Постанова № 59105769, 19.07.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" липня 2016 р. Справа № 806/290/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" червня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення і наказу ,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24 грудня 2015 року №12 щодо внесення подання в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату№002189 від 30.01.2013р.;

- визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 31 грудня 2015 року №799 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №002189 від 30.01.2013р. інженера-землевпорядника ОСОБА_3;

- відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачений нею судовий збір та витрати на правову допомогу відповідно до договору №4 від 24.02.2016р. в сумі 2500,00грн..

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_3 вказала, що під час їх прийняття спірних наказу та рішення, відповідачі діяли всупереч Закону України "Про землеустрій", Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 28 листопада 2012 року №739, оскільки не було встановлено факту наявності вини позивача щодо грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2016р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

30 січня 2013 року відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 30 січня 2013 року №32 ОСОБА_3 отримала кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №002189. Даним кваліфікаційним сертифікатом підтверджується відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (а.с.29).

Судом встановлено, що сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду загальною площею 0,0173 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) громадянці ОСОБА_4 за адресою: смт.Попільня, вул.Героїв Майдану,35 Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в межах населеного пункту.

Відділом Держгеокадастру у Попільнянському районі проведено обовязкову експертизу землевпорядної документації щодо розробленого проекту землеустрою, за результатом розгляду якої, 23 листопада 2015 року наданий негативний висновок державної експертизи землевпорядної документації за №28-618-99.2-875/15-15, яким встановлено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам ст.134 Земельного кодексу України, оскільки надання вищевказаної земельної ділянки під МАФ в оренду повинно здійснюватись шляхом проведення земельних торгів або ж через укладення договору сервітуту (а.с.80).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 23 грудня 2015 року №ДС-32-28-1000.23-19114/23 "Про порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог законодавства" направила до Кваліфікаційної комісії інформацію щодо порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, за участі яких документація із землеустрою та документація з оцінки земель була оцінена негативно за підсумковою оцінкою результатів державної експертизи, у тому числі щодо ОСОБА_3 (а.с.78-79).

Згідно витягу з протоколу засідання №12 від 24 грудня 2015 року Кваліфікаційною комісією ухвалено звернутись до Держгеокадастру із поданням про позбавлення (анулювання) кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, зокрема і ОСОБА_3. При цьому, у тексті витягу з протоколу №12 від 24 грудня 2015 року зазначено, що: листом Держгеокадастру від 23 грудня 2015 року №ДС-32-28-1000.23-19114/23-15 повідомлено Держземагентство України про численні порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при розробленні документації із землеустрою, зокрема, нею порушено вимоги ст.134 Земельного кодексу України (а.с.84-86).

Відповідно до протоколу засідання від 24 грудня 2015 року №12 Кваліфікаційною комісією ухвалено звернутись до Держгеокадастру України про позбавлення (анулювання) кваліфікаційних сертифікатів відповідних інженерів-землевпорядників, у тому числі і позивача (а.с.85).

Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру на адресу Держгеокадастру направлено подання від 29 грудня 2015 року №15/975 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників згідно з протоколом (а.с.81-83).

Згідно з Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 31 грудня 2015 року №799 анульовано кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників, у тому числі і ОСОБА_3 кваліфікаційний сертифікат від 30 січня 2013 року №002189 (а.с.76-77).

Не погоджуючись з правомірністю рішень відповідачів, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Як вже зазначалось, постановою суду від 07.06.2016р. в позові ОСОБА_3 відмовлено. В основу свого рішення судом покладено наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації, виготовленої позивачем, від 23 листопада 2015 року №28-618-99.2-875/15-15, який унеможливлює подальше затвердження проектної документації із землеустрою та відповідно і реалізації заходів, передбачених цим проектом, у тому числі неможливість виготовлення правовстановлюючих документів на землю, тобто реалізації конституційних прав на землю замовником документації із землеустрою. Підставою винесення подання Кваліфікаційною комісією про скасування кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_3 слугувало встановлення факту грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, що підтверджується висновком державної експертизи. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем визнано порушення земельного законодавства, встановлених норм і правил у сфері землеустрою.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначені Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року №858-IV.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Згідно з Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011р. №445, Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до ст.61-1 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Стаття 68 Закону України «Про землеустрій» визначає відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою.

Зокрема, особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 28.11.2012 №739, зареєстрованого Мін'юстом України 07.12.2012р. за №2039/22351 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.5. Порядку до повноважень Кваліфікаційної комісії належать, серед іншого, розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України; прийняття рішень про внесення подання до Держземагентства України стосовно анулювання чи зупинення сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом.

