Рішення № 59107104, 18.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016

Справа №910/8916/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер України»

про стягнення заборгованості у розмірі 164 786,73 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились,

В С Т А Н О В И В:

17.05.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект» (далі – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер України» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 164 786,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 19.03.2015 між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 70052/12015 (далі – договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов’язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Проте відповідач зобов’язання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконав неналежним чином, товар, переданий позивачем, оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 164 786,73 грн.

Провадження у справі № 910/8916/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 та призначено її розгляд на 06.06.2016.

06.06.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 19.05.2016, яке судом було задоволено. А також заяву, в якій просив суд стягнути з відповідача, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 17 000,00 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду від 19.05.2016 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), було відкладено на 04.07.2016.

04.07.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній вказав, що позивачем не доведена наявність заборгованості в заявленому ним розмірі, а саме - 164 786,73 грн. Вважав позов необґрунтованим та просив суд в його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, а також подав пояснення щодо строку оплати поставленого за договором товару.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, було відкладено на 18.07.2016.

15.07.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення щодо строку оплати поставленого товару, а також вартості поставленого товару і розміру здійснених відповідачем оплат. Крім того, просив суд розглянути справу без участі представника позивача, яке було задоволено судом.

18.07.2016 представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 18.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.03.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплект» (далі – позивач або постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер України» (далі – відповідач, Практікер або покупець) був укладений договір поставки № 70052/12015 (далі – договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов’язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 211 286,06 грн, що підтверджується видатковими накладними № 436, № 437 від 25.03.2015; № 569 від 10.04.2015; № 803 від 21.05.2015; № 1530 від 09.06.2015; № 1561 від 11.06.2015; № 960 від 12.06.2015; № 1309, № 1310, № 1311 від 24.07.2015; № 2748, № 2749, № 2750, № 2751, № 2752 від 26.08.2015; № 2810 від 27.08.2015; № 1743, № 1744 від 07.09.2015; № 1794 від 14.09.2015; № 3247 від 22.09.2015; № 1975 від 01.10.2015; № 3562, № 3563 від 08.10.2015; № 2115, № 2116 від 16.10.2015, а також товарно-транспортними накладними № 437 від 25.03.2015 та № 1561 від 11.06.2015, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач товар, переданий позивачем, оплатив частково, а саме в розмірі 698 395,37 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 18.12.2015 та за період з 20.04.2015 по 25.03.2016, долученими до матеріалів справи.

Крім того, відповідач повернув позивачу частину товару на загальну суму 348 103,16 грн, що підтверджується накладними на повернення постачальнику № УТТДП001065, № УТТДП001066 від 05.06.2015, № 39 від 03.02.2016, № 62 від 29.02.2016, № 162 від 12.03.2016, актом узгодження нової ціни № 18/03 від 18.03.2016 (до накладної № 62 від 29.02.2016), та видатковими накладними № 410 від 09.03.2016, № 422 від 10.03.2016, копії яких також наявні в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 340 506,48 грн або узгодити порядок повернення товару. Вказана вимога була отримана відповідачем 16.02.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції та описом вкладення, копія яких долучена до матеріалів справи. Проте, відповідач заборгованість перед позивачем не оплатив та повернув лише частину товару за накладними на повернення постачальнику № 62 від 29.02.2016, № 162 від 12.03.2016, та видатковими накладними № 410 від 09.03.2016, № 422 від 10.03.2016.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 164 786,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі – ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вищевказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що Практікер здійснює вчасний розрахунок за поставлені товари. Оплата виконується в платіжні дні Практікер (робочі дні – вівторок і четвер), на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, шляхом банківського переказу, на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах до цього договору протягом 35 календарних днів та визначається залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за цим договором, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

01.04.2015 сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору поставки № 70052/12015 від 19.03.2015, згідно з умовами якої сторони погодились викласти п. 5.2 договору в наступній редакції: «Сторони дійшли згоди, що з моменту укладання цієї угоди розрахунки за поставлені товари здійснюються покупцем по мірі їх реалізації кінцевим споживачам. Розрахунки за поставлені товари по мірі їх реалізації здійснюються на щоденній основі, на підставі щоденного звіту про реалізацію товарів, який готується і надається покупцем. В разі не реалізації товарів протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати їх поставки, покупцем має викупити такі товари в обсязі нереалізованих залишків. У випадку не реалізації товарів можливе повернення товару, у порядку виключення, за узгодженням сторін. Повернення можливе тільки неушкодженого та не розпакованого товару».

