Рішення № 59108342, 14.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/8344/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В.

справа №754/8771/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», поданою представником за довіреністю ОСОБА_2, на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення суми вкладів, відсотків, 3% річних, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» 105000 грн. та 3500 доларів США сум банківських вкладів; відсотків за вкладами; 3% річних; 250000 грн. моральної шкоди; зобов»язати відповідача надати розрахунок процентів, які підлягають виплаті.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 жовтня 2013 року у м.Керч між сторонами виникли правовідносини, відповідно до яких позивач розмістив у банку на умовах вкладу 5000 доларів США (фактичний залишок 3500 доларів США) на строк по 23 жовтня 2014 року під 4% річних, що оформлено двосторонньою Заявою №SAMDN201000738775779 (вклад «Приват-вклад»), та 105000 грн. на строк по 23 жовтня 2014 року під 18% річних, що оформлено двосторонньою Заявою №SAMDN25000738775617 на оформлення вклада «Стандарт на 12 міс.».

Після окупації території півострова Крим позивач звернувся до банку про повернення вкладів, проте банк зобов»язання не виконав.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 29 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» 105000 грн. та 3500 доларів США за договорами банківських вкладів. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не доведено факт виникнення між сторонами правовідносин, оскільки не надано оригіналів самих договорів, а надані документи не відповідають встановленим законодавствам вимогам та шаблонам, які використовуються у банку.

Також зазначає, що згідно із рішенням окупаційної влади було припинено діяльність філій ПАТ КБ «ПриватБанк», а належне рухоме і нерухоме майно банку було конфісковано (націоналізовано), у зв»язку із чим банк втратив доступ до речей, які забезпечують його діяльність - предметів документообігу, в тому числі договорів, бухгалтерських документів тощо, чим унеможливилось виконання зобов"язань.

Зазначає, що з метою гарантування вкладів, розміщених в українських банках на території півострова, окупаційною владою запроваджено механізм виплат по вкладам, зокрема і по вкладам, що були здійснені у ПАТ КБ «ПриватБанк», за рахунок конфіскованого (націоналізованого) майна, що належало відповідачу. Відповідальною особою призначено Автономну некомерційну організацію «Фонд захисту вкладників», яка фактично замінила відповідача у зобов"язаннях з позивачем та у разі задоволення позовних вимог банком буде у подвійному розмірі відшкодовано суму вкладу.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини. Просив скаргу задовольнити.

Позивач в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду в повній мірі не відповідає.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов»язковості виконання договірних зобов»язань, факт існування яких уважав встановленим.

Проте колегія суддів з таким висновком погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року №516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція №492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (п.1.8 Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (п.1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (п.1.10 Інструкції).

Пункт 10.1 Інструкції №492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

При укладенні договору банківського вкладу та на підтвердження додержання його письмової форми видається касовий документ, який відповідає вимогам Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2003 року за № 768/8089 (далі - Інструкція № 337).

Згідно з п.8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції № 337 після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Результат аналізу ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, пункту 8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, дає підстави для висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року (справа № 6-118цс14).

Установлено, що позивачем на підтвердження укладення договорів банківських вкладів надано ксерокопії заяв на укладення договорів та квитанцій, які не містить необхідних реквізитів, передбачених Положенням та Інструкцією, а також не надано доказів, які підтверджують наявність грошових коштів на рахунку, відкритому на підставі заяв про укладення договорів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.309 ЦПК України неповне з»ясування обставин,що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», поданою представником за довіреністю ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення суми вкладів, відсотків, 3% річних, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов