Рішення № 59106750, 19.07.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 р. Справа № 909/491/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина", вул. Кривоноса, 2 Б, м. Тернопіль, 46027

до відповідача: ОСОБА_1 господарства "Прометей" вул. Довбуша,5, с.Перерів, Коломийський район, 78268

про стягнення заборгованості в сумі 312967,88 грн.

за участю:

Від позивача: - представник не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2 ( довіреність 310 від 01.02.16)-представник

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 господарства "Прометей" про стягнення заборгованості в сумі 312967,88 грн. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.16р. порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 30.06.16р. В судовому засіданні 30.06.16р. оголошено перерву до 05.07.16р. Ухвалою суду від 05.07.2016року розгляд справи відкладено на 14.07.2016року. Присутнім представникам сторін у судовому засіданні 14.07.2016року оголошено перерву до 19.07.2016року.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував повністю, станом на 19.07.2016року будь-яких додаткових пояснень, клопотань не направив. Через канцелярію суду 08.06.2016року ( вх.9607/16 від 08.06.2016року) подав письмові пояснення щодо предмету суду №142 від 05.07.2016року та провів нарахування розміру пені відповідно до ст. 232 ГК України , згідно до якого розмір пені становить 38619,73грн.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву ( вх. 9185/16 від 30.03.2016року) обставин, а саме представник відповідача просить суд відмовити у вимозі щодо стягнення курсової різниці, так як у придбаному у позивача товарі відсутня імпортна складова структури ціни. Крім того, відповідач визнає пеню в розмірі 15196,40грн. відповідно до наданого у відзиві на позов розрахунку та визнає у повному обсязі заявлені до стягнення штраф та 3% річних.

14.07.2016року у судовому засіданні за участі представників сторін, оголошено перерву до 19.07.2016року, про що сторін повідомлено під розписку, що свідчить про обізнаність сторін про місце та час розгляду справи

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Галичина» (далі-Позивач) та ФГ «Прометей» (далі - Відповідач) укладено Договір купівлі продажу №27/03/14-3 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця засоби захисту рослин та/або мікродобрива, стимулятори росту рослин (регулятори росту), насіння (далі-Товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2. Договору найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки, вартість Товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях - додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

На виконання умов Договору ОСОБА_3 «Агроцентр-Галичина» продано ФГ «Прометей» Товар на загальну суму 340276,28 грн., що в еквіваленті по курсу долара США до гривні згідно додатків- специфікацій до Договору становить 27033,37 дол.США., зокрема:

1.відповідно до видаткової накладної №138 від 06.05.2014 з врахуванням Додатку №1 від 28.04.2014 - 22596,00 грн., що в еквіваленті по курсу долара США до гривні становить 1731,36 дол. США зі строком оплати.

- 20% вартості Товару 4519,20 грн. (346,27 дол.США) до 05.05.2014;

- 80% вартості Товару 18076,80 грн. (1385,08 дол.США) до 01.10.2014.

2.відповідно до видаткової накладної №259 від 13.06.2014 з врахуванням Додатку №2 від о.06.2014 - 12260,00 грн., що в еквіваленті по курсу долара США до гривні становить 1021,67 дол. США зі строком оплати

- 20% вартості Товару 2452,00 грн. (204,33 дол.США) до 24.06.2014;

- 80% вартості Товару 9808,00 грн. (817,33 дол.США) до 01.10.2014.

3. відповідно до видаткової накладної №604 від 17.09.2014 з врахуванням Додатків №3 від 1.07.2014, №4 від 23.07.2014, №5 від 24.07.2014 - 122690,28 грн., що в еквіваленті по курсу долара США до гривні становить 10224,19 США зі строком сплати:

- 25505,28грн (2125,44 дол. США до 29.07.2014року

- 2265,00 грн. (188,75 дол.США) до 04.08.2014.

- 17172,00 грн. (1431,00 дол.США) до 06.08.2014.

- 77748,00 грн. (6479,00 дол.США) до 01.10.2014.

4.відповідно до видаткової накладної №602 від 17.09.2014 з врахуванням Додатку №6 від 11.09.2014 - 7230,00 грн., що в еквіваленті по курсу долара США до гривні становить 556,15 дол. США зі строком оплати:

- 20% вартості Товару 2169,00 грн. (111,23 дол.США) до 25.09.2014;

- 80% вартості Товару 5061,00 грн. (389,31 дол.США) до 01.11.2014.

