Рішення № 59106878, 13.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016Справа №910/30558/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкціяДо Комунального підприємства Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва Простягнення 91 757,84 грн.

Судді: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 ОСОБА_3

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

Від позивачаОСОБА_4 за довіреністю від 28.07.2015 № 48/3Від відповідачане зявився Від третьої особи не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція до Комунального підприємства Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва про стягнення 44 422,78 грн. боргу за спожиту теплову енергію згідно з договором від 02.07.2012 № 450138, 26 591,53 грн. інфляційної складової боргу, 2 074,88 грн. 3 % річних та 18 668,65 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/30558/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2016, зобовязано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 20.01.2016, за клопотаннями Комунального підприємства Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва та ухвалено витребувати докази у справі, за сумісним клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд справи відкладено на 17.02.2016.

Станом на час проведення судового засідання 17.02.2016, до матеріалів справи від учасників провадження надійшли письмові пояснення третьої особи, письмові пояснення позивача та заява про уточнення від 16.02.2016 № 09юк/104, відзив та письмові пояснення з додатками від відповідача.

17.02.2016 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 24.02.2016.

У судовому засіданні, що відбулося 24.02.2016, суд дійшов висновку про його належність спору до складної категорії, у звязку з чим було винесено ухвалу про призначення колегіального розгляду справи № 910/30558/15 у складі трьох суддів.

Ухвалою від 26.02.2016 справу № 910/30558/15 було прийнято до свого провадження колегією суддів, визначеною внаслідок повторного автоматичного розподілу справи у складі ОСОБА_1 в якості головуючого судді і суддів Грєхової О.А. та Чинчин О.В., розгляд призначено на 13.04.2016.

Відповідно до ухвали від 13.04.2016 розгляд справи було відкладено на 11.05.2016, за сумісним клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі, за витребувано додаткові докази.

11.05.2016 третьою особою було подано суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою від 11.05.2016 розгляд справи було відкладено на 25.05.2016 для отримання від позивача і третьої особи попередньо витребуваних документів по справі.

25.05.2016 за наслідками судового засідання, в яке відповідач не направив уповноваженого представника, після заслуховування обґрунтувань представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність отримання від позивача ґрунтовного розрахунку ціни позову в розрізі окремих абонентів та інших необхідних для зясування істини у спорі документів та вирішив відкласти розгляд справи на 01.06.2016.

У судове засідання, призначене на 01.06.2016, відповідач уповноваженого представника не направив.

Представник позивача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору зважаючи на необхідність подання додаткових доказів, необхідних для всебічного зясування обставин справи.

Відповідно до ухвали від 01.06.2016 розгляд справи було відкладено на 13.07.2016, продовжено строк вирішення спору, зобовязано позивача та третю особу подати докази.

13.07.2016 в судове засідання зявився представник позивача, який підтримав свою правову позицію у спорі.

Відповідач та третя особа уповноважених представників до суду не направили. Зважаючи на наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, приймаючи до уваги те, що пояснення і заперечення відповідача неодноразово заслуховувалися і досліджувалися судом, враховуючи вимогу третьої особи про розгляд справи за без участі представника, суд вважає за можливе провести 13.07.2016 розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, які про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Згідно з позовною заявою, поясненнями позивача та його представника позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обовязку з оплати вартості теплової енергії, спожитої ним за договором від 02.07.2012 № 450138 у період з 01.10.2013 по 01.05.2015.

Відповідно до заяви від 16.02.2016 № 09юк/104 позивач просить стягнути з відповідача 44 422,78 грн. боргу, 18 607,32 грн. пені, 26 591,53 грн. інфляційних втрат, 2 060,72 грн. 3 % річних та судові витрати і повернути зайво сплачений судовий збір. Оскільки названа заява була подана з дотриманням вимог процесуального законодавства, оформлена належним чином та підписана уповноваженою особою, судом було прийнято її до розгляду.

