Ухвала суду № 59110901, 21.07.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/5/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2016 Справа № 908/150/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Немченко О.І., розглянувши подання державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про видачу дубліката судового наказу по справі № 908/150/15-г

за позовом: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 164)

до відповідача: Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1)

про стягнення штрафу та пені

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 17 000 грн. штрафу та пені у розмірі 17 000 грн. 00 коп. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.09.2014 р. № 37-рш.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 р. у цій справі позов задоволено. Вирішено: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, з усіх рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання рішення суду) до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції, символ звітності 106, 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.09.2014 р. № 37-рш. Видати наказ. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, з усіх рахунків, встановлених державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевский район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007, символ звітності 206) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

13.03.2015 р. видано відповідні судові накази, у т.ч. один судовий наказ стосувався стягнення 34 000 грн. 00 коп.

18.07.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшло подання державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про видачу дублікату судового наказу у цій справі щодо стягнення 34 000 грн. 00 коп.

Подання подано на підставі ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 120 ГПК України і обґрунтовано посиланням на втрату судового наказу, про що надано відповідну довідку.

Розглянувши матеріали подання та зясувавши підстави для повернення подання, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути подання без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 120 ГПК України, виходячи з наступного.

Право державного виконавця на звернення із поданням про видачу дубліката судового наказу передбачено ст. 11 Закону України Про виконавче провадження та ст. 120 ГПК України.

У відповідності до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для предявлення наказу до виконання.

У відповідності до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надсилання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування. До заяв мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31,41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

У відповідності до п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо: до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Це ж стосується і відповідного подання.

З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України Про судовий збір № 02/163-48 від 08.07.2011 р. (із відповідними змінами), згідно ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Справляння судового збору регулюється приписами Закону України Про судовий збір. Статтею 2 Закону встановлено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду. Перелік обєктів справляння судового збору наведено у статті 3, а розмір ставок судового збору у статті 4 Закону.

За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

При цьому, законом та кодексом не передбачено звільнення державного виконавця від сплати судового збору у зв язку із зверненням до суду із відповідним поданням.

У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обовязковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню. Це ж стосується і відповідного подання.

При цьому, державним виконавцем не доведено, що в даному випадку, він звільнений від сплати судового збору, тощо.

Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу (стороні) відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

З аналізу вище наведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.

До подання про видачу дубліката судового наказу на підтвердження відправлення стягувачу та боржнику копії подання та доданих до нього документів заявником не доданих жодних доказів.

У відповідності до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Враховуючи викладене, подання підлягає поверненню без розгляду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що повернення подання про видачу дубліката судового наказу без розгляду не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із належним чином оформленим поданням у відповідності до вимог ст. 120 ГПК України.

Керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. ст. 86, 120 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про видачу дубліката судового наказу по справі № 908/150/15-г повернути заявнику без розгляду.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Дніпровському відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Додаток на адресу заявника: подання про видачу дубліката судового наказу на 9 арк.

Суддя О.І. Немченко