Рішення № 59107248, 11.07.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2016 р.Справа № 916/1313/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 43000, м. Луцьк. АДРЕСА_1, ідентифікацій код НОМЕР_1; поштова адреса: 43020, м. Луцьк, а/с 17)

до відповідача: Приватного підприємства «МОСТ» (65481, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 13937694)

про: стягнення 23424,89 грн., -

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «МОСТ» про стягнення 23424,89 грн., з яких: 20200 грн. боргу за договором №08/02/16 про надання транспортних послуг від 08.02.2016р., 1345,93 грн. пені, 962,96 грн. 30% річних та 916 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором №08/02/16 про надання транспортних послуг від 08.02.2016р. в частині повної та своєчасної оплати транспортних послуг.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 22.06.2016р. о 10:30; витребувано додаткові документи.

22.06.2016р. за вх.№15549/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.06.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. розгляд справи відкладено на 11.07.2016р. о 15:00; витребувано додаткові документи.

04.07.2016р. за вх.№16505/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Позивач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. 04.07.2016р. за вх.№16506/16 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, яке судом задоволено.

Відповідач у судові засідання не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.05.2016р. та від 23.06.2016р., які повернулись до суду з довідками пошти «за закінченням терміну зберігання», а також витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта».

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством звязку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Окрім того, господарським судом враховано наступне.

Застосовуючи відповідно до вимог ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обовязок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання не зявився, господарський суд визнав за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

08.02.2016р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець, позивач) та Приватним підприємством «МОСТ» (Замовник, відповідач) укладений договір №08/02/16 про надання транспортних послуг, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобовязується виконати транспортні перевезення сипучих матеріалів (надалі - вантаж), а Замовник зобовязується оплатити Виконавцю за надані транспортні послуги на умовах даного договору

Згідно з п.п. 3.1-3.3 договору послуги по перевезенню сипучих матеріалів здійснюється транспортними засобами Виконавця в м. Южне Одеської області (порт Южний). Конкретний маршрут перевезення зазначається у товарно-транспортних накладних. Роботи виконуватимуться 4 (чотирма) транспортними засобами та у дві зміни: кожна зміна 10 год., тобто 20 годин на добу. За взаємним погодженням сторони можуть змінювати кількість транспортних засобів Виконавця необхідних для здійснення перевезень за цим договором, а також спосіб та терміни виконання робіт. Остаточна кількість транспортних засобів Виконавця, що здійснюють перевезення за цим договором, зазначається у товарно-транспортних накладних.

Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що Замовник зобовязаний своєчасно проводити оплату за надані послуги.

Відповідно до п.п. 5.1.1, 5.1.2 договору Виконавець зобовязаний надати транспортний засіб до виконання вантажоперевезень в технічно справному стані, що відповідає технічним і санітарним нормам, необхідні документи (дозволів, страхових полісів, ліцензій на здійснення вантажоперевезень т.д.); виконувати перевезення вантажу, згідно із умовами договору.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору прийом-передача виконаних робіт (наданих послуг) проводиться три рази на місяць: 10, 20 та останнього числа поточного місяця, про що сторони підписують акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), які оформляються на підставі товарно-транспортних накладних. При цьому, товарно-транспортні накладні оформляються сторонами кожен день і окремо на кожну машину Виконавця. Замовник зобовязаний прийняти послуги, надані Виконавцем, і підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не пізніше наступного робочого дня. У випадку неповернення Замовником Виконавцеві підписаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом трьох днів з моменту їх отримання або ненадання Замовником мотивованих заперечень до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) в цей строк, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) вважаються підписаними з моменту їх передачі Замовнику, а роботи, зазначені в них, належним чином виконані Виконавцем.

Пунктами 7.1-7.3 договору передбачено, що вартість даного договору становить суму вартості усіх перевезень. Розмір оплати за надані транспортні послуги є договірною і становить 200 грн. за 1 год. роботи 1-го автомобіля. В разі змін ціни надання послуг, Виконавець попереджає Замовника (факсом) не пізніше ніж за три календарні дні до дати введення в дію нових цін, у звязку з чим складається додаткова угода до даного договору.

Відповідно до п.7.4 договору оплата Замовником наданих Виконавцем послуг здійснюється три рази в місяць в такому порядку - 10, 20 і 30 числа кожного місяця. Виконавець надсилає Замовнику рахунок на оплату (факсом, електронною поштою тощо) за виконані роботи, а Виконавець має оплатити цей рахунок не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з п.7.6 договору розрахунки за цим договором здійснюються Замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення Замовником терміну оплати за перевезення встановленого даним договором, Замовник оплачує Виконавцю пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки платежу.

Відповідно до п.8.4 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі тридцяти відсотків річних від несплаченої суми.

Згідно з п.11.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

Додатковою угодою №1 від 08.02.2016р. до договору №08/02/16 сторони дійшли згоди, зокрема, про наступне: оплата за надані послуги здійснюється на підставі даних первинних документів (акти наданих послуг, заявка, наряд-завдання, талони замовника, змінні рапорти), підписаних представниками обох сторін з урахуванням даних внутрішньої системи контролю обліку на територію ТОВ «ТИС».

