Рішення № 59111022, 12.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2016Справа №910/5063/16

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" доДочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 533,82 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - не з'явився;від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» (надалі відповідач або ДП «Савсервіс Столиця») в порядку регресу, на підставі статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 15 533,82 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору (полісу) №АВ/1234336 від 06.02.2012 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між позивачем та відповідачем (далі - Поліс №АВ/1234336) внаслідок настання 19.12.2012 страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася з вини водія застрахованої особи - водія ОСОБА_2, було виплачено потерпілій особі страхове відшкодування у сумі 15 533,82 грн. Проте, про вказаний страховий випадок позивач у встановлений законом строк, у порушення вимог чинного законодавства, не був повідомлений з боку свого страхувальника - відповідача. Тому, позивач в порядку статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" отримав право регресної вимоги до свого страхувальника - відповідача.

13.06.2016 та 21.06.2016 відповідачем подано відзиви на позовну заяву в яких відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не було заявлено кредиторських вимог за зобов'язаннями ТОВ "Савсервіс Схід" та у передавальному акті не зазначено відомостей про зобов'язання з виплати страхового відшкодування у розмірі 15 533,82 грн.

Також, вказав, що норми на які посилається позивач (у відповідній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) не містять підстав для задоволення вимог страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору обов'язкового страхування та не передбачає права страховика подати регресний позов до особи, яка не повідомила страхову компанію про настання дорожньо-транспортної пригоди, а лише зобов'язує осіб, причетних до неї вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди. Отже, на думку відповідача у даній справі Позивач неправильно застосував положення пп. «г» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38, п. 33.1.4 п. 33.1, ст. 33 і п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачем 21.04.2016, 11.07.2016 подані клопотання про розгляд справи без участі позивача (його представника).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2012 в м. Артемівськ, на перехресті нерівнозначних доріг вул. Чайковського - вул. Ювілейна відбулася ДТП за участю автомобіля марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль "Хюндай"), під керуванням ОСОБА_2, що належить ТОВ "Савсервіс Схід" та автомобіля марки "ДЕУ Ланос", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль "ДЕУ Ланос"), під керуванням ОСОБА_3 Дана обставина підтверджується довідкою ДАІ та постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 18.03.2013 у адміністративній справі №434/2159/13-п (провадження №3/434/681/13), копії яких містяться у матеріалах справи.

Причиною ДТП стало те, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем "Хюндай" пересуваючись по другорядній дорозі, скоїв зіткнення з автомобілем "ДЕУ Ланос", чим порушив пункт 16.11 Правил дорожнього руху України.

18.03.2013 постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 18.03.2013 у адміністративній справі №434/2159/13-п (провадження №3/434/681/13) визнано вину ОСОБА_2 у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_2 внаслідок експлуатації автомобіля "Хюндай".

Оскільки пошкоджений автомобіль "ДЕУ Ланос" на момент ДТП був у власності ОСОБА_3, останній є потерпілою особою.

На час скоєння вищевказаної ДТП (19.12.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль "Хюндай" на законних підставах, була застрахована у позивача (ПАТ «СК «Українська страхова група») на підставі Полісу №АВ/1234336. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза 510 грн.

Отже, позивач є особою на яку Полісом №АВ/1234336 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля "Хюндай" на час спірної ДТП.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «СК «Українська страхова група» за Полісом №АВ/1234336, потерпіла особа (ОСОБА_3) звернувся 20.12.2012 до ПАТ «СК «Українська страхова група» з письмовою заявою, про відшкодування шкоди завданої ОСОБА_2

16.01.2013 до Позивача звернувся страхувальник з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та надав при цьому усі необхідні документи.

В матеріалах справи наявний Звіт №14 від 09.01.2013 про оцінку транспортного засобу, згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу становить 18 072,05 грн.

На підставі Полісу №АВ/1234336, протоколу узгодження про розмір страхового відшкодування від 25.03.2013, заяви потерпілої особи про страхове відшкодування, на підставі страхового акта позивача №ЦВ-672 від 25.03.2013, розрахунку суми страхового відшкодування до зазначеного страхового акта, враховуючи положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ПАТ «СК «Українська страхова група» було прийнято рішення про визнання даної ДТП страховим випадком, та виплачено потерпілій особі - ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 15 533,82 грн. (згідно заяви потерпілої особи страхове відшкодування виплачено на р/р Приватбанк з метою поповнення карткового рахунку, одержувач - Приватбанк).

Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №4999 від 28.03.2013.

09.12.2015 позивачем на адресу ДП «Савсервіс Столиця» направлено претензію про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) на суму 15 533,82 грн., що підтверджується фіскальним чеком №5149 від 09.12.2015.

Заперечення відповідача викладені у відзиві щодо того, що позивачем не було заявлено кредиторських вимог за зобов'язаннями ТОВ "Савсервіс Схід" та у передавальному акті не зазначено відомостей про зобов'язання з виплати страхового відшкодування у розмірі 15 533,82 грн. судом не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Згідно із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Савсервіс Схід" (власник транспортного засобу) з 27.12.2013 припинило свою діяльність.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 2 ст. 104 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Як вбачається із Передавального акту ТОВ "Савсервіс Схід" від 11.12.2013, у даному акті не зазначено відомостей про зобов'язання з виплати страхового відшкодування у розмірі 15 533,82 грн.

Однак, відповідно до статуту Дочірнього підприємства "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ", останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ "Савсервіс Схід" припиненого шляхом приєднання до ДП "САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ".

У випадку приєднання, права та обов'язки юридичної особи, що припиняється, не зникають, а переходять до юридичних осіб-правонаступників.

Відповідно до чинного законодавства, в разі припинення юридичної особи шляхом приєднання, правонаступником всіх прав та обов'язків припиненої юридичної особи є юридична особа, до якої воно приєднано.

Відповідно до вищенаведеного, відсутність у Передавальному акті ТОВ "Савсервіс Схід" від 11.12.2013 зобов'язань із виплати спірного страхового відшкодування не свідчить про те, що до відповідача не перейшли зобов'язання з відшкодування шкоди внаслідок настання 19.12.2012 дорожньо-транспортної пригоди.

Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон, або Закон №1961-IV) та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Положеннями статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

З огляду на наведене, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону №1961-IV (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» внесено зміни у статтю 33 Закону № 1961-IV, зокрема розширено перелік обов'язків учасників ДТП, у зв'язку із чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-IV. Проте вказані зміни щодо нумерації зазначеного підпункту до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV, у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-IV (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України; далі - МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, з огляду на зміст наведених правових норм можна зробити висновок, що обов'язок визначений підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпунктом "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України від 1 липня 2004 року N 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. В разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника.

Дана правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 30.03.2016, по справі № 6-186цс16, прийнята у зв'язку з неоднаковим застосування судами касаційної інстанції підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 та підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-IV, яка в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для застосування господарським судом.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач стверджує, що водій застрахованого автомобіля ОСОБА_2 повідомив про ДТП Страховика зателефонувавши на гарячу лінію та надав звернення про зазначений страховий випадок, яке було прийняте оператором та йому був наданий номер 5609. Звернення було надано 19.02.2012. Доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач (його водій) протягом трьох робочих днів повідомляв свого страховика - позивача про факт настання 19.12.2012 ДТП. У матеріалах справи відсутні також докази того, що відповідач з якихось поважних причин не мав змоги повідомити ПАТ «СК «Українська страхова група» про настання ДТП у встановлений законом триденний строк.

Оскільки, матеріали справи не містять факту наявності документально підтверджених поважних причин невиконання відповідачем свого обов'язку повідомлення страхової компанії про ДТП у встановлений законом триденний строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд. 27, ідентифікаційний код 31903537) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А) 15 533 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 82 коп. страхового відшкодування, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.07.2016

Суддя І.І. Борисенко