Ухвала суду № 59105152, 19.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12706/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Екоаудит» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2014 року.

Перевірку проведено на підставі постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Замятіна А.В. від 08 липня 2014 року про призначення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Екоаудит» по взаємовідносинам з ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17 грудня 2014 року № 7425/26-56-22-03-09/37973400, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 327 414,00 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2012 року -8 333,00 грн., листопад 2012 року - 29 333,00 грн., грудень 2012 року - 14 833,00 грн., травень 2013 року -11 750,00 грн., червень 2013 року - 3 833,00 грн., липень 2013 року - 38 333,00 грн., серпень 2013 року -9 833,00 грн., вересень 2013 року - 48 333,00 грн., жовтень 2013 року -138 333,00 грн., листопад 2013 року - 19 667,00 грн., грудень 2013 року -57 333,00 грн., січень 2014 року -12 333,00 грн., лютий 2014 року -13 000,00 грн., березень 2014 року -29 167,00 грн., квітень 2014 року - 17 500,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 14 січня 2015 року відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення: № 0000082203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на загальну суму 409 268,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 327 414,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 81 854,00 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 19 березня 2015 року № 4419/10/26-15-10-05-35, яким податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2015 року № 0000082203 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 21 травня 2015 року № 10744/6/99-99-10-01-04-25, яким податкове повідомлення-рішення № 0000082203 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт».

Сплачені за результатом господарських операцій з придбання послуг кошти були включені позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного звітного періоду.

Так, Між ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» (виконавець) та ТОВ «Екоаудит» (замовник) укладено договір надання послуг № 99 від 19 жовтня 2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати комплекс послуг, а саме: забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту на 2013-2014 роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів, - а замовник зобов'язується оплатити надані послуги у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т.д.); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України.

Послуги приймаються замовником шляхом складання акту прийому-передачі, який подається виконавцем замовнику в двох примірниках одразу після надання послуг (п. 6.1 договору).

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав: виписки по особовому рахунку; податкові накладні; акти прийому-передачі наданих послуг.

Між ТОВ «Базіс Груп» (виконавець) та ТОВ «Екоаудит» (замовник) укладено договір надання послуг № 105 від 20 травня 2013 року, предметом якого є надання комплексу послуг, а саме: забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту на 2013-2014 роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів.

Згідно із п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т.д.); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України.

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав: виписки по особовому рахунку; податкові накладні; акти прийому-передачі наданих послуг.

Між ТОВ «Ванстарт» (виконавець) та ТОВ «Екоаудит» (замовник) укладено договір надання послуг № 106 від 18 листопада 2013 року, предметом якого є надання комплексу послуг, а саме: забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту терміном на три роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів.

Згідно із п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т.д.); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України.

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав: виписки по особовому рахунку; податкові накладні; акти прийому-передачі наданих послуг.

Між ТОВ «Кепітал А» (виконавець) та ТОВ «Екоаудит» (замовник) укладено договір надання послуг № 108 від 10 березня 2014 року, предметом якого є надання комплексу послуг, а саме: забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту на 2013-2014 роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів.

Згідно із п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т.д.); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України.

На підтвердження виконання умов даного договору позивач надав: виписки по особовому рахунку; податкові накладні; акти прийому-передачі наданих послуг.

Так, при перевірці відповідач дійшов висновку про безтоварність правочинів позивача із вказаними контрагентами.

Згідно зі статтею 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

ПК України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕАГРО" зареєстроване як юридична особа з 17 травня 2011 року (код ЄДРПОУ 37682488).

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Разом з тим, як зазначається в рішеннях Вищого адміністративного суду України щодо розгляду подібних спорів, сам факт наявності у платника податків первинних документів щодо господарської операції (договору, актів виконаних робіт), а також доказів про сплату коштів, не може бути єдиною та беззаперечною підставою для формування валових витрат, при наявності встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між платником податків та його контрагентом, а саме за відсутності технічних та технологічних можливостей у контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

З наявних первинних бухгалтерських документів неможливо встановити, яким чином були надані вказані у договорі послуги, яка доцільність та потреба у господарській діяльності підприємства в таких послугах, який той чи інший вид послуг було надано, які роботи було проведено тощо.

Серед суттєвих умов віднесення до валових витрат, пов'язаних з виконанням робіт (послуг), та, відповідно, формування податкового кредиту, є можливість за наявними первинними документами встановити об'єм виконаних послуг, їх калькуляцію та якісні показники виконаних послуг для необхідності їх ідентифікації та визначення факту (способу) їх використання у господарській діяльності підприємства, а також встановлення відповідності/невідповідності цифрових даних про обсяги наданих послуг зазначеним у звітах даним бухгалтерського обліку позивача.

Однак, надані позивачем документи не можуть вважатися первинними документами (при відсутності інших необхідних первинних документів), що підтверджують факти виконання послуг, оскільки не містять інформації про конкретні об'єми та направлення, по яким надавалися відповідні послуги. В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) не визначено, які саме види тих чи інших послуг були надані позивачу, з якою метою надавалися послуги у такому об'ємі, не конкретизовано і позивачем не надано будь-яких документів, які б підтверджували факти надання таких послуг.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку, а не завищення валових витрат) і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з виконання послуг не відповідають вимогам діючого законодавства.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт виконання господарських зобов'язань за договором про надання послуг.

Крім того, проведеними слідчо-оперативними заходами встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою прикриття незаконної діяльності, направленої на пособництво легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків та подальшої конвертації безготівкових коштів у готівку, протягом 2010-2014 років, використовувалися реквізити підприємств, зокрема, ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Ванстарт», ТОВ «Кепітал А» на рахунки яких систематично перераховуються грошові кошти рядом легально діючих суб'єктів підприємницької діяльності.

Так, допитаний, ОСОБА_4 дав покази, що за вказівками особи на ім'я ОСОБА_5, він знімав готівкові кошти в банківських установах з рахунків ТОВ «Профіт Бейс», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Роял Вайс», ТОВ «Мелес» в сумах від 100 тис. грн. до 1 млн. грн., які, в подальшому, передавав іншим невідомим йому особам. Також, за вказівкою ОСОБА_5 особисто роздруковував первинні документи різних підприємств, ставив на них відповідні печатки, відвозив документи директору ТОВ «Санаторно-курортний центр».

Допитаний засновник ТОВ «Базіс-Груп» ОСОБА_8. показав, що непричетний до фінансово-господарської діяльності підприємства та підтвердив факт реєстрації підприємства за грошову винагороду.

ТОВ «Ванстарт» протягом 2013 року сформовано незаконний податковий кредит вигодонабувачам на суму 3,6 млн.грн. Допитаний директор, бухгалтер та засновник гр. ОСОБА_6 повідомив про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Під час обшуку в рамках кримінального провадження № 32014100080000045 вилучено печатку ТОВ «Вансарт» у директора ТОВ «Санаторно-курортний центр».

Також до перевірки не надано документів по взаємовідносинам із ТОВ «Кепітал А». Податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому не можливо встановити якою посадовою особою були підписані первинні документи.

Крім того, до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов протокол допиту засновника та директора ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» гр. ОСОБА_7, яка повідомила про свою непричетність до реєстрації підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності.

Отже, за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає висновок відповідача про порушення ТОВ "Екоаудит" вимог ПК України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» законним та обґрунтованим.

А тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві визнаються судом правомірними.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.