На виконання умов договору №08/02/16 про надання транспортних послуг від 08.02.2016р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги з перевезення на загальну суму 20200 грн., що підтверджується:

- актом №ОУ-0000101 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору №08/02/16 від 08.02.2016р. за період з 12.02.2016р. по 16.02.2016р.;

- підписаними та скріпленими печатками відповідача подорожніми листами №04726 від 16.02.2016р., №04725 від 15.02.2016р., №04724 від 16.02.2016р., №04723 від 15.02.2016р., №04721 від 13.02.2016р., №04720 від 12.02.2016р., №04719 від 16.02.2016р., №04718 від 15.02.2016р., №04717 від 13.02.2016р., №04716 від 12.02.2016р., №04715 від 16.02.2016р., №04714 від 15.02.2016р., №04713 від 13.02.2016р., №04711 від 12.02.2016р.

16.02.2016р. позивачем складений рахунок-фактура №СФ-0000113 на суму 20200 грн.

З наявних в матеріалах справи опису вкладення до цінного листа від 12.03.2016р., поштової квитанції від 12.03.2016р. та конверту вбачається, що 12.03.2016р. позивачем супровідним листом за вих.№71 від 11.03.2016р. було надіслано на адресу відповідача акт №ОУ-0000101 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору №08/02/16 від 08.02.2016р. за період з 12.02.2016р. по 16.02.2016р. та рахунок-фактуру №СФ-0000113 від 16.02.2016р., вказане поштове відправлення повернулось до позивача з довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно з наявним в матеріалах справи витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» поштове відправлення №4302004748345 не вручене під час доставки 23.03.2016р., повернуто за зворотною адресою за закінченням встановлено терміну зберігання 16.04.2016р.

Як вже було зазначено вище, виходячи з вимог п.6.2 підписаного сторонами договору, у випадку неповернення Замовником Виконавцеві підписаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом трьох днів з моменту їх отримання або ненадання Замовником мотивованих заперечень до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) в цей строк, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) вважаються підписаними з моменту їх передачі Замовнику, а роботи, зазначені в них, належним чином виконані Виконавцем.

З урахуванням вищезазначеного сторони в договорі домовились про порядок підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) шляхом їх надсилання Виконавцем Замовнику. Відповідачем в підписаному сторонами договорі повідомлено позивачу єдину адресу (юридичну): 65481, АДРЕСА_2. Виходячи з наявних матеріалів справи іншої адреси позивач відповідачу не повідомляв. Таким чином, позивач належним чином виконав умови договору щодо надсилання відповідачу актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунку-фактури.

Відповідно до п.116 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового звязку», у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються обєктом поштового звязку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За таких обставин, з урахуванням строку зберігання поштового відправлення, встановленого Правилами надання послуг поштового звязку, приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд вважає, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок-фактура належним чином отримані відповідачем в день повернення за зворотною адресою позивачу як в останній можливий день для отримання відповідачем вказаного поштового відправлення особисто у відділенні поштового звязку - 16.04.2016р.

27.04.2016р. позивач повторно надіслав на адресу відповідача супровідним листом за вих.№71 від 11.03.2016р. акт №ОУ-0000101 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору №08/02/16 від 08.02.2016р. за період з 12.02.2016р. по 16.02.2016р. та рахунок-фактуру №СФ-0000113 від 16.02.2016р., про що свідчать наявні в матеріалах справи опис вкладення до цінного листа від 27.04.2016р. та поштова квитанція від 27.04.2016р. Вказане поштове відправлення повернуто позивачу з довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта».

Надані позивачем транспортні послуги за договором №08/02/16 від 08.02.2016р. відповідачем не оплачені.

Іншого відповідачем не доведено.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором №08/02/16 від 08.02.2016р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

З урахуванням п.7.4 підписаного сторонами договору, строк оплати наданих послуг настав 16.04.2016р.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором №08/02/16 про надання транспортних послуг від 08.02.2016р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача 20200 грн. боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4 підписаного сторонами договору встановлений розмір 30% річних від простроченої суми.

Господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконані позивачем розрахунки 30% річних та індексу інфляції, оскільки останні виконані позивачем частково неправильно, а саме: позивачем помилково визначено перший день прострочення оплати послуг, в той час як з урахуванням вихідного дня він склав - 19.04.2016р.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має зясовувати обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у звязку з порушенням грошового зобовязання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобовязання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо зясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобовязати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобовязати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобовязання, виконано розрахунок 30% річних та індексу інфляції та визначено, що 30% річних за період з 19.04.2016р. по 11.05.2016р. складають 380,82 грн., індекс інфляції - складає 20,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо заявлених до стягнення 1345,93 грн. пені слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена п.8.2 договору №08/02/16 про надання транспортних послуг від 08.02.2016р.

Між тим, господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконаний позивачем розрахунок пені, оскільки останній виконаний позивачем частково неправильно, а саме: позивачем помилково визначено перший день прострочення оплати послуг, в той час як з урахуванням вихідного дня він склав - 19.04.2016р.

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобовязання, виконано розрахунок пені та визначено, що пеня за період з 19.04.2016р. по 11.05.2016р. складає 492,31 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «МОСТ» (65481, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 13937694) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43000, м. Луцьк., АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 20200 (двадцять тисяч двісті) грн. боргу, 380 (триста вісімдесят) грн. 82 коп. 30% річних, 20 (двадцять) грн. 20 коп. індексу інфляції, 492 (чотириста девяносто дві) грн. 31 коп. пені та 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн. 20 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.

Повне рішення складено 18 липня 2016 р.

Суддя Ю.С. Бездоля