Ухвала суду № 59105239, 03.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2016 р. справа № 215/963/16-а (2-а/215/34/16)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, визнання права, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Україна про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, визнання права, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, визнання права, відшкодування моральної шкоди повернутий позивачу ОСОБА_1 для подання до належного суду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а саме:

-як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апелянтом ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не вірно зазначено: «Апеляційна скарга на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року про відмову у відкритті провадження»; натомість, матеріали адміністративної справи містять ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року про повернення позивачу ОСОБА_1 адміністративного позову для подання до належного суду, у звязку із чим, апелянту ОСОБА_1 необхідно уточнити вірно зазначити процесуальний документ, оскаржує мий ним;

-в порушення вимог ч. 3 ст. 187 КАС України апелянтом ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено чи бажає апелянт ОСОБА_1 взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності апелянта ОСОБА_1В;

-в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом ОСОБА_1 до апеляційної скарги не додано копії документів, зазначених апелянтом ОСОБА_1 особисто в додатках до апеляційної скарги, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у адміністративній справі, а саме відсутні: додаток № 3 - «копія ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року»;

-в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом ОСОБА_1 до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом.

Відповідно до приписів статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, обєкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент звернення до суду.

З 01 вересня 2015 року набув законної чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 484-VІІІ), згідно з яким внесено зміни до Закону України № 3674-VІ, в тому числі щодо ставок судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VІ визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу апелянтом ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано 23 травня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

Отже, з огляду на дату подання апеляційної скарги, а саме 23 травня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, що становить 1378 грн.

Таким чином, при подачі до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом має бути сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн.

При цьому, апелянт ОСОБА_1 не користується пільгами щодо сплати судового збору.

Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату апелянтом ОСОБА_1 судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом.

Разом з тим, апелянт ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про звільнення апелянта ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи той факт, що апелянт ОСОБА_1 із малозабезпеченої родини та має тяжкий майновий стан, нижчий від прожиткового мінімуму.

При цьому звертаю увагу апелянта ОСОБА_1 на тому, що вимога апеляційної скарги апелянта ОСОБА_1 про звільнення апелянта ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, не оформлена належним чином, як це передбачено нормами ст. ст. 88, 106 КАС України.

Розглянувши клопотання апелянта ОСОБА_1 про звільнення апелянта ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на тяжкий майновий стан, нижчий від прожиткового мінімуму є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

При зменшенні тягаря судових витрат, суд може виходити з такого. Якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді у суду є підстави для застосування заходів, визначених статтею 88 КАС України. Суд може врахувати також, наприклад, великі витрати особи на лікування чи інші життєво необхідні витрати, що не дають можливості оплати судових витрат.

Однак, як вбачається із матеріалів адміністративної справи, підстави, наведені апелянтом ОСОБА_1 для звільнення його від сплати судового збору не є поважними.

Водночас, апелянтом ОСОБА_1 не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності тяжкого майнового стану як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

Отже, апелянту ОСОБА_1 за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1378 грн. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Судовий збір апелянту ОСОБА_1 необхідно сплатити на зазначені реквізити:

отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області,

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

код з ЄРДПОУ: 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012;

Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд;

-як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 14 квітня 2016 року судом першої інстанції постановлено ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 19 квітня 2016 року включно.

Однак, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року до суду першої інстанції подана 23 травня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тобто з місячним шестиденним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, проставленої апелянтом ОСОБА_1 на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року навіть виготовлена 21 травня 2016 року, тобто, поза межами пятиденного строку, встановленого чинним законодавством України на час подання апеляційної скарги.

Клопотання апелянта ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року заявлено апелянтом ОСОБА_1 лише як одна з вимог апеляційної скарги апелянта ОСОБА_1 та не оформлено належним чином, як це передбачено нормами КАС України.

Твердження апелянта ОСОБА_1, що копія оскаржуваної ним ухвали суду першої інстанції отримана апелянтом ОСОБА_1 21 травня 2016 року та, нібито, підтверджується доказами, не відповідає дійсності, жодних доказів з приводу того, що копія оскаржуваної ухвали суду першої інстанції отримана апелянтом ОСОБА_1 саме 21 травня 2016 року, як зазначає в апеляційній скарзі сам апелянт ОСОБА_1, до апеляційної скарги суду апеляційної інстанції апелянтом ОСОБА_1 надано не було.

До того ж, матеріалами адміністративної справи факт отримання апелянтом ОСОБА_1 саме 21 травня 2016 року, як зазначає в апеляційній скарзі сам апелянт ОСОБА_1, копії ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року також не підтверджується (поштове повідомлення, розписка, заява з відміткою про отримання, тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. ст. 187, 189 КАС України, у звязку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена, відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України, тобто, постановляється ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення, встановлюється строк, достатній для усунення вказаних недоліків, про що повідомляється апелянт.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 містить недоліки, передбачені ст. 187 КАС України, а також подана поза межами процесуального строку встановленого для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, тобто з пропуском пятиденного строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення строку у встановленому законом порядку ставилося без надання жодних доказів пізнього отримання оскаржуваного судового рішення, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та повідомити про це апелянта ОСОБА_1, надавши апелянту ОСОБА_1 строк, з урахуванням поштового перебігу, протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись ст. ст. 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, визнання права, відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху та повідомити про це апелянта ОСОБА_1.

Надати апелянту ОСОБА_1 строк, з урахуванням поштового перебігу, протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху, особа має право звернутися до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строків апеляційного оскарження та вказати підстави для поновлення строку апеляційного оскарження з наданням відповідних доказів пізнього отримання оскаржуваного судового рішення, а також надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору та привести апеляційну скаргу у відповідність вимогам ст. 187 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді.

Якщо у встановлений суддею строк заяву про поновлення строків апеляційного оскарження не буде подано особою разом з доказами пізнього отримання оскаржуваного судового рішення або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, якщо Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду не буде надано оригінал документа на підтвердження сплати судового збору та апеляційна скарга не буде приведена у відповідність вимогам ст. 187 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений суддею строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первісного подання її до суду апеляційної інстанції.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Т.С. Прокопчук