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із вимогою про оплату заборгованості, яку відповідач отримав 16.02.2016. Отже, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, на момент розгляду справи строк виконання зобов’язання з оплати товару настав.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Доводи відповідача викладені у відзиві щодо недоведеності та відсутності належного документального підтвердження існування заборгованості саме в розмірі 164 786,73 грн спростовуються матеріалами справи, а саме копіями видаткових та товарно-транспортних накладних, оригіналами банківських виписок по рахунку позивача, а також копіями документів, що підтверджують повернення відповідачем частини товару позивачу.

Судом встановлено, що позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 211 286,06 грн, відповідач вказаний товар оплатив частково – в розмірі 698 395,37 грн, а крім того повернув позивачу частину товару загальною вартістю 348 103,16 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем, за розрахунком суду, становить 164 787,53 грн, тобто її розмір є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення.

Суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) йому надано право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивачем, як заінтересованою особою, відповідного клопотання подано не було, тому борг підлягає стягненню в розмірі, визначеному позивачем, а саме 164 786,73 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 49 ГПК України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача судом задоволені в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 471,81 грн покладається на відповідача.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України до складу судових витрати віднесено також витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.

На підтвердження здійснених судових витрат представник позивача долучив до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 10/05/16 від 10.05.2016 (далі – договір про надання правової допомоги), укладеного між позивачем та адвокатським об’єднанням «Фінекс» (далі – адвокатське об’єднання) та платіжне доручення № 15367 від 20.05.2016 на суму 17 000,00 грн.

Згідно з п. 2.1 договору про надання правової допомоги адвокатське об’єднання, зокрема, зобов’язувалось надати позивачу правову допомогу, яка включає наступні послуги: здійснення правового аналізу наданих первинних документів та надання усних консультацій позивачу з питань перспективи судової процедури за позовом позивача до ТОВ «ТД «Практікер Україна» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 70052/12015 від 19.03.2015 у розмірі 164 786,73 грн (пп. 2.1.2); підготовка пакету первинних документів, необхідних для судової процедури (пп. 2.1.3); підготовка претензії (п. 2.1.5); участь у розгляді справи у судовій процедурі, визначеній п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 договору (пп. 2.1.6).

Пунктом 2.2 договору про надання правової допомоги передбачено, що процедура судового оскарження, зазначена в п. 2.1.5 включає в себе наступні етапи, вартість яких оговорюється окремо в цьому договорі та в додаткових угодах до цього договору:

2.2.1 підготовка та подання до суду позову у судовій процедурі, визначеній п. 2.1.2 договору, повне та самостійне представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва в судовому процесі із поданням необхідних пояснень, доказів, доповнень, клопотань та вчиненням інших дій в інтересах позивача.

На момент підписання цього договору, сторони дійшли згоди встановити вартість етапу послуг, зазначених в п. 2.1 та пп. 2.2.1 у розмірі 17 000,00 грн без ПДВ (пп. 4.2.1 п. 4.2 договору про надання правової допомоги).

Частиною 6 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката покладаються при задоволенні позову – на відповідача.

Судом встановлено, що позивач здійснив оплату послуг адвоката в розмірі 17 000,00 грн. Відтак, оскільки позовні вимоги задоволені судом в повному обсязі, вказані витрати у зазначеному розмірі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер України» (02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, буд. 14, офіс 32; ідентифікаційний код 39320208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будьонного, буд. 10, літ. 2А-3; ідентифікаційний код 25008540) 164 786,73 грн (сто шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят шість грн 73 коп.) боргу; 2 471,81 грн (дві тисячі чотириста сімдесят одну грн 81 коп.) витрат по сплаті судового збору; 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на послуги адвоката.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 липня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань