Ухвала суду № 59104961, 19.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р. справа 804/16176/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддяСуховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» ОСОБА_2 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання включити до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.12.2015 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» ОСОБА_2 щодо невключення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» ОСОБА_2 сформувати додатковий перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включити до цього переліку позивачку за договором банківського вкладу №013-03454-230251 від 23.02.2015 на суму 4500$ та подати його до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачку до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Дельта банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №013-03454-230251 від 23.02.2015 на суму 4500$ (т1ас4,24).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 в задоволенні позову відмовлено (т1ас229).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилається на те, що ні судом першої інстанції, ні субєктами владних повноважень не визначені конкретні підстави нікчемності договору банківського вкладу (т2ас1,8)

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобовязаний забезпечити перевірку правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одногу року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними, з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд безпосередньо або уповноважена особа фонду в разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними в частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними в частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта банк» 23.02.2015 укладений договір банківського вкладу (депозиту) №013-03454-230251 (т1ас217). Банком відкритий депозитний рахунок №26302113032061. На цей депозитний рахунок 23.02.2015 з поточного рахунку №26203703313103, який належить ОСОБА_3, через транзитний рахунок №29246000000065 перераховано 5000$ (т1ас62-70,98,141-145).

Постановою НБУ №692/БТ від 30.10.2014 ПАТ «Дельта банк» віднесений до категорії проблемних та заборонено проводити операції, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (т1ас219).

ПАТ «Дельта банк» прийнятий наказ №2650 від 03.11.2014, пунктом 1.2 якого передбачено не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (т1ас165).

Постановою НБУ №150 від 02.03.2015 ПАТ «Дельта банк» віднесений до категорії неплатоспроможних (т1ас71,156).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51 від 02.03.2015 запроваджена тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта банк» та призначена уповноважена особа на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_2 (т1ас73,158).

НБУ прийнята постанова №664 від 02.10.2015 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта банк» (т1ас76,161).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта банк» та призначена уповноважена особа на ліквідацію банку ОСОБА_2 (т1ас78,162,224).

Наказом уповноваженої особи №408 від 29.05.2015, Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ «Дельта банк» доручено провести перевірку договорів фізичних осіб протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (т2ас26). Наказом уповноваженої особи №691 від 07.08.2015 строк перевірки правочинів фізичних осіб, в тому числі договорів банківського рахунку і банківського вкладу продовжений до 01.10.2015 (т2ас27).

За наслідками роботи, комісія дійшла висновку, що умови договору банківського вкладу з позивачкою надали перевагу громадянину ОСОБА_3 перед іншими кредиторами банку шляхом гарантованого отримання коштів, загальна сума яких перевищує 200 000гр, не за рахунок реалізації майна за процедурою ліквідації банку у відповідності до статей 51, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а за рахунок Фонду гарантування вкладів за допомогою третіх осіб (т1ас32,146).

Комісія зазначила, що ОСОБА_3, маючи на поточному рахунку кошти в розмірі, більшому ніж 200 000гр, подрібнював свій великий рахунок шляхом перерахування грошових коштів на рахунки інших фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_1, з метою повернення грошей не від банку, а від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за допомогою третіх осіб. Ці операції не передбачали фактичного переміщення реальних грошових коштів, а здійснювались внутрішніми банківськими проводками, тобто мали фіктивний характер.

На адресу позивачки надіслано повідомлення №8821/2987 від 23.09.2015 про нікчемність договору банківського вкладу №013-03454-230251 від 23.02.2015 відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (т1ас7,26).

Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини, в тому числі договори, неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини, в тому числі договори, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Суд першої інстанції обгрунтовано погодився з рішенням відповідачів, що договір банківського вкладу (депозиту) №013-03454-230251 від 23.02.2015 між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта банк» є нікчемним, таким, що надає штучні переваги кредитору банку ОСОБА_3 перед іншими кредиторами.

Так, з наданих представником уповноваженої особи банківських виписок видно, що ОСОБА_3 на поточному рахунку №26203703313103 мав 15000$. З цього рахунку він 23.02.2015 через транзитний рахунок №29246000000065 перерахував 5000$ на депозитний рахунок №26302113032061, який належить ОСОБА_1; та 4500$ на депозитний рахунок №26307113032055, який належить ОСОБА_4 (т2ас34-36,41-44). Тобто мало місце штучне подрібнення рахунку ОСОБА_3

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки договір банківського вкладу (депозиту) №013-03454-230251 від 23.02.2015 між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта банк» є нікчемним в силу пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у відповідачів відсутній обовязок включати позивачку до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, - а тому окружний суд правильно вказав на відсутність протиправної бездіяльності.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 19.07.2016.

В повному обсязі ухвала складена 20.07.2016.

Головуючий:А.В. Суховаров

Суддя:О.В. Головко

Суддя:Т.І. Ясенова