Виходячи з представленої відповідачем правової позиції, позовні вимоги повинні бути судом відхилені повністю, оскільки 31.01.2015 та 28.02.2015 нежитлові приміщення, щодо опалення яких був укладений договір від 02.07.2012 № 450138, не знаходяться на балансі відповідача та були передані на баланс третьої особи, а тому відповідач не отримував та не міг отримувати у власність теплову енергію за цим договором у спірний період, а отже не зобовязаний оплачувати її. На думку відповідача, наявність нерозірваного договору на постачання теплової енергії не означає виконання його положень позивачем щодо відповідача. При цьому, відповідач неодноразово письмово звертався до позивача з пропозицією розірвати договір.

Поряд з цим, відповідач наголошує на неправильності проведеного позивачем розрахунку індексу інфляції на суму боргу та просить суд застосувати наслідки пропуску строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені.

Третя особа в письмових поясненнях вказувала на те, що Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва не є правонаступником Комунального підприємства Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва, не укладала з позивачем договорів на постачання у спірний період теплової енергії до вказаних у позовній заяві обєктів.

У судовому засіданні 13.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, оглянувши оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція постачальника (за текстом договору енергопостачальна організація) та Комунальне підприємство Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району міста Києва (надалі за текстом покупець) уклали договір № 450138 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, за яким позивач зобовязався виробляти, систематично поставляти і передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (за текстом договору товар, теплоносій, теплова енергія) у період з 01.07.2012 по 30.06.2013 у кількості 275,216 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,145 Гкал/год на потреби опалення, а відповідач зобовязався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.

Термін дії договору було встановлено у п. 10.1, а саме: з 01.07.2012 до 01.07.2013 з наступною автоматичною пролонгацією на кожен наступний рік, якщо жодна зі сторін не повідомить іншій стороні протилежне не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. в частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

08.05.2013 сторони уклали додаткову угоду до договору від 02.07.2012 про зміну назви покупця у звязку зі зміною найменування юридичної особи на Комунальне підприємство Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва.

Поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності покупця.

Згідно з додатками № 1 до договору (схема абонентської теплотраси) постачання здійснювалося до нежитлових приміщень у будівлях у м. Києві по вул. Російській, 82-а, вул. Вересневій, 12-А, вул. Новодарницькій, 32, вул. Харківське шосе, 172-Б, вул. Санаторна, 23.

Як вбачається з додатку № 3 до договору від 02.07.2012 станом на 25.09.2012 абонентами (субабонентами, орендарями), які знаходяться на балансі відповідача і яким забезпечується постачання теплової енергії за цим договором є:

1)по вул. Російській, 82-А, особовий рахунок 4450495, всього 356,4 кв.м:

-субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_5, опалювальна площа 66,7 кв.м.;

-ДАК Ліки України, опалювальна площа 104,54 кв.м.;

-фізична особа підприємець ОСОБА_6, опалювальна площа 97,06 кв.м.;

-ТОВ Укрфармацевт/ вільна площа, опалювальна площа, 86,84 кв.м.;

2)по вул. Вересневій, 12-А,особовий рахунок 4450494, всього 237,01 кв.м.:

-УДППЗ Укрпошта, опалювальна площа 188,61 кв.м.;

-ТОВ Аполо, опалювальна площа 45,5 кв.м.;

-ТОВ Маргарита-Нова, опалювальна площа 2,9 кв.м.;

3)по вул. Новодарницькій, 32, особовий рахунок 4450493, всього 43,5 кв.м. за ТОВ Дніпро;

4)по вул. Харківське шосе, 172-Б, особовий рахунок 450138, всього 948,9 кв.м.:

-Дарницьке РУ ГУ МВС України у м. Києві, опалювальна площа 24,1 кв.м.;

-вільна площа 175 кв.м.;

-КП УЖГ Дарницького району, опалювальна площа 537,98 кв.м.;

-фізична особа підприємець Клєткіна, опалювальна площа 18,5 кв.м.;

-ПрАТ Отіс, опалювальна площа 10,7 кв.м.;

-ТОВ Скорбота, опалювальна площа 53 кв.м.;

-вільна площа 109,62 кв.м.;

-вільна площа 8,5 кв.м.;

-фізична особа підприємець Єрмоленко, опалювальна площа 12,4 кв.м.;

5)по вул. Санаторній, 23, особовий рахунок 4450496, всього 38,4 кв.м. за Укртелеком.

