Ухвала суду № 59105403, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/5393/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко С.В. Провадження № 2а-275/16 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного міста Києва від 26 травня 2016 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання дій Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі за текстом - «Управління») неправомірними, та зобов'язання провести перерахунок та виплату позивачу пенсію із врахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 року, згідно сум зазначених у довідках від 07.11.2013 року № 07338.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 01.02.1994 року по 31.12.1998 року та з 01.01.1999 року по 30.11.2001 року працював у ТОВ «Тенгізшевройл» на посаді інженера ІІ категорії та має право на врахування отриманої заробітної плати при призначенні пенсії. Однак відповідач протиправно відмовляє у перерахуванні пенсії із врахуванням сум за вказаний період роботи.

Постановою Деснянського районного міста Києва від 26 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні, одержуючи пенсію за віком.

При призначенні пенсії відповідачем не було включено до загального трудового стажу позивача роботу за період з 01.02.1994 року по 31.12.1998 року та за період з 01.01.1999 року по 30.11.2001 року.

За даними трудової книжки вбачається, що позивач за період з 01.02.1994 року по 31.12.1998 року та за період з 01.01.1999 року по 30.11.2001 року працював у ТОВ «Тенгізшевройл» (Республіка Казахстан).

07.11.2013 року ТОВ «Тенгізшевройл» видано довідки № 07338 про заробітну плату отриману ОСОБА_2 за період роботи на товаристві.

23 листопада 2015 року позивач звернувся до Управління із заявою, якою просив врахувати стаж роботи при перерахунку пенсії.

Листом від 25.01.2016 року за № 424/061, відповідач відмовив у такому перерахунку. Посилаючись на відсутність первинних документів, на підставі яких складені вказані довідки.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII (надалі за текстом - «Закон № 1788-XII») до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Це положення відтворене в пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, яким визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Тобто, наведеними нормативними актами визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

13 березня 1992 р. Україною підписана Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Статтею 11 цієї Угоди передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

За правилами частини 1 статті 101 Закону № 1788-XII, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії, за обставин, коли встановлено факт трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на пенсію.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснюючи перерахування пенсії із врахуванням сум за період роботи у ТОВ «Тенгізшевройл» з 01.02.1994 року по 31.12.1998 року та за період з 01.01.1999 року по 30.11.2001 року, порушив указане право позивача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного міста Києва від 26 травня 2016 року - без змін.

Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 212 (тисяча двісті дванадцять) грн. 64 коп. на користь Державного бюджету України (п/р 31211206781007; отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; банк отримувача - ГУДКУ у м. Києві; код ЄДРПОУ 38004897; МФО 820019; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності - 206; призначення платежу - Судовий збір).

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.О.Аліменко

Ухвала складена в повному обсязі 15 липня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Аліменко В.О.

Мельничук В.П.