Рішення № 59111083, 12.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2016Справа №910/6692/16

За позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 205 752,80 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 за дов.

від відповідача не з явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 205 752,80 грн., з яких: 174 620,60 грн. невиплачених дивідендів (за 2011-2014 роки), 4 463,65 грн. 3% річних та 26 668,55 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем його обов'язку щодо перерахування дивідендів належних позивачу за 2011-2013, 2014 роки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи той факт, що представник Відповідача був присутнім на попередньому судовому засіданні 05.07.2016, що підтверджується, зокрема, формуляром судового засідання та розпискою від 05.07.2016, господарський суд приходить до висновку про належне повідомлення Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про дату та час проведення наступного судового засідання, а саме 12.07.2016.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи, встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору та зважаючи на те, що ухвалою суду від 05.07.2016 відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України господарський суд вже продовжував строк розгляду справи, не знайшовши підстав для відкладення розгляду справи, суд відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що право на отримання частки прибутку ПАТ «Укрнафта» - дивідендів за 2011-2013роки мають особи (юридичні та фізичні), які є акціонерами ПАТ «Укрнафта»- на 20 жовтня 2014року, а право на отримання частки прибутку ПАТ «Укрнафта»- -дивідентів за 2014 рік мають особи (юридичні та фізичні), які є акціонерами ПАТ «Укрнафта»- на 03 серпня 2015року.

Зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеним лише тоді, коли ПАТ «Укрнафта» відома сума грошових коштів, що підлягає сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття уповноваженим органом управління емітента рішення про порядок розподілу прибутку та виплату дивідендів за 2011-2014роки.

Право на отримання частки прибутку-дивідендів має бути реалізоване акціонером, а зобов'язання емітента по виплаті частки прибутку-дивідендів акціонеру виникає під час реалізації акціонером наданого права.

Реалізація акціонерами права на отримання дивідендів та реалізація саме у відведені органом управління товариства строки шляхом звернення саме до акціонерного товариства з вимогою про виплату частки прибутку товариства за відповідний фінансово-господарський рік.

Відповідач вважає, що з визначенням Загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта» строків був встановлений відповідний період у часі для реалізації акціонерами ПАТ «Укрнафта» права на отримання прибутку у вигляді дивідендів за 2011-2014роки. На думку відповідача в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реалізації позивачем права на отримання дивідендів за 2011-2014 роки у встановлені рішеннями Загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» від 10.10.2014р. та від 22.07.2015р. строки.

Оскільки, за твердженням відповідача, позивач у встановленому порядку та у встановлений строк не звертався до відповідача із такою заявою, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Також, відповідач зазначив про те, що зобов'язання по виплаті дивідендів за своєю правовою природою не є грошовим, що виключає застосування до нього положень ст. 625 Цивільного кодексу України та акцентував увагу суду на те, що між сторонами виникли корпоративні відносини, та існують організаційно-господарські зобов'язання.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засновано на підставі наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57 шляхом перетворення Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".

Статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" становить 13557127,50 грн., який поділено на 54228510 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 копійок.

ОСОБА_1 (позивач) є акціонером ПАТ "УКРНАФТА" (відповідача) з кількістю акцій 2000 (дві тисячі) штук, що підтверджується випискою Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" про стан рахунку у цінних паперах №2803/2 від 28.03.2016.

Відповідно до ч.1-4 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

10 жовтня 2014 відбулися загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", до порядку денного яких було внесено зокрема питання розподілу прибутку товариства за 2011-2013роки, затвердження строку та порядку виплати дивідендів (протокол №22 від 10.10.2014р.) .

Рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, оформлені протоколом №22 від 10.10.2014.

Відповідно до п.9 протоколу затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого ВАТ "Укрнафта"

- за 2011 рік: 2 181 892 000,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО)

2 181 612 957,30грн., що складає 99,99% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено, дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015,

- за 2012 рік: 1 428 110 724,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ)

1 427 836 668,30грн., що складає 99,98% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено, дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства»

- за 2013 рік: 189 886 355,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ)

189 799 785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено, дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014р.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» .

Таким чином, сума нарахованих Позивачу дивідендів за 2011- 2013 роки становить 140120,00 грн. (40,23 грн. х 2000 шт. + 26,33 грн. х 2000 шт. + 3,50 грн. х 2000 шт., де 2000 шт. кількість належних Позивачу акцій). Строк виплати дивідендів-до 10.04.2015р.

22 липня 2015 відбулися загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", до порядку денного яких було внесено зокрема питання розподілу прибутку товариства за підсумками 2014 року, затвердження строку та порядку виплати дивідендів (протокол №23 від 22.07.2015р.) .

Відповідно до п.9 протоколу затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого ВАТ "Укрнафта" за 2014рік:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено, дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк до 03.10.2015року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 03 серпня2015р. по 03 жовтня 2015року.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» .

Отже, сума нарахованих Позивачу дивідендів за 2014 рік становить 46640,00 грн. (23,32 грн. х 2000 шт.). Строк виплати дивідендів-до 03.10.2015р.

За твердженням позивача, з врахуванням того, що Відповідач є податковим агентом по платі податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% від суми нарахованих дивідендів та податковим агентом із нарахування і сплаті військового збору у розмірі 1,5% від суми дивідендів, сума дивідендів, що підлягає виплаті Позивачу становить: 131012,20 грн. (140120,00 - 7006,00-2101,80) за 2011- 2013 роки і 43608,40 грн. (46640,00-2332,00-699,60) за 2014 рік, а всього 174 620,60 грн., оскільки Відповідачем перераховано до бюджету 7006,00грн. податку з доходу у вигляді дивідендів за 2011-2013 роки та 2 332,00грн. податку з доходу у вигляді дивідендів за 2014 рік. та по військовому збору - 2101,80грн. за 2011-2013роки і 6999,60грн. від суми дивідендів за 2014рік.

Оскільки належні позивачу дивіденди відповідач не виплатив, позивач 11.04.2016 звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Частина 1 ст. 167 Господарського кодексу України встановлює, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Згідно з ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Підпункт "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Пунктом "д" частини 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач обов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до п. 170.5 ст. 170 та п. 167,2 ст. 167 Податкового кодексу України дохід у вигляді дивідендів оподатковується за ставкою оподаткування 5 відсотків. Даний податок нараховується податковим агентом, який сплачує його до бюджету. В даному випадку податковим агентом є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Судом встановлено, що станом на дату початку виплати дивідендів за 2011-2013 роки, 2014рік, позивач обліковувався в реєстрі власників іменних акцій відповідача, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем у відзиві на позов, при цьому, за позивачем обліковувалося 2000 штук простих іменних акцій відповідача.

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "УКРНАФТА" від 10.10.2014р. виплата дивідендів за 2011-2013 роки розпочинається з 20.10.2014року та закінчується 10.04.2015року.

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "УКРНАФТА" від 22.07.2015р. виплата дивідендів за 2014 рік розпочинається з 03.08.2015року та закінчується 03.10.2015року.

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішень загальних зборів, оформлених протоколами №22 від 10.10.2014р. та №23 від 22.07.2015р.) статутний фонд товариства становив 13 557 127,50грн.

Статутний фонд поділено на 54228510 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 25 копійок (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішень загальних зборів, оформлених протоколами №22 від 10.10.2014р. та №23 від 22.07.2015р.)

Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки про стан рахунку в цінних паперах №0030023, складений станом на початок строку виплати дивідендів, тобто з 20.10.2014р., позивач був акціонером ВАТ "УКРНАФТА" та мав у власності 2000 штук акцій.

Як встановлено судом, відповідач мав обов'язок виплатити позивачеві дивіденди:

- за 2011-2013 роки з 20.10.2014 по 10.04.12.2013 у розмірі 140120,00 грн. (40,23грн.х2000шт.+26,33грн.х2000шт.+3,50грн.х2000шт., де 2000шт.кількість належних Позивачу акцій);

- за 2014рік з 03.08.2015 по 03.10.2015рік. у розмірі 46640,00грн.(23,32грн.х2000шт.).

Відповідно до п. 167.5.2. ст.167 та п. 170.5 ст.170 Податкового кодексу України Відповідач є податковим агентом по сплаті податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% від суми нарахованих дивідендів. Суду доведено, що Відповідачем перераховано до бюджету 7006,00 грн. податку з доходу у вигляді дивідендів за 2011-2013 роки, та 2332,00 грн. податку з доходу у вигляді дивідендів за 2014 рік. (копія відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків міститься в матеріалах справи).

Також відповідно до п.16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України Відповідач є податковим агентом із нарахування і сплати військового збору у розмірі 1,5% від суми дивідендів, що становить 2101,80 грн. (140120,00 грн. х 1,5%) від суми дивідендів за 2011- 2013 роки і 699,60 грн. від суми дивідендів за 2014 рік (46640,00 грн. х 1,5%).

