ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2016 року справа № 823/385/16
10 год. 55 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський районний міжгосподарський комбінат сільського комунального господарства» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Смілянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський районний міжгосподарський комбінат сільського комунального господарства» (далі-відповідач) у якій, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог просить зупинити видаткові операції на рахунках відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашений податковий борг і перешкоджає службовим особам податкового органу виконанню повноважень із опису у податкову заставу майна. Тому просив задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, причин його неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.
Смілянський районний міжгосподарський комбінат комунального обслуговування сільського населення «Райсількомунгосп» зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Смілянською районною державною адміністрацією 21.07.1998, та взятий на облік у Смілянській ОДПІ як платника податків з 28.12.1994 за №12.
Суд встановив, що відповідач має заборгованість із сплати земельного податку, що виникла відповідно до податкових декларацій з плати за землю. З пояснень позивача та відомостей з облікової картки платника податків - відповідача вбачається, що податковий борг виник з 2013 року та не переривався. Зазначене, зокрема підтверджується і постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 № 823/947/14, відповідно до якої стягнуто кошти з Смілянського районного міжгосподарського комбінату комунального обслуговування сільського населення «Райсількомунгосп» у дохід бюджету через Смілянську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу у сумі 2 794 (дві тисячі сімсот девяносто чотири) грн. 21 коп. У постанові також зазначено, що податковий борг зі сплати земельного податку у сумі 2 794 грн. 21 коп. виник згідно:
-рішення про розстрочення податкового боргу від 29.11.2013 №114/23-04-11-036/00727535 (а.с. 10), прийнятого згідно ст. 100 гл. 9 розділу ІІ Кодексу №2755 та договору від 29.11.2013 №114 про надання відповідачеві розстрочення сплати грошових зобовязань на загальну суму 879 грн. 71 коп. по строках сплати 20.12.2013 - 439 грн. 86 коп., 27.12.2013 - 439 грн. 85 коп.;
-податкової декларації з орендної плати за землю від 24.01.2013 за 2013 рік (а.с. 11-12), де річна сума земельного податку становить 10 556 грн. 49 коп. Щомісячний платіж за земельну ділянку становить 879 грн. 71 коп. Відповідачем не сплачено орендну плату за землю у сумі 879 грн. 71 коп. за листопад 2013 року за строком сплати 30.12.2013 та у сумі 879 грн. 68 коп. за грудень 2013 року за строком сплати 30.01.2014;
-податкової декларації з орендної плати за землю від 17.02.2014 за 2014 рік (а.с. 13-14), де річна сума земельного податку становить 10 556 грн. 49 коп. Щомісячний платіж за земельну ділянку становить 879 грн. 71 коп. Відповідачем не сплачено орендну плату за землю у сумі 879 грн. 71 коп. за січень 2014 року по строку сплати 02.03.2014.
У подальшому податковий борг із сплати земельного податку збільшився відповідно до самостійно задекларованих сум земельного податку у податкових деклараціях з плати за землю:
- від 17.02.2015 із загальною сумою податку 13185 грн. 05 коп. із щомісячним платежем за січень - листопад 2015 року у сумі 1098 грн. 75 коп., за грудень 2015 року - 1098 грн. 80 коп.
- від 18.02.2016 із загальною сумою податку 56682 грн. 54 коп. із щомісячним платежем за січень - листопад 2016 року у сумі 4723 грн. 55 коп., за грудень 2016 - 4723 грн. 49 коп.
Також, судом встановлено, що на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 № 823/947/14, позивачем виставлялись інкасові доручення на рахунки у банках щодо стягнення податкового боргу у сумі 2 794 грн. 21 коп.: від 11.06.2014 № 40, 41, 42, 43, 44, 46, від 25.06.2014 № 57, 58, 59, 60, 62, 63, від 21.03.2016 № 3, 4, 5, 6, 7, 9. Проте, всі інкасові доручення були повернуті банками без виконання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755).
Кодексом №2755 визначено обовязок відповідача як платника податків самостійно обчислювати суму податкового зобовязання та зазначати її в податковій декларації, що в обовязковому порядку подