 49214641 від 04.12.2015р. встановлено, що згідно ОСОБА_3 від 03.12.2015р. рішення суду виконано фактично, вбудовані нежитлові приміщення (№1-8) загальною площею 82,8 кв.м., які розміщені на першому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку (позначені літ. А-5), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Кільцева, буд. 3 передано стягувану (позивачу).

Оскільки відповідачем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України просить стягнути неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 18.09.2015р. по 02.12.2015р. в розмірі 24 985,68 грн. (розрахунок в матеріалах справи)

03.06.2016р. позивачем на адресу відповідача скеровано претензію від 03.06.2016р. № 57/01-361 з вимогою щодо сплати нарахованої неустойки в сумі 24 985,68 грн., яка отримана відповідачем 07.06.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Доказів повної або часткової оплати заборгованості сторонами не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 2 ст. 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Приписами ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено,у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.п. 10.10., 10.11. Договору, у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обовязок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.09.2015р. №914/3010/15 встановлено, що відповідач не повернув орендоване приміщення, відповідачу нарахована неустойка за користування нежитловим приміщенням в сумі 17 569,58 грн. за період з 25.07.2015р. по 17.09.2015р.

В силу ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), мають преюдиційне значення в даній справі та не підлягає доказуванню.

Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зазначені обставини свідчить про те, що орендар мав можливість повернути зазначене майно, але умисно цього обовязку не виконав.

Належних та допустимих доказів неможливості повернення майна відповідачем не надано, а судом не встановлено. Обставини справи свідчать проте, що орендоване майно до моменту його передачі орендодавцеві знаходилось у володінні і користуванні відповідача. (з врахуванням правової позиції, зазначено у Постанові ВСУ України від 19.08.2014р. у справі № 5015/4879/12).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме ОСОБА_3 від 03.12.2015р. відповідачем передано позивачу орендоване приміщення.

Як встановлено судом, оскільки орендарем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення у встановлений термін, то орендодавцем нарахована неустойка в порядку ст. 785 ЦК України за період з 18.09.2015р. по 02.12.2015р. в розмірі 24 985,68 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 24 985,68 грн., є обґрунтовано та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Суд приходить до висновку, що судові витрати в сумі 1 378,00 грн. на підставі статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А ТРЕЙД ЛТД (адреса: 79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 58 А, ідентифікаційний код 37073425) користь 7 територіального вузла урядового звязку Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України (адреса: 79495, м. Львів-Винники, вул. Академіка Сахарова, 18; ідентифікаційний код 34814325) 24 985,68 грн. неустойки за користування нежитловим приміщенням.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А ТРЕЙД ЛТД (адреса: 79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 58 А, ідентифікаційний код 37073425) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 378,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2016 року.

Суддя Коссак С.М.