Згідно з п. 5.3 договору від 02.07.2012 в разі відсутності приладів обліку спожитої теплової енергії її кількість розраховується енергопостачальною організацією за максимальними годинними тепловими навантаженнями за кожним параметром теплоносія.

Облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається енергопостачальній організації не пізніше 27 числа звітного місяця (п. 5.10).

Відповідно до п. 6.4 договору всі розрахунки за договором виконуються у грошовій формі на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації.

У п. 6.5 договору сторони погодили, що покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує від енергопостачальної організації оформлені бланки актів приймання-передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній період. По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання-передачі товарної продукції покупець повертає теплопостачальній організації не пізніше 15 числа поточного місяця. У разі непідписання або неповернення вчасно акту звіряння, цей документ вважається прийнятим у реакції енергопостачальної організації.

Покупець самостійно оплачує кошти за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі, теплову енергію, яка використовується субабонентами покупця (п. 6.6).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державних потреб.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція та Комунальним підприємством Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва виникли правовідносини, що підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу.

За твердженнями позивача, у період з 01.10.2013 по 01.05.2015 за договором від 02.07.2012 відповідачем було спожито теплову енергію вартістю 176 030,74 грн., проте оплачено частково, лише в сумі 131 607,96 грн., а тому заборгованість за спірний період становить 44 422,78 грн.

На суму боргу позивач нарахував договірну неустойку у вигляді пені за березень, квітень 2014 року, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень 2015 року в сумі 18 607,32 грн., 3 % річних в сумі 26 591,53 грн. та 2 060,72 грн. інфляційних втрат за жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, березень, квітень 2014 року, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень 2015 року.

На підтвердження заявлених вимог позивач подав рахунки-фактури і банківські виписки за спірний період, розгорнутий розрахунок ціни позову, проведений з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат.

Як слідує з позовної заяви та додатків до неї, а також з поданих у процесі розгляду справи документів, позивачем заявлено до стягнення суми з оплати вартості теплової енергії, поставленої в розрізі абонентів, що знаходяться

-по вул. Вересневій, 12-а за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень 2015 року;

-по вул. Новодарницькій, 32 за листопад та грудень 2014 року;

-по вул. Харківське шосе, 172-б за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень 2015 року.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що не споживав теплову енергії, вартість якої заявлена до стягнення, оскільки абоненти (субабоненти, орендарі), визначені у додатку № 3 до договору, з 31.01.2015 та 28.02.2015 знаходяться на балансі третьої особи. При цьому, відповідач просить суд застосувати наслідки пропуску строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені та зауважує на неправильності розрахунку індексу інфляції.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 20 Закону України Про теплопостачання тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії від 10.04.2014 № 1198-VII були внесені зміни до деяких законів України, а зокрема до ст.ст. 19, 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги та доповнено їх новими частинами.

Так, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для обєктів усіх форм власності є субєкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Також, було доповнено статтю 29 частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Як вбачаться з наявних в матеріалах справи документів, відповідач не є кінцевим споживачем послуг, які надаються позивачем за договором від 02.07.2012.

На виконання зазначених положень Закону від 10.04.2014 № 1198-VII листом Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації від 05.12.2014 № 058/4/1-13637 повідомлено, що відповідно до п.п. 4.1 та п. 6 протоколу № 003/65 робочої наради з поточних питань від 04.12.2014, яка відбулася в Київській міській державній адміністрації вирішено, зокрема, позивачу забезпечити проведення нарахувань плати за послуги з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання власникам та орендарям нежитлових приміщень м. Києва починаючи з листопада 2014 року, а комунальним підприємствам по утриманню житлового господарства з листопада 2014 року (відповідачу) припинити нарахування та виставлення рахунків на сплату комунальних послуг власникам та орендарям приміщень.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про теплопостачання, постачання теплової енергії (теплопостачання) це господарська діяльність, повязана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 33 Про закріплення за Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва обєктів комунальної власності територіальної громади м. Києва Комунальне підприємство Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва передало з балансу, а Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва прийнято на баланс нежитлові приміщення станом на 31.01.2015 і станом на 28.02.2015, що підтверджується актами приймання-передачі від 02.02.2015 та 02.03.2015.