Отже, суд прийшов до висновку, що сума дивідендів, що підлягає виплаті Позивачу становить: 131012,20 грн. (140120,00 - 7006,00-2101,80) за 2011- 2013 роки і 43608,40 грн. (46640,00-2332,00-699,60) за 2014 рік, а всього 174 620,60 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що право на отримання частки прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером шляхом направлення емітенту відповідного звернення з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів, а зобов'язання емітента виникає під час реалізації акціонером наданого права, а не при прийняття загальними зборами акціонерів відповідача 10.10.2014 рішення про виплату дивідендів за 2011-2013 роки, 22.07.2015р. рішення про виплату дивідендів за 2014рік, що позивач у визначений загальними зборами строк (з 20.10.2014 по 10.04.2015, з 03.08.2015р.по 03.10.2015, відповідно) вказаних відомостей не надав, оскільки отримання дивідендів - це право учасника, а чинним законодавством України не передбачено обов'язку акціонера звертатися з вимогою про виплату дивідендів до акціонерного товариства і не встановлено термінів такого звернення, відповідач не зазначив норм матеріального права, які передбачають такий обов'язок акціонера.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача дивідендів за 2011-2013 роки, 2014рік, строк виплат яких розпочався з 20.10.2014 по 10.04.2015, з 03.08.2015р. по 03.10.2015, визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають дивіденди за 2011-2013 рік у розмірі 131012,20 грн., за 2014рік у розмірі 43608,40 грн., а загалом у розмірі 174 620,60 грн.

Заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача суму збитків від інфляції за прострочення виплати дивідендів за 2011-2013 роки за період з 11.04.2015р. по 31.03.2016р. у сумі 25 848,71грн., за прострочення виплати дивідендів за 2014рік за період з 04.10.2015р. по 31.03.2016р. у сумі 819,84грн., а всього 26 668,55грн. та суму процентів у розмірі 3% річних за прострочення виплати дивідендів за 2011-2013 роки за період з 11.04.2015 по 31.03.2016 у сумі 3 818,19грн. за прострочення виплати дивідендів за 2014 рік за період з 04.04.2015р. по 31.03.2016р. у сумі 645,46грн., а всього 4 463,65грн. нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання, задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, можливість застосування приписів ст. 625 ЦК України закон пов'язує з обставинами невиконання або неналежного виконання саме грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно- господарські зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ГК України організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За таких обставин, корпоративними є відносини, що виникли між акціонером/учасником та акціонерним товариством щодо реалізації його корпоративних прав.

Особисте немайнове право - це міра можливої поведінки управомоченої особи щодо невіддільних від її особистості благ немайнового характеру, які позбавлені економічного змісту і надають можливості за своїм розсудом, без втручання інших осіб, визначати свою поведінку.

Позивач як учасник ПАТ «УКРНАФТА» був наділений корпоративними правами немайнового змісту по відношенню до господарського товариства - ПАТ «УКРНАФТА», які кореспондувались з обов'язком останнього здійснювати певні управлінсько-господарські (організаційні) дії або утримуватися від них на користь Позивача в межах прав останнього.

Між Позивачем та ПАТ «УКРНАФТА» існували організаційно-господарські немайнові зобов'язання, що виникли у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в яких відсутні ознаки дій, передбачених у понятті грошового зобов'язання, адже у організаційно-грошових зобов'язаннях учасник господарського товариства є одночасно кредитором, боржником і власником частки майна товариства, що пропорційна його частці в статутному капіталі товариства.

Виплата частини прибутку (дивідендів) товариства не є договірним зобов'язанням товариства, а тому відповідальність, передбачена законом за порушення грошового зобов'язання, не може бути застосована.

З огляду на природу прав учасника/акціонера товариства по відношенню до акціонерного товариства та беручи до уваги те, що ст. 625 ЦК України не регулює зобов'язання учасників господарського товариства у майнових відносинах між ними, положення цієї норми не поширюється на корпоративні відносини.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд.3-5; код 00135390) на користь ОСОБА_1

(АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_1) 174 620,60 грн. (сто сімдесят чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 60 коп. заборгованості по виплаті дивідендів за 2011-2013, 2014 роки, та 2 619 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 30 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.07.2016

Суддя І.І.Борисенко