Ухвала суду № 59105301, 22.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"22" червня 2016 р. справа №804/14603/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Туркіної Л.П.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач КР"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 р. у справі №804/14603/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач КР"

до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Шляхпостач КР" в АІС "ОСОБА_3 блок" АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України" та інших податкових базах за березень та квітень 2014 року, які зроблені на підставі акту від 23.07.2014р. № 713/22.01-34/36510824;

- зобов'язати Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити в АІС "ОСОБА_3 блок" АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України" та інших податкових базах показників податкової звітності ТОВ "Шляхпостач КР" за березень та квітень 2014 року, які зроблені на підставі акту від 23.07.2014р. № 713/22.01-34/36510824;

- скасувати висновки, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки 23.07.2014р. № 713/22.01-34/36510824.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено суду, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, оскільки ані внесення відомостей в інформаційна бази, ані складення акту перевірки позивача, як платника податків без винесеного та узгодженого податкового повідомлення-рішення не можуть бути підставами для відповідних

донарахувань. Судовому захисту належать лише порушені права, тому доводи позивача про ймовірні негативні наслідки, як підстава задоволення позову, є необґрунтованими.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач, зокрема, зазначив, що твердження суду першої інстанції про те, що якщо позивач не заявляє спір про оскарження податкового контролю, то вимоги позивача про виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі оскаржуваного акту, є необґрунтованим. Суд не прийняв до уваги, що в позовній заяві ТОВ "Шляхпостач КР" просить суд першої інстанції про визнання протиправними дій Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо внесення до АІС "ОСОБА_3 блок" АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України" та інших податкових базах на підставі акту, а також інформації про результати такої перевірки та внесені контролюючим органом результати податкового контролю даних податкової звітності ТОВ "Шляхпостач КР" та зобов'язати відновити показники податкової звітності позивача, що по суті і є оскарженням податкового контролю.

На думку позивача, суд залишив без уваги той факт, що самостійна зміна Відповідачем задекларованих платником податків показників у електронній базі даних порушує права та інтереси позивача, оскільки є фактичною зміною показників податкової декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу. Позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Відповідними судовими рішеннями фіскальну службу зобов'язано визнати податкову декларацію з податку на додану вартість такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією та відобразити задекларовані показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках.

ОСОБА_3 кодекс України, ані інші нормативно-правові акти не передбачають надання податковій декларації статусу "до відома". І тому усі негативні наслідки, які виникли по відношенню до ТОВ "Шляхпостач КР" (проведення перевірки та відображення недостовірної інформації в інформаційних базах фіскальної служби) є виключно наслідками неправомірних дій податкових інспекторів та порушень ними норм податкового законодавства України.

Зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що акти перевірок не можуть містити висновків щодо нікчемності правочинів без посилань на відповідне рішення суду або на відповідні норми закону з визначенням ознак нікчемності.

Використання податкової інформації як різновиду публічної інформації регулюється, крім норм ОСОБА_3 кодексу України, також і приписами Закону України "Про доступ до публічної інформації". В свою чергу, права осіб у відносинах щодо використання публічної інформації визначені статтею 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Зокрема, згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 зазначеного Закону кожна особа має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону. За відсутності протилежних приписів у ОСОБА_3 кодексі України, наведена законодавча норма підлягає використанню також і щодо податкової інформації.

Законодавство дозволяє виправляти будь-яку неточну публічну інформацію, незалежно від її поділу на види.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали.

Представники відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що з 03.07.2014р. по 16.07.2014р. на підставі наказу від 03.07.2014р. №647, направлення від 03.07.2014р. №592/22.01, відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, абз.1,3,4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81 та п.82.2 ст.82 ОСОБА_3 кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Шляхпостач КР" з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "МІК ГРУП" та ТОВ "МОНТАЖ ХОЛДІНГ" за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р., ТОВ "ЕКОМАШ СІСТЕМ", ТОВ "ФІРМА "МІНОЛ", ТОВ "КОРТ ПЛЮС", ТОВ "ТІАРІС ГОЛД", ТОВ "ПАРКОС ТРЕЙД", ТОВ "ГЛОБУС КОРПОРЕЙШН", ТОВ "ПРОМКОРРЕКТ", ТОВ "РЕМУС", ТОВ "ОПТ ТОРГ ПРОЕКТ", ТОВ "АНІКОЛ", ТОВ "МЕГАСЕРВІС ІД", ТОВ "ШАНСІ ТОРГ" та ТОВ "МАРИНОРК" за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р., за результатами якої складено акт від 23.07.2014 р. №713/22.01-34/36510824.

Згідно з висновками вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ОСОБА_3 кодексу України, а саме нереальність здійснення господарських операцій. Встановлено завищення податкового кредиту на суму 2 767 113,21 грн. та завищення податкових зобовязань на суму 2 771 199,56 грн.

Скарги позивача на акт від 23.07.2014р. №713/22.01-34/36510824 було залишено без задоволення.

Судом також встановлено, що контролюючим органом інформацію на підставі акту від 23.07.2014р. №713/22.01-34/36510824 відображено в АІС "ОСОБА_3 блок". Внаслідок проведеної перевірки сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету не змінилась.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки:

- дії відповідача є лише збиранням податкової інформації, що фіксується в акті перевірки, який виступає носієм такої інформації;

- висновки, викладені у акті перевірки від 23.07.2014 р. №713/22.01-34/36510824, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього;

- коригування показників суми податку не відбулося та не виникло внаслідок цього додаткових зобов'язань, жодних змін до облікової картки ТОВ "Шляхпостач КР" не вносилося. Тому включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову від позову, на підставі наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків та податкових агентів: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 74 ПК України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України Верховний Суд України у справі №21-511а14, постанову в якій ухвалено 9 грудня 2014 року, дійшов висновку, що "для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку".

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт, відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу вказаних норм ПК України Верховний Суд України у справі №814/116/14, постанову в якій було ухвалено 22 грудня 2015 р., дійшов висновку, що "відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС "ОСОБА_3 блок" змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю".

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі не було оскарженого дії відповідача зі здійснення податкового контролю.

Таким чим, з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду України, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач КР" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 р. у справі №804/14603/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:Л.П. Туркіна