Згідно з пунктом 2.1. Порядку, організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення.

Пунктами 2.6., 2.7. Порядку передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює свою думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді.

Відповідно до пунктів 3.19., 3.20. Порядку Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держземагентства України про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держземагентство України приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держземагентством України: за добровільним зверненням цього інженера-землевпорядника; у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до ст.68 Закону України "Про землеустрій"; на підставі свідоцтва про смерть.

З аналізу наведених правових положень вбачається, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Держземагентством України за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених у ст.68 Закону України «Про землеустрій». Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов'язково розглядає акт перевірки та інші матеріали, та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держземагентства України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія вносить відповідне подання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, протоколом засідання №12 від 24.12.2015 р. Кваліфікаційною комісією ухвалено звернутись до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційних сертифікатів перелічених інженерів-землевпорядників.

При цьому, на засіданні Кваліфікаційної комісії розглянуто лише лист Держгеокадастру від 23.12.2015р. №ДС-32-28-1000.23-19114/23-15, згідно якого неможливо встановити наявність вини сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 в грубому порушенні вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Таким чином, Кваліфікаційною комісією було порушено вимоги ст.61-1 Закону України «Про землеустрій» та Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, відповідно до яких за наявності підстав для анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є обов'язковим для розгляду Кваліфікаційною комісією.

Що стосується власне факту порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні нею документації із землеустрою, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст.26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно п.«а» ч.2 ст.28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Статтею 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Згідно з ст.35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 23 грудня 2015 року №ДС-32-28-1000.23-19114/23 "Про порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог законодавства" направила до Кваліфікаційної комісії інформацію щодо порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, за участі яких документація із землеустрою та документація з оцінки земель була оцінена негативно за підсумковою оцінкою результатів державної експертизи, у тому числі щодо ОСОБА_3 (а.с.78-79).

В негативному висновку від 23.11.2015р. відсутня інформація або відомості щодо грубого порушення інженером-землевпорядником ОСОБА_3 вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Колегія суддів вважає обґрунтованими посилання позивача, що чинним законодавством не встановлено, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації свідчить про грубе порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Під час розгляду справи відповідачами не доведено, а судом першої інстанції не встановлено наявність вини сертифікованого інженера-землевпорядника в грубому порушені вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Таким чином, судова колегія не погоджується з позицією суду, що Кваліфікаційною комісією правомірно було ухвалено рішення у формі протоколу від 24.12.2015р. №12 щодо внесення подання в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №002189 від 30.01.2013р. р. інженера-землевпорядника ОСОБА_3.

А враховуючи протиправність рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу від 24.12.2015р. №12, також наявні правові підстави для скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 31 грудня 2015 року №799 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №002189 від 30.01.2013р. інженера-землевпорядника ОСОБА_3.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і не вірно застосовані до них норми матеріального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ч.6 ст.94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1764,20 грн. (551,20 + 1213,00) грн., що підтверджується квитанціями, наявними в матеріалах справи.

Також позивач просила стягнути на її користь витрати на правову допомогу в сумі 2500, 00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» регламентовано, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

У ст.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що всі судові витрати, включаючи розмір витрат на правову допомогу, її вид, факт надання позивачу такої допомоги та здійснення ним всіх інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема на відрядження представника до суду, входять до предмету доказування у справі та повинні підтверджуватися належними і допустимими доказами, у відповідності з вимогами ст.70 КАС України, та відповідним розрахунком таких витрат (калькуляцією).

Аналогічний правовий підхід застосовано в ухвалах ВАС України від 30.10.2014 р. №Д/800/11/14 та від 05.10.2015 р. № К/800/56923/13.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що в даному випадку здійснення витрат на правову допомогу, не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.

За таких підстав, позовна вимога, щодо зазначених витрат - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" червня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, у формі протоколу від 24.12.2015 року №12 щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката №002189 від 30.01.2013 р. інженера-землевпорядника ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 31.12.2015 року №799 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №002189 від 30.01.2013р. інженера-землевпорядника ОСОБА_3.

Відшкодувати ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру сплачений судовий збір в сумі1764,50 грн..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" липня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,13501

3- відповідачу/відповідачам: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру вул.Народного ополчення,3,м.Київ,Південна Частина Києва, Київ,03680

4 - Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вул.Народного Ополчення,3,м.Київ,Південна Частина Києва, Київ,03680

- ,