ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
07 липня 2016 рокусправа № 208/234/16-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 22 березня 2016 р. у справі № 208/234/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання винити дії певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
"11" січня 2016 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобовязати останнього взяти на облік ОСОБА_2.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови Пенсійного фонду в поновленні виплати пенсії, з огляду на те, що право позивача на отримання належного рівня соціального захисту гарантовано Конституцією України та зокрема визначено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 22 березня 2016 р. у справі № 208/234/16-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання винити дії певних дій - відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що питання поновлення виплати пенсії позивачу повинно вирішуватись в межах виконавчого провадження, розпочатого на виконання судового рішення, яким вже вирішено питання поновлення виплати пенсії ОСОБА_2
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 22 березня 2016 р. у справі № 208/234/16-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував практики Європейського суду з прав людини, якою визначено що будь-які незлагоджені дії державного механізму не повинні обмежувати права та інтереси особи в галузі соціального захисту.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 перебувала на обліку в УПФУ в ленінському районі м. Донецька та отримувала пенсію за віком. В лютому 2001 року позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, внаслідок чого виплату пенсії було припинено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2014 року у справі №260/10151/13-а задоволено апеляційну скаргу позивача та задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФУ в Ленінському районі м. Донецька щодо поновлення виплати пенсії за віком. Зокрема визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Ленінському районі м. Донецька протиправною щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_2 Зобовязано УПФУ в Ленінському районі м. Донецька поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 01.10.2013 року.
В зв'язку з проведенням на території Донецької області АТО, відсутністю за новою юридичною адресою, нездійсненням Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському юні м. Донецька своїх функцій, 22.11.2013р. уповноважений представник ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська та просив витребувати або відновити пенсійну справу ОСОБА_2 , взяти на облік за місцем знаходження представника здійснювати виплату пенсії з 01 жовтня 2013 р.
Листом УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська № к-6/76 від 28.09.2015р. повідомлено, що УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська не є відповідачем по справі №260/10151/13-а тому не має підстав для виконання рішення Ленінського районного суду м. Донецька. Крім того, відповідачем зазначено, що подані представником позивача документи не відповідають вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», оскільки з відповідними заявами до пенсійного органу може звертатись лише особисто особа, яка бажає призначення, перепризначення пенсії тощо.
Не погодившись з відмовою відповідача ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про захист порушеного права на належний рівень соціального забезпечення, вимагаючи поновлення виплати пенсії.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.
Згідно до ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов з вимогою про поновлення виплати пенсії, проте як вбачається з матеріалів справи питання поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 вже вирішено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2014 року у справі №260/10151/13-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Таким чином судове рішення, яким Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м Донецька зобовязано поновити виплату пенсії ОСОБА_2 є таким, що набрало законної сили та підлягає обовязковому виконанню.
Згідно Переліку управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції, визначеного Постановою Правління ПФУ №9-1 від 12.05.2015р., повноваження Управління Пенсійного Фонду України в Калініському районі м. Донецька здійснює Управління Пенсійного Фонду України в м.Дружківці.
Управління Пенсійного Фонду України в м.Дружківці, яке тимчасово виконує функції Управління Пенсійного Фонду України в Леніському районі м. Донецька, свої функції в повній мірі не здійснює, що, в свою чергу, змусило позивача звернутись до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, як до органу, що призначає пенсію, та, на території обслуговування якого проживає представник позивача ОСОБА_3
Проте, відповідач, як орган державної влади, що повинен діяти виключно в межах наданих законом повноважень та у спосіб передбачений законом не є особою яка по відношенню до позивача має обовязок щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 оскільки не є відповідачем по справі №260/10151/13-а й відповідно не повинна виконувати судове рішення. Крім того, ОСОБА_2 не перебуває на обліку в УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська, а отже відповідач не несе по відношенню до позивача обовязку як орган що реалізує державну політику в сфері соціального захисту населення, зокрема щодо пенсійного забезпечення.
Відповідно ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Таким чином колегія суддів вважає за необхідне зазначити що державний виконавець наділений широким колом повноважень та можливостей щодо виконання судового рішення, вирішення питань які викликають ускладнення подібного виконання.
За наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішити питання поновлення виплати пенсії позивач має можливість в межах виконавчого провадження, під час якого вимагати примусового виконання судового рішення, яким вже вирішено питання щодо наявності у позивача права на поновлення виплати пенсії.
Вимоги про поновлення виплати пенсії заявлені до УПФУ в Заводському районі мю Дніпродзержинська, колегія суддів вважає передчасними, оскільки для виникнення обовязку виплачувати позивачу пенсії, відповідач повинен витребувати пенсійну справу ОСОБА_2 або відновити пенсійну справу в разі її втрати, взяти позивача на облік і тільки після ого реалізувати право особи на отримання пенсії.
Так, відповідачем відмовлено у взятті ОСОБА_2 на облік через недотримання заявником порядку звернення до органу Пенсійного фонду України, визначених чинним законодавством.
Проте питання протиправності відмови у взятті ОСОБА_2 на облік Управлінням ПФУ в Заводському район м. Дніпродзержинськ не є предметом судового оскарження виходячи зі змісту заявлених позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки на теперішній час у відповідача відсутній обовязок поновлювати виплату пенсії ОСОБА_2, а отже заявлені позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги, що повністю повторюють правове обґрунтування заявлених позовних вимог, розглянуті та спростовані судом першої інстанції, свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи не знайшли, інших підстав для скасування судового рішення передбачені ст.202 КАС України в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 22 березня 2016 р. у справі № 208/234/16-а - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 22 березня 2016 р. у справі № 208/234/16-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий:Н.А. Бишевська
Суддя:І.Ю. Добродняк
Суддя:Я.В. Семененко
Судове рішення № 59104954, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 208/234/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: