Постанова № 59109737, 29.10.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-4542/10/2370

29.10.2010 р. м. Черкаси

09 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарі Кулику О.П.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 1998 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила наступне.

29.01.2010 відповідач взята на облік в Тальнівській міжрайонній виконавчій дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку є платником єдиного податку та є застрахованою собою.

Наказом директора Тальнівської МРВД №2 від 29.01.2010 ОСОБА_2 видана путівка №713703 в ДП «Клінічний санаторій «Карпати»з 04.03.2010, вартістю 3885 грн. терміном на 21 день з доплатою 20 % від повної вартості путівки. Проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у ДП «Клінічний санаторій «Карпати»з 04.03.2010 по 15.03.2010 разом з чоловіком ОСОБА_3, який є головою фермерського господарства та не являється застрахованою особою в системі загальнообовязкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. В звязку з цим частина вартості путівки в розмірі 1332 грн., використана ОСОБА_3 за 9 днів, не прийнята до заліку. За результатами перевірки складено акт №59 від 11.06.2010, яким встановлено виявлені порушення. На підставі акту перевірки виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №73-710/6 від 21.06.2010 відповідно до якого у відповідача не прийнято до відшкодування витрати в сумі 1332 грн. та відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»застосовано штраф за порушення порядку витрачання коштів Фонду у розмірі 666 грн.

Оскільки відповідач вищезазначені кошти у встановлений строк не сплатила, тому представник відповідача ОСОБА_4 просить суд стягнути на користь позивача кошти в сумі 1998 грн.

Відповідач ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечила повністю, мотивуючи свою позицію наступним.

З 04.03.2010 по 15.03.2010 разом з чоловіком ОСОБА_3 перебували на лікуванні у ДП «Клінічний санаторій «Карпати»згідно путівки, виданої Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Через складний стан здоровя до санаторію поїхала з чоловіком ОСОБА_3, путівку розділяла і раніше в санаторії. Різницю у вартості путівки чоловік сплатив з дозволу керівництва санаторію та на законних підставах перебував на лікуванні, тому позов вважає безпідставним.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши всі наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір та акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг і забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням коштів, що встановлено в ст. 9 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ (Закон №2240).

Стаття 1 Закону №2240 передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону №2240 платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Статтею 2 Закону №2240 визначено, що страхувальниками є підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, а застраховані особи це наймані працівники.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №2240 страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідач є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку та зареєстрована як платник страхових внесків у Тальнівській міжрайонній виконавчій дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тобто є застрахованою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону №2240 для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Порядок отримання путівок врегульовано Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року N 12 «Про затвердження Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»(надалі Порядок №12).

Пунктом 4.3. Порядку №12 встановлено, що фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, яка є платником єдиного податку, та фізичній особі, застрахованій на добровільних засадах, путівка видається за місцем обліку згідно з наказом директора районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду за накладною за наявності особистої заяви, медичної довідки та документа, що засвідчує фізичну особу.

Наказом директора Тальнівської МРВД №2 від 29.01.2010 ОСОБА_2 видана путівка №713703 в ДП «Клінічний санаторій «Карпати»з 04.03.2010, вартістю 3885 грн. терміном на 21 день з доплатою 20 % від повної вартості путівки.

Пункт 5.3. Порядку №12 передбачає, що застрахована особа, яка отримала путівку на умовах, передбачених пунктом 4.3 цього Порядку, зобов'язана повернути заповнений зворотний талон путівки або довідку про факт перебування в санаторно-курортному закладі, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою даного закладу, районній, міжрайонній, міській виконавчій дирекції відділення Фонду, яка видала путівку.

Позивачем проведено цільову перевірку ОСОБА_2 на предмет правомірності використання санаторно-курортної путівки фізичною особою, яка є платником єдиного податку. За результатами перевірки складено акт №59 від 11 червня 2010 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 повернула зворотній талон путівки з відміткою про поділ путівки та перебування в санаторії з 04.03.2010 по 15.03.2010 з чоловіком ОСОБА_3, який є головою фермерського господарства та не являється платником страхових внесків та платником внесків на добровільних засадах. Зазначеним порушено ст. 47 Закону №2240 та п. 4.10 Порядку №12. В звязку з цим до заліку не прийнято частину вартості путівки в сумі 1332 грн.

На підставі акту перевірки, позивачем прийнято рішення №73-710/6 від 21.06.2010 про застосування до приватного підприємця ОСОБА_2 штрафу за порушення порядку витрачання коштів Фонду у розмірі 666 грн., за що передбачена відповідальність ч. 3 п. 1 ст. 30 Закону №2240 в розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків та стягнення неправомірних витрат не прийнятих до зарахування у розмірі 1332 грн.

В судовому засіданні досліджено зворотній талон до путівки №713703, виданий ДП «Клінічний санаторій «Карпати»в якому зазначено прізвища ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували в закладі з 04.03.2010 по 15.03.2010, ціна 3885 грн. У засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували спільного перебування в санаторії та поділу путівки за погодженням з адміністрацією закладу. ОСОБА_3 зазначив, що є головою фермерського господарства і на даний час страхові внески до фонду не сплачує, оскільки Фондом знятий з обліку як платник внесків в 2010 році.

Пунктом 6.1. Порядку №12 визначено, що правління Фонду та його відділень, Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках.

Відповідно до п. 6.2. Положення №12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

На думку суду, позивач, проводячи перевірку та застосовуючи до відповідача штрафні санкції, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Законом, оскільки як встановлено з матеріалів справи відповідачем без погодження з Фондом проведено поділ путівки та її часткове використання особою, яка не є застрахованою особою в розумінні п. 2 ст. 2 Закону №2240. ОСОБА_3 є головою фермерського господарства, а відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №2240 особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства. ОСОБА_3 не застрахований на добровільних засадах в органах Фонду, страхові внески до Фонду не сплачує, тому і права на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням не має.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача законна та обґрунтована, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№2240, Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року N 12 «Про затвердження Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», ст.ст. 94, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: 20516, Черкаська область, Катеринопільський район, с. Вербовець, вул..Котовського, 32, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що знаходиться за адресою: 18016, Черкаська область, місто Черкаси, Соснівський район, вул. Байди Вишневецького, 18, ідентифікаційний код 21355026, заборгованість згідно з рішенням № 73-710/6 від 21.06.2010 в розмірі 1998 (одна тисяча девятсот девяносто вісім) гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 2 листопада 2010 року