Постанова № 59107718, 18.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2016 р. Справа№ 910/6060/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зеленіна В.О.

суддів: Пашкіної С.А.

ОСОБА_1

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016

у справі №910/6060/16 (головуючий суддя Мудрий С.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна компанія"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

про стягнення 31 243,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі №910/6060/16 припинено провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 16 113,25 грн. В іншій частині позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна компанія" пеню в розмірі 1 364 грн. 75 коп., три проценти річних в розмірі 961 грн. 24 коп., індекс інфляції в розмірі 12 729 грн. 47 коп. та судовий збір в розмірі 1 374 грн. 69 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, про відмову у задоволенні позовних вимог за відсутності предмету спору.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, зокрема не відкладено розгляд справи у зв'язку із неявкою представника відповідача, суд повинен був припинити провадження у справі в частині стягнення боргу та штрафних санкцій у зв'язку зі сплатою основного боргу, також судом неправильно здійснено розподіл судових витрат.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Ткаченка Б.О., Зубець Л.П.), апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 18.07.2016.

14.07.2016 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов, тому суд правомірно розглянув справу за наявними доказами. Сплата відповідачем основного боргу не є підставою для припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення пені, річних та інфляційних. Судом правильно здійснено розподіл судових витрат, з врахуванням відмови у стягненні пені в сумі 74,40 грн.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.07.2016 р., у звязку із перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/6060/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Ткаченка Б.О., Пашкіної С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

18.07.2016 сторони повноважних представників в судове засідання не направили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

05.12.2012 між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна компанія", як підрядником, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО", як замовником, було укладено договір підряду №27-П (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобовязується на свій ризик, власними та залученими силами та засобами відповідно до умов даного договору та норм чинного законодавствам України виконати ремонтні роботи (надалі за текстом - роботи або роботи) на обєкті замовника, який знаходиться за адресою: м. Полтава, бульвар Б. Хмельницького, 5 корпус 2 (надалі за текстом - обєкт або обєкт Замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

Дата початку виконання робіт - не пізніше 10 грудня 2012 року, за умови належного виконання п. 4.1.1 цього договору (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що дата закінчення виконання всіх робіт - не пізніше 14 грудня 2012 року, за умови належного виконання п. 4.1.1 цього договору.

Згідно з п.2.4 Договору, датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.

У пункті 3.1 Договору зазначено, що, вартість робіт та матеріалів (надалі за текстом - договірна ціна) визначається на основі договірної ціни, яка є додатком № 1 до даного договору і складає 89 992,27 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Договірна ціна, визначена у п. 3.1 даного договору, включає в себе відшкодування всіх витрат підрядника, в тому числі, але не обмежуючись вартість наданих підрядником замовнику всіх послуг та плату за виконані ним всіх робіт на обєкті (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 договору, з урахуванням умов даного договору, фінансування та оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, який вказаний в даному договорі, у наступному порядку:

- аванс у розмірі 71993,80 грн., в тому числі ПДВ 20%, сплачується замовником підряднику на придбання останнім будівельних матеріалів, устаткування та обладнання, замовлення послуг третіх осіб, які повязані із належним виконанням підрядником своїх зобовязань за цим договором не пізніше 07 грудня 2012 року;

- з урахуванням сплаченого авансу, остаточна оплата за виконанні підрядником роботи здійснюється замовником не пізніше 15 числа місяця, який слідує за місяцем в якому сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт без будь-яких зауважень замовника, які передбачені в п. 7.3 цього договору.

Договір набуває чинності в день його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором (п.13.1 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору, приймання-передача виконаних робіт проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством України та даним договором.

Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ 3) (п.7.2 Договору).

Як вірно встановлено судом першої інстанції в матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за січень 2014 року на суму 88107,07 грн. Акт підписаний зі сторони відповідача без зауважень.

Також, 31.01.2014 року сторонами підписано та скріплено печатками довідку про вартість будівельних робіт /та витрати/ за січень 2014 року на суму 88 107,07 грн.

Відповідно до банківської виписки, наявної у матеріалах справи, вбачається, що відповідачем 06.12.2012 року (документ №68661) сплачено 71993,82 грн. з призначенням платежу: за виконання ремонтних робіт згідно договору №27-П від 05.12.2012.

Окрім цього, сторонами було проведено звірку розрахунків та складено акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін, зі змісту якого вбачається, що станом на 18.11.2015 року заборгованість відповідача становила 16 113,25 грн.

У зв'язку із наявністю зазначеної заборгованості позивач 31.03.2016 звернувся до господарського суду міста Києва із позовом, у якому просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 16113,25 грн., інфляційні втрати в сумі 12729,47 грн., три проценти річних в сумі 961,24 грн. та пеню в сумі 1439,15 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 16.05.2016.

07.04.2016, тобто після порушення провадження у справі, відповідач сплатив позивачу основний борг в сумі 16113,25 грн., що підтверджується банківською випискою ПАТ КБ "Правекс-Банк" від 08.04.2016.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 16113,25 грн. за відсутністю предмету спору, а також стягнув з відповідача пеню в розмірі 1 364 грн. 75 коп., три проценти річних в розмірі 961 грн. 24 коп., індекс інфляції в розмірі 12 729 грн. 47 коп. та судовий збір в розмірі 1 374 грн. 69 коп.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору підряду №27-П.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначено вище, умовами укладеного сторонами Договору (п.4.1) було передбачено сплату авансу у розмірі 71993,80 грн. та остаточний розрахунок не пізніше 15 числа місяця, який слідує за місяцем в якому сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт без будь-яких зауважень замовника.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення умов Договору та зазначених положень чинного законодавства відповідач у встановлений строк не здійснив остаточний розрахунок, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 16113,25 грн., яка була сплачена лише після звернення позивачем до суду та порушення провадження у справі.

Відповідно п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, зокрема у випадку сплати боргу.

Отже, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу.

Однак, сплата відповідачем суми основного боргу не є підставою для звільнення його від сплати нарахованих штрафних санкцій (пені), інфляційних та 3% річних.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У звязку з неналежним виконання грошових зобовязань за договором, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 439,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 12 729,47 грн., три проценти річних у розмірі 961,24 грн.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що якщо замовник прострочить строк оплати робіт прийнятих за актом приймання виконаних будівельних робіт, замовник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 1 364,75 грн., а тому вимога щодо стягнення пені в розмірі 74,40 грн. не підлягає задоволенню.

Також, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із судом першої інстанції, який визнав правильним розрахунок індексу інфляції в розмірі 12 729,47 грн. (за період з 01.03.2014 року по 31.01.2016 року) та трьох процентів річних в розмірі 961,24 грн. (за період з 16.03.2014 року по 10.03.2016 року), а тому вказані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, оскільки ухвалою суду від 06.04.2016 призначено розгляд справи на 16.05.2016, вказану ухвалу відповідач отримав 13.04.2016, отже мав достатньо часу на підготовку і подання заперечень та доказів, проте не скористався своїм правом.

Судом першої інстанції правомірно відхилено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду, оскільки вказане клопотання документально не обґрунтоване, а неявка представника відповідача не перешкоджала розгляду справи по суті. Крім цього, неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні тощо) не позбавляє сторону можливості призначити іншого представника.

Також є безпідставними доводи апелянта про невірний розподіл судових витрат, оскільки у оскаржуваному рішенні суд здійснив розподіл судових витрат у повній відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/6060/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/6060/16 без змін.

2. Матеріали справи № 910/6060/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

СуддіС.А. Пашкіна

ОСОБА_1