Постанова № 59107703, 19.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р. Справа№ 910/21884/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

ОСОБА_1

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

розглянувши

апеляційну скаргу Департамента соціальної політики виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

на ухвалу

Господарського суду міста Києва

від 20.04.2016 року

про зміну способу та порядку виконання рішення

за заявою Департамента соціальної політики виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

у справі № 910/21884/15 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в

особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком"

до Департамента соціальної політики виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

про стягнення 9569261,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року в задоволенні заяви Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 по справі № 910/21884/15 про стягнення 9 569 261,75 грн. відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезгаданою ухвалою суду Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року скасувати та зарахувати сплачені Департаментом соціальної політики кошти у листопаді-грудні 2015 року в рахунок погашення суми заборгованості у розмірі 9569261,75 грн., яка виникла за період з 01.03.2015 року по 01.08.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року прийнято апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 19.07.2016 року

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з ч. 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не звязаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

04.11.2015 року рішенням Господарського суду м. Києва позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

26.01.2016 року постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2015 року у справі №910/21884/15 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2015 року у справі № 910/21884/15 залишено без змін.

22.02.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 року у справі № 910/21884/15 видано наказ про примусове виконання рішення.

07.04.2016 року надійшла заява Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 року по справі № 910/21884/15 про стягнення 9569261,75 грн.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до отриманого фінансування з бюджету кошти перераховувались частинами на користь позивача у період з 26.11.2015 року по 01.12.2015 року. Інформація про сплату вищезазначених коштів не надавалась суду під час розгляду справи, а отже заявник просить змінити порядок виконання рішення шляхом зарахування сплачених відповідачем коштів у листопаді-грудні 2015 р. для погашення заборгованості у розмірі 9569261,75 грн., яка виникла за період з 01.03.2015 року по 01.08.2015 року.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Верховний Суд України в постанові № 6-1829цс15 від 25 листопада 2015 року, зазначив наступне: «Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.»

Згідно п. 7.1.3 , п. 7.2 та 7.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України": «7.1.3. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Подана відповідачем заява про зміну способу та порядку виконання рішення не відповідає ст. 121 Господарського процесуального кодексу України

Відповідачем в обґрунтування своєї позиції не надано документи, які б підтверджували погашення заборгованості по рішенню Господарського суду міста Києва від 04.11.15 по справі № 910/21884/15 в розмірі 9569261,75 грн.

Відповідач посилався на сплату заборгованості по рішенню Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 року у справі № 910/21884/15 в розмірі 9569261,75 грн. в період з 26.11. 2015 року по 01.12. 2015 року не зважаючи на те, що рішення в даній справі набрало законної сили 26.01.2016 року. Отже, вказані обставини існували в період розгляду справи, досліджувались судом апеляційної інстанції і зазначені суми оплат не були враховані як платіж в рахунок погашення заборгованості за спірний період у даній справі.

Крім того, постанова Київського апеляційного Господарського суду від 26.01.2016 року в касаційному порядку не оскаржувалась, а отже відповідач погодився з фактами та обставинами, які встановлені судом, в повному обсязі.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.04.2016 року у справі №910/21884/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи №910/21884/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

СуддіС.А. Пашкіна

ОСОБА_1