5.відповідно до видаткової накладної №599 від 17.09.2014 з врахуванням Додатку №7 від 11.09.2014 - 175500,00 грн., що в еквіваленті по курсу долара США до гривні становить 13500,00 дол. США зі строком оплати:

- 20% вартості Товару 52650,00 грн. (2700,00 дол.США) до 26.09.2014;

- 80% вартості Товару 122850,00 грн. (9450,00 дол.США) до 01.11.2014.

Відповідно до умов п. 2.2 розділу 2 Договору покупець проводить оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії Товару будуть обговорюватись Сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього Договору.

Також у пункті 2.2. розділу 2 Договору сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній у додатках до Договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти, встановленого філією та/або відділенням Банку в якому у Продавця відкрито поточний рахунок на відповідну дату на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини).

Відповідно до п.2.5. Договору Покупець здійснюючи оплату за Товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер та дату Договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до Договору. Якщо Покупець не дотримується цього, то Постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого Договору та/або Специфікації зарахувати платіж Покупця.

Також Сторони дійшли згоди, що у випадку, якщо Покупець з вагомих причин не зможе розрахуватись за отриманий Товар грошовими коштами, то він має право за письмовою згодою Постачальника, провести такий розрахунок сільськогосподарською продукцією по її середній ринковій вартості, що визначається шляхом усереднення ціни на таку продукцію у трьох національних трейдерів, або по ціні котра буде встановлена між Сторонами цього договору.

Грошові суми 10000,00 грн. та 15505,28грн., сплачені відповідно 11.08.2014 (платіжне доручення №369 від 11.08.2014) та 15.08.2014 (платіжне доручення №1231 від 15.08.2014), а всього 25505,28 грн., зараховано як повна оплата згідно Додатку №5 від 24.07.2014.

Інші сплачені суми, а також 27300 кг гірчиці вартістю 204750,00 грн. (видаткова накладна №461 від 24.12.2014), зараховано в хронологічному порядку.

Проте, у встановлений строк, та станом на день подання позову оплату за Товар в повному обсязі ФГ «Прометей» не здійснено. За отриманий товар усього сплачено 340276,28 грн., що в еквіваленті по курсу долара США встановленого АБ «Укргазбанк» на дату на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини), становить 21360,67 дол.США.

Отже, залишок неоплаченої суми становить 27033,37 дол.США - 21360,67 дол.США = 5672,70 дол.США, що в перерахунку по курсу продажу іноземної валюти, встановленого АБ «Укргазбанк» станом на 06.06.2016 (25,05) 142101,13 грн.

Станом на 06.06.2016 жодних інших платежів в рахунок здійснення оплати за поставлений товар від відповідача не надходило.

Відповідно до п 7.2.1 пункту 7.2. розділу 7 Договору, сторони передбачили, що за затримку з оплатою Постачальнику за поставлений Товар, Покупець несе відповідальність, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Зважаючи, що строк виконання Відповідачем своїх зобов'язань по Договору в частині вчасності оплати, а також повноти, було порушено, Позивач заявляє свої вимоги щодо стягнення штрафу, пені та 3 % річних.

Загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 08.06.2016 становить 142101,13 грн. вартості Товару, 85069,07 грн. грн. штрафу, 44752,57грн. пені (згідно поданого розрахунку від 08.05.2016року №142 від 05.07.2016року), 5794,84 грн. З % річних.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази та доводи сторін, оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається таке:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 27/03/14-3

На виконання умов вказаного договору позивачем ОСОБА_3 «Агроцентр-Галичина» продано відповідачу ОСОБА_1 господарству "Прометей" товар на загальну суму 340276,28 грн..

Відповідно до ч. 1ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Виходячи із положень частин 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Суд враховує те, що у специфікаціях до Договору сторони погодили вартість товару по кожній поставці, умови оплати товару та строки поставки. Специфікації підписані представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

У своєму рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2014р. Конституційний cуд України наголосив на тому, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Згідно умов пункту 2.2 розділу 2 договору покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору. Також у пункті 2.3. розділу 2 договору сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній у додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти, встановленого філією та /або відділенням банку в якому у продавця відкрито поточний рахунок на відповідну дату на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Відповідно до п.2.5. договору покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або специфікації зарахувати платіж покупця.

Покупець за отриманий й товар розрахувався коштами частково, у зв'язку з неможливістю розрахуватись за отриманий товар грошовими коштами, відповідно до умов договору відповідачем проводився розрахунок сільськогосподарською продукцією, відтак позивачем здійснювалось зарахування часткової оплати за відповідною видатковою накладною.

Отже, на думку позивача, за відповідачем залишилась заборгованість - курсова різниця в розмірі 142101,13грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Згідно Наказу Міністерства фінансів від 10.08.2000 року № 193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів», валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України (частина перша стаття 192 ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Необхідно зауважити, що ч. 2 ст. 533 ЦК України встановлює, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У пункті 2.3. розділу 2 договору сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній у додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти, встановленого філією та /або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок на відповідну дату на банківський день, який передує фактичній оплаті покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Враховуючи, що офіційний обмінний курс гривні (official hryvnia exchange rate) курс валюти, встановлений на певну дату Національним банком України як уповноваженим органом держави, а порядок встановлення та використання офіційного курсу гривні до іноземних валют регламентовано «Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 496, згідно з яким офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів встановлюється: а) щоденно для вільно конвертованих валют (1-а група Класифікатора іноземних валют), для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України, і для банківських металів золота, срібла, платини та паладію; б) один раз на місяць для спеціальних прав запозичення (СПЗ) та інших іноземних валют, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення курсової різниці.

Крім того, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року N 1998 "Про удосконалення порядку формування цін" визначено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Під час формування цін є обґрунтованим урахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.

Позивач не надав до суду жодних доказів, що підтверджують існування у договорі імпортної складової структури ціни, таким чином перерахування вартості товару до долара США, як до іноземної валюти є хибним.

Судом встановлено, що відповідач провів оплату товару в повному обсязі, проте, з порушенням строків оплати.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов'язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

У зв'язку із підтвердженням порушення відповідачем свого грошового зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмір

При здійсненні перевірки правильності нарахування 3% річних, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача в цій частині, а саме слід стягнути 1365,18грн. відповідно до наступного розрахунку

- накладна № 138 від 06.05.2014року 3% річних - 78,00грн.

- накладна № 259 від 13.06.2014року 3% річних - 42,32грн.

- накладна № 599 від 17.09.2014року 3% річних - 735,57грн.

- накладна №602 від 17.09.2014року 3% річних -30,31грн.

- накладна № 604 від 17.09.2014року 3% річних - 335,49грн., 60,69грн., 73,74грн, 9,06грн.

Загальна сума 3% річних, що підлягають до стягнення становить 1365,18грн. В частині стягнення 4429,66грн. 3% річних відмовити. ( розрахунок 3% річних у матеріалах справи)

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобовязань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

За порушення виконання господарських зобовязань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із принципом свободи договору, закріпленим статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України у справа № 923/1844/15 від 17.05.2016року, у Постанові Вищого господарського суду України у справі № 910/19399/15 від 14.06.2016року, у Постанові Вищого господарського суду України у справі 918/1392/15 від 14.06.2016року.

Відповідно до п 7.2.1 пункту 7.2. розділу 7 Договору, сторони передбачили, що за затримку з оплатою Постачальнику за поставлений Товар, Покупець несе відповідальність, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Суд провів розрахунок розміру пені та штрафу, відповідно до якого належать до стягнення пеня в розмірі 12150,63грн. та 78692,25грн. штрафу, (розрахунок в матеріалах справи). В частині стягнення 67 852,19 грн. пені та 6376,82грн. штрафу - відмовити.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, а саме щодо стягнення з відповідача 12 150,63грн. пені, 3% річних -1365,18грн та 78692,25грн. штрафу.

В частині стягнення 142101,13грн курсової різниці, 4429,66грн. 3% річних, 67 852,19 грн. пені та 6376,82грн. штафу - відмовити.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 551, 599, 610-612, 625-629, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 233 Господарського кодексу України ст. ст. 3, 34, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина", вул. Кривоноса, 2 Б, м. Тернопіль до ОСОБА_1 господарства "Прометей" вул. Довбуша,5, с.Перерів, Коломийський район про стягнення заборгованості в сумі 312967,88 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 господарства "Прометей" вул. Довбуша,5, с.Перерів, Коломийський район (код ЄДПРОУ 30344875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Галичина» (46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, буд. 2-б; код ЄДРПОУ 37556849) - 12 150,63грн. ( дванадцять тисяч сто п'ятдесят грн. 63коп.) пені, 3% річних -1 365,18грн. ( одна тисяча триста шістдесят п'ять грн.18коп.) та 78 692,25грн. ( сімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто дві грн. 25коп.) штрафу та 1 383,04грн. ( одна тисяча триста вісімдесят три грн. 04коп.) судового збору.

В частині стягнення з ОСОБА_1 господарства "Прометей" вул. Довбуша,5, с.Перерів, Коломийський район 142101,13грн курсової різниці, 4429,66грн. 3% річних, 67 852,19 грн. пені та 6376,82грн. штрафу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.16

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.