Згідно з п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 теплопостачальна організація укладає договори з власниками (балансоутримувачами) теплових мереж на транспортування теплової енергії за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Згідно зі згаданим вище розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 33 обслуговування нежитлових приміщень, що підлягають передачі третій особі відповідачу належало здійснювати 30.04.2015, тобто до кінця опалювального сезону.

Вказуючи на наведене положення розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 33, позивач вважає, що відповідач зобовязаний сплатити вартість теплової енергії, поставленої йому до кінця опалювального сезону (до 30.04.2015).

Досліджуючи докази та зясовуючи фактичні обставини справи, суд встановив, що на виконання розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 33 третьою особою було прийнято в експлуатацію за актом приймання-передачі основних засобів від 17.02.2015 № 56 житловий будинок по вул. Російській, 82-А; по вул. Вересневій, 12-А приймання третьою особою будинку в експлуатацію відбулося за актом приймання-передачі основних засобів від 17.02.2015 № 6; по вул. Новодарницькій, 32 - приймання третьою особою будинку в експлуатацію відбулося за актом приймання-передачі основних засобів від 17.02.2015 № 35; по вул. Харківське шосе, 172-Б третя особа приймала в експлуатацію окремо визначені нежитлові приміщення за різними актами приймання-передачі основних засобів, а саме: нежитлове приміщення, площею 882,13 кв.м. було передано за актом від 30.01.2015 № 169, площею 211,15 кв.м. за актом від 02.02.2015 № 126, площею 52,80 кв.м. за актом від 02.02.2015 № 127.

Прийняття-передача основних засобів по вул. Санаторній, 23 (нежитлових приміщень 9-го поверху площею 38,4 кв.м.) в експлуатацію третьої особи відбулося згідно з актом приймання-передачі від 01.02.2013 № 5 з посиланням на розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 28.01.2013 № 36.

До матеріалів справи позивачем було подано наради на відключення теплопостачання, зокрема: наряд від 15.04.2015 № 35929 за обєктом по вул. Вересневій, 12-А у звязку з закінченням опалювального сезону (з приміткою відповідача про те, що приміщенні 01.02.2015 передано на баланс третьої особи), наряд від 05.03.2015 № 34141 за обєктом по вул. Харківське шосе, 172-Б по причині заборгованості.

Розглядаючи заявлений спір, суд вважає, що для встановлення правомірності позовних вимог та обєктивного зясування фактичних обставин справи з метою винесення законного рішення визначальним є встановлення наявності чи відсутності договорів про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з прямими споживачами, визначення моменту, з якого позивач вступив у прямі господарсько-правові відносини з кожним окремими абонентом, уклавши індивідуальний договір та відмежування абонентів (площ), за якими відповідач продовжував споживати теплову енергії за договором від 02.07.2012 у спірний період.

Так, судом встановлено, що позивач укладав низку договорів з прямими споживачами, які згідно з договором від 02.07.2012 виступали орендарями приміщень, що відносилися до балансової належності відповідача, а саме:

1)по вул. Російській, 82-А, особовий рахунок 4450495, всього 356,4 кв.м:

- 01.10.2014 позивачем було укладено договір з субєкт підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5 № 4450495/1ЮР про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, опалювальна площа за яким погоджена в розмірі 66,7 кв.м. Пунктом 32 вказаного договору визначено, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, а саме: з 01.07.2014.

- 01.10.2015 позивачем було укладено договір з фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 № 4450197/3юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, як з орендарем нежитлового приміщення опалювальна площа якого становить 61,03 кв.м. Пунктом 32 вказаного договору визначено, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, а саме: з 01.01.2015;

2)по вул. Вересневій, 12-А,особовий рахунок 4450494, всього 237,01 кв.м.:

- 02.01.2015 позивачем було укладено з УДППЗ Укрпошта в особі Київської міської дирекції № 4450494/1юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, як з орендарем нежитлового приміщення опалювальна площа якого становить 188,61 кв.м. Пунктом 32 вказаного договору визначено, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України (без визначення певної дати);

- 01.01.2015 позивачем було укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Маргарита Нова № 4450494/2юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, як з власником нежитлового приміщення опалювальною площею 2,9 кв.м. Пунктом 32 вказаного договору визначено, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України (без визначення певної дати);

3)по вул. Новодарницькій, 32, особовий рахунок 4450493, всього 43,5 кв.м.

