Постанова № 59107948, 20.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа№ 910/9398/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не зявився,

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2016р.

по справі № 910/9398/16 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»

до публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»

про стягнення 951 084 946,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» і додані до нього документи повернуто без розгляду.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. у справі №910/9398/16 та направити матеріали справи до місцевого суду для вирішення питання про прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» прийнято до провадження.

Розпорядженням №09-52/3264/16 від 19.07.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у звязку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 19.07.2016р., в звязку з перебуванням судді Руденко М.А., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. по справі №910/9398/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Від ПАТ «Укртранснафта» надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Від ПАТ «Укртатнафта» надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та продовженні строку розгляду апеляційної скарги.

Представник апелянта заперечив проти заявлених клопотань.

Також від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким останній просить суд залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. у справі №910/9398/16 про повернення зустрічної позовної заяви без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ПАТ «Укртатнафта» своїх представників в судове засідання не направив.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається без представника позивача, яка належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, як документально не обґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» і додані до нього документи повернуто без розгляду.

Мотивуючи повернення зустрічного позову, суд першої інстанції вказав на не повязаність із первісним.

Проте з такими висновками суду першої інстанції Київський апеляційний господарський суд погодитись не може, з огляду на наступне.

01 квітня 2015р. між публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (орендодавець) та публічним акціонерним товариством «Укртранснафта» (орендар) був укладений договір оренди резервуарних ємностей №669/8/2107, за умовами якого орендодавець передав орендареві в тимчасове, платне користування майно (резервуари). Майно передається в оренду з метою розміщення нафти орендаря. (п.п. 1.1., 1.2. договору).

01 квітня 2015р. сторони підписали акт поклажі нафти за договором оренди резервуарних ємностей №669/8/2107 від 01.04.2015р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016р. у справі №910/24390/15 визнано удаваним та недійсним договір оренди від 01.04.2015р. №669/8/2107.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою.

Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» про стягнення вартості послуг зберігання.

Підставою для предявлення даного позову позивач вказує ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України, відповідно до яких у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути обєднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В разі заявлення вимоги про повернення одержаного за правочином відповідач має право подати зустрічний позов (стаття 60 ГПК) про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно повязаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом про зобовязання ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» повернути ПАТ «Укртранснафта» нафту сиру в загальній кількості 239 882,200 метричних нетто тонн (ГОСТ 9965-76 «Нефть. Степень підготовки для нефтеперерабатывающих предприятий»), яку було розміщено в резервуарних ємностях ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на підставі акту поклажі нафти від 01.04.2015р. за договором оренди резервуарних ємностей № 669/8/2107 від 01.04.2015р. та яка знаходиться в резервуарах ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», розташованих за адресою: 39609, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Свіштовська, 3.

Частиною першою статті 60 ГПК передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно повязаний з первісним.

Обставини, які свідчать про взаємну повязаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у звязку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). (п. 3.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Таким чином, підставою для звернення із зустрічним позовом про повернення нафти є також застосування наслідків недійсності правочину (договору оренди від 01.04.2015р.)

За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин ухвала підлягає скасуванню.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. у справі №910/9398/16 скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. по справі №910/9398/16 скасувати.

2.Матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. по справі №910/9398/16 повернути до господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним та розгляду справи по суті.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

СуддіЛ.Г. Смірнова

ОСОБА_1