Ухвала суду № 59108676, 30.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2016 року м. Київ К/800/21936/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року

у справі №2а-3880/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Транзит»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Транзит» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 31 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року, задовольнив адміністративний позов. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року №0000322320 та №00000331320. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2 146,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Працівники контролюючого органу, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «БКК «Інтермарр» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, про що склали акт від 16 лютого 2012 року №90/23-205/36868052, яким встановили порушення позивачем вимог підпункту 14.1.36 пункту 4.1 статті 14, пункту 13.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 1 196 000,00 грн.; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 550 000, 00 грн.

За результатами перевірки, контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року №0000322320, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 550 001, 00 грн. - за основним платежем та 01,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000031320, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 272 278,00 грн., з яких основний платіж 1 196 000, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 76 278,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем, оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально - процесуального закону, за відсутності судового рішення у кримінальній справі у рамках якої призначена перевірка. Крім того, матеріали такої перевірки не можуть бути досліджені у порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим у порядку кримінально-процесуального судочинства, що свідчить про відсутність підстав для здійснення аналізу обставин, покладених в основу спірних донарахувань.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача, за результатами якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, призначена наказом відповідача від 03 лютого 2012 року у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва України від 06 січня 2012 року, у рамках кримінальної справи №79-00227, порушеної за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, призначеної відповідно до постанови старшого слідчого та відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У силу пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

У силу приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У свою чергу, доказів набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі №79-00227 відповідачем не надано.

Враховуючи, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності відповідного судового рішення у кримінальній справі, є вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Крім того, за приписами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, тому вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції безпідставно вдався до аналізу обставин, покладених в основу спірних донарахувань, у рамках даного судового провадження, однак, помилковість таких висновків не призвела до прийняття судом першої інстанції невірного по суті спору рішення.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі №2а-3880/12/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.