-01.12.2014 позивачем було укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпро № 4450493/1юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, як з орендарем нежитлового приміщення опалювальна площа якого становить 43,50 кв.м. Пунктом 32 вказаного договору визначено, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України (без визначення певної дати);

4)по вул. Харківське шосе, 172-Б, особовий рахунок 450138, всього 948,9 кв.м.:

- 17.02.2015 позивачем було укладено договір з Дарницьким РУ ГУ МВС України у м. Києві № 450138/1юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, як з орендарем нежитлового приміщення опалювальна площа якого становить 64.45 кв.м. З наданого позивачем примірника цього договору не можливо встановити чи поширюється дія такого договору на правовідносини, що можливо мали місце між сторонами попередньо (подано не повний текст);

- 01.02.2015 позивачем укладено договір з Товариством з додатковою відповідальністю Укрліфтсервіс № 450138/2юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, як з орендарем нежитлового приміщення, опалювальна площа якого становить 10,70 к.в.м. З наданого позивачем примірника цього договору не можливо встановити чи поширюється дія такого договору на правовідносини, що можливо мали місце між сторонами попередньо (подано не повний текст).

На переконання суду, дата виникнення правовідносин між позивачем та прямими споживачами є суттєвою, адже одночасне покладення на прямих споживачів та відповідача обовязку з оплати теплової енергії може слугувати підставою для зловживання позивачем своїми правами шляхом подвійного стягнення сум заборгованості за укладеними прямими договорами з кінцевими споживачами комунальних послуг та балансоутримувачами, що є недопустимим.

Як вказувалося вище, фактично заявленими у позовній заяві з урахуванням поданих уточнень, є заборгованість з оплати вартості теплової енергії, поставленої в розрізі абонентів, що знаходяться

-по вул. Вересневій, 12-а за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень 2015 року;

-по вул. Новодарницькій, 32 за листопад та грудень 2014 року;

-по вул. Харківське шосе, 172-б за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень 2015 року.

З урахуванням вищевикладених фактів, суд встановив, що приміщення/абоненти, які забезпечувалися тепловою енергією, щодо споживання якої сторонами у справі був укладений договір від 02.07.2014 та які не стали самостійними споживачами теплової енергії, тобто, відносно яких в матеріалах справи відсутні індивідуальні договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води є:

1) по вул. Вересневій, 12-А,особовий рахунок 4450494:

-ТОВ Аполо, опалювальна площа 45,5 кв.м.;

2)по вул. Харківське шосе, 172-Б, особовий рахунок 450138:

-вільна площа 175 кв.м.;

-КП УЖГ Дарницького району, опалювальна площа 537,98 кв.м.;

-фізична особа підприємець Клєткіна, опалювальна площа 18,5 кв.м.;

-ТОВ Скорбота, опалювальна площа 53 кв.м.;

-вільна площа 109,62 кв.м.;

-вільна площа 8,5 кв.м.;

-фізична особа підприємець Єрмоленко, опалювальна площа 12,4 кв.м.;

Розглядаючи заявлений спір, суд враховує, що 01.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція в якості постачальника (за текстом договору енергопостачальна організація) та Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва в якості покупця уклали договір на постачання теплової енергії у вигляді води № 450184, за яким позивач зобовязався виробляти, систематично поставляти і передавати у власність покупця теплову енергію у вигляді гарячої води (товар) у період з 01.12.2015 по 30.11.2016, а покупець зобовязався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на підставі самостійно отриманого рахунку-фактури не пізніше 25-го числа поточного місяця, в тому числі за теплове енергію, використану субабонентами покупця.

У додатках № 3 та № 3-а до договору від 01.12.2015 наведено перелік абонентів, які знаходяться на балансі покупця станом на 01.12.2015 і дані по будинках (спорудах), опалення і гаряче водопостачання до яких здійснюється позивачем станом на 01.12.2015, а саме: особовий рахунок - 450184, адреса обєкта Харківське шосе, 172-Б, загальна площа 949,8 кв.м., субабоненти Дарницьке РУ ГУ МВС України у м. Києві (площа 64,45 кв.м.), КП КК з ОЖБ Дарницького району (площа 672,63 кв.м.), ФО-П Клєткіна (площа 18,5 кв.м.), ТдВ Укрліфтсервіс (площа 10,7 кв.м.), ТОВ Скорбота (площа 53,0 кв.м.), ТОВ ЮА Юрком (площа 109,62 кв.м.), ФОП Єрмоленко (площа 12,4 кв.м.), вільна площа 8,5 кв.м.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобовязаний був оплатити товар (теплову енергію), що поставлялася позивачем на межу його балансової належності у розрізі окремої площі/субабонента, наступним чином:

1)по вул. Вересневій, 12-А - абоненти УДППЗ Укрпошта, опалювальна площа 188,61 кв.м., ТОВ Аполо, опалювальна площа 45,5 кв.м.; ТОВ Маргарита-Нова, опалювальна площа 2,9 кв.м.; за листопад 2014 року в сумі 2 537,10 грн. і за грудень 2014 року в сумі 3 642,61 грн. Тоді я у січні 2015 року обовязок з оплати відповідач виконати лише щодо абонента ТОВ Аполо, опалювальна площа 45,5 кв.м. в сумі 123,36 грн., за лютий 2015 року в сумі 137,02 грн., за березень 2015 року в сумі 143,3 грн., за квітень 2015 року в сумі 36,12 грн., оскільки з УДПП Укрпошта та ТОВ Маргарита-Нова діяли індивідуальні прямі договори;

2)по вул. Новодарницькій, 32 - абонент ТОВ Дніпро, опалювальна площа 43,5 кв.м. за листопад 2014 року в сумі 380,57 грн. Тоді як з грудня 2014 року по квітень 2015 року між позивачем та ТОВ Дніпро діяв прямий договір;

3)по вул. Харківське шосе, 172-Б - всі девять абонентів, в тому числі вільні площі, всього за листопад 2014 року 10 807,71 грн.; за грудень 2014 року по вільній площі 175 кв.м. 3 056,22 грн. та 9 397,40 грн. за 537,98 кв.м., що обліковувалися за КП УЖГ та не передані на баланс третьої особи; у січні 2015 року по вільній площі 175 кв.м. 2 617,28 грн. та 8 047,73 грн. за 537,98 кв.м., що обліковувалися за КП УЖГ та не передані на баланс третьої особи; у лютому 2015 року по вільній площі 175 кв.м. 2 871,48 грн. та 8 829,36 грн. за 537,98 кв.м., що обліковувалися за КП УЖГ; у березні 2015 року по вільній площі 175 кв.м. 436,28 грн. та 1 341,50 грн. за 537,98 кв.м., що обліковувалися за КП УЖГ та не передані на баланс третьої особи. У квітні 2015 року за названою адресою нарахування не відбувалися. Щодо решти субабонентів/площ обовязок з оплати вартості теплової енергії не може бути покладений на відповідача, оскільки 01.02.2015 позивачем було укладено прямий договір з Товариством з додатковою відповідальністю Укрліфтсервіс, 17.02.2015 з Дарницьким РУ ГУ МВС України у м. Києві. При цьому, з 01.12.2015 набув чинності договір між позивачем та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва в якості покупця уклали договір № 450184.

Отже, не будучи балансоутримувачем певних описаних вище обєктів, відповідач не міг отримувати у власність теплову енергію у вигляді гарячої води, відтак і не мав обовязку по сплаті за її отримання.

У загальному підсумку, враховуючи наявні дані про часткову оплату у спірний період (не в розрізі конкретних площ/субабонентів), заборгованість відповідача відповідно до розрахунку суду за листопад 2014 року становить 6 902,57 грн. (13 725,38 грн. мінус 6 822,81 грн. оплати), за грудень 2014 року - 13 266,85 грн. (16 096,23 грн. мінус 2 829,38 грн. оплати), за січень 2015 року - 0,00 грн. (10 788,37 грн. нараховано, 14 836,00 грн. сплачено), за лютий 2015 року - 11 837,86 грн. (оплата відсутня), за березень 2015 року -1 921,08 грн. (оплата відсутня), за квітень 2015 року - 36,12 грн. (оплата відсутня); всього 33 924,48 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення суми осново боргу підлягають частковому задоволенню відповідно до проведеного судом детального перерахунку в сумі 33 924,48 грн.

Розглядаючи заявлений спір, суд враховує наявність в матеріалах справи численного листування сторін між собою, з третьою особою, зміст якого стосується взаємовідносин позивача та відповідача. На думку суду, таке листування і вміщені у ньому вимоги, претензії, пропозиції сторін тощо не є тими фактичним даними, які суттєво впливають на обрану судом правову позицію по суті спірних правовідносин та не змінюють фактичних обставин справи, у звязку з чим його зміст по цього тексту рішення не наводиться.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 26 591,53 грн. інфляційної складової боргу та 2 060,72 грн. 3 % річних у вязку з простроченням виконання грошового зобовязання за жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, березень, квітень 2014 року, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень 2015 року. А також 18 607,32 грн. пені за прострочення, допущене у березні і квітні 2014 року, жовтні, листопаді, грудні 2014 року, січні, лютому, березні, квітні 2015 року.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що такі суми були нараховані по 31.08.2015 з моменту прострочення (з 26-го числа поточного місяця) з урахуванням часткових оплат, а також в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У ст. 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У п. 9.2 договору від 02.07.2012 встановлено, що у разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію в установлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на умови укладеного договору та наведені положення законодавства, позовні вимоги в частині стягнення нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України та пені є правомірними.

Як вказувалося вище, відповідач заявляв про пропуск позивачем строку позовної давності за вимогами про стягнення пені та просив суд відмовити у позові у звязку з таким пропуском.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовну заяву від 17.09.2015 № 22/2071 позивачем було подано до суду 02.12.2015, тобто строк позовної давності до вимог позивача в частині пені слід відраховувати з 02.12.2014.

У звязку з викладеним, судом відхиляються позовні вимоги про стягнення 565,92 грн. пені за прострочення оплати у березні 2014 року, 53,83 грн. пені за прострочення у квітні 2014 року, 46,11 грн. у жовтні 2014 року та 3 430,38 грн. пені у листопаді 2014 року через пропуск спеціального строку позовної давності для їх заявлення.

Позивачем не вказано суду на можливі наявні й обєктивні обставини, що зумовити пропуск названого строку в цій частині позовних вимог.

Щодо решти позовних вимог суд зауважує наступне.

Враховуючи правову позицію суду по суті спірних правовідносин сторін відносно періодів прострочення відповідача, вирахуваних з огляду на наявність чи відсутність прямих договорів на постачання теплової енергії зі споживачами, передачу чи непередачу на баланс третьої особи певних площ/субабонентів, дію розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 33 Про закріплення за Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва обєктів комунальної власності територіальної громади м. Києва позивача було зобовязано надати розрахунок теплової енергії в розрізі конкретних абонентів за чітко визначений судом період (див. ухвалу від 25.05.2016). Матеріали справи підтверджується, що копію ухвали від 25.05.2016 уповноважений представник позивача отримав 27.05.2016.

Необхідність отримання такого розрахунку була обумовлена відсутністю у суду даних про надходження грошових коштів за поставлену теплову енергію по кожному субабоненту/площі в рахунок часткової оплати у заявлений період прострочення та відсутність обєктивної можливості визначити такі суми самостійно.

У п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Вивчивши позовні вимоги та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що неподання витребуваних судом розрахунків перешкоджає правильному вирішенню спору.

Так, необхідним для всебічного дослідження судом всіх обставин справи і проведення власного уточненого розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат, зокрема, є потреба в установлені стану фактичної заборгованості кожного з субабонентів/площ, перелічених в ухвалі від 25.05.2016.

Станом на 13.07.2016 обовязкові до виконання вимоги суду за ухвалою від 25.07.2016 щодо подання розрахунку позивачем виконані не були і неподання позивачем без поважних причин такого розрахунку унеможливлює проведення судом уточненого розрахунку пені та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд враховує, що ухвалами у справі № 910/30558/15 позивач попереджався про можливість залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, станом на час судового засідання від позивача витребуваних судом документів не надійшло.

За таких обставин, суд вважає за доцільне залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція до Комунального підприємства Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва в частині про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу за прострочення оплати теплової енергії у листопаді, грудні 2014 року, у січні 2015 та в частині стягнення пені за рудень 2014 та січень 2015 з огляду на неподання витребуваних судом матеріалів.

Поряд з викладеним, суд зауважує, що обставини прострочення за договором від 02.07.2012 у жовтні, листопаді, грудні 2013 року та січні, лютому, березні та квітні 2014 року відповідачем не заперечуються і, поряд з цим, доводяться приєднаним до позовної заяви розрахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки обставини неналежного виконання (несвоєчасність оплати) грошових зобовязань за договором від 02.07.2012 у жовтні, листопаді, грудні 2013 року та січні, лютому, березні та квітні 2014 року відповідачем не заперечені, позовні вимоги зі сплати 3 % річних, інфляційних втрат та пені в цій частині позову є такими, що заявлені правомірно та підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Решта позовних вимог, зокрема, щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення відповідача, що мало місце у лютому квітні 2015 року задовольняються судом частково, відповідно до проведеного судом розрахунку на суму боргу, у відповідний період з 26-го числа відповідного місяця станом на 01.09.2015 (дата, визначена позивачем).

Так, інфляційні втрати за порушення обовязку з оплати теплової енергії, поставленої у лютому 2015 року становлять 3 229,92 грн., у березні 2015 року 285,82 грн., у квітні 2015 5,37 грн.; 3 % річних за прострочення у лютому 2015 року становлять 183,89 грн., у березні 2015 року 25,42 грн., у квітні 2015 року 0,48 грн., пеня за прострочення у лютому 2015 року становить 3 620,44 грн., у березні 2015 року 506,85 грн., у квітні 2015 року 36,12 грн.

Таким чином, судом задовольняються вимоги про стягнення 4 136,82 грн. пені (лютий квітень 2015), 1 254,73 грн. 3 % річних (жовтень грудень 2013, січень-квітень 2014, жовтень 2014, лютий квітень 2015) та 10 840,66 грн. інфляційної складової боргу (жовтень грудень 2013, січень-квітень 2014, жовтень 2014, лютий квітень 2015).

Враховуючи все вищевикладене, у решті позовні вимоги судом відхиляються, а судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу відповідно до його письмової вимоги, вміщеної у заяві про уточнення від 16.02.2016 № 09юк/104.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду з позовними вимогами в розмірі 91 757,84 грн., позивач сплатив судовий збір в сумі 1 376,37 грн., а після уточнення позовних вимог ціна позову склала 91 682,35 грн., тобто, переплата за платіжним дорученням від 25.11.2015 № 186812 становила 1,14 грн.

Зважаючи на викладене вище, судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви до Комунального підприємства Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва, що сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законодавством, підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція за його заявою від 16.02.2016 № 09юк/104.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 81 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, ідентифікаційний код 35660296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, оф. 20, ідентифікаційний код 37739041) 33 924 (тридцять три тисячі девятсот двадцять чотири) грн. 48 коп. боргу, 1 254 (одну тисячу двісті пятдесят чотири) грн. 73 коп. 3 % річних, 10 840 (десять тисяч вісімсот сорок) грн. 66 коп. інфляційної складової боргу, 4 136 (чотири тисячі сто тридцять шість) грн. 82 коп. пені, 752 (сімсот пятдесят дві) грн. 35 коп. судового збору.

3. Позовні вимоги в частині стягнення 8 707,94 грн. пені, 14 562,29 грн. 3 % річних, 722,80 грн. інфляційної складової боргу залишити без розгляду.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Євро-реконструкція (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, оф. 20, ідентифікаційний код 37739041) з Державного бюджету України 1 (одну) грн. 14 коп. судового збору, сплаченого у більшому розмірі, ніж встановлено законом, що перерахований згідно з платіжним дорученням від 25.11.2015 № 186812, оригінал якого зберігається в матеріалах справи № 910/30558/15.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 18.07.2016 р.

Судді ОСОБА_1 (головуючий) ОСОБА_2 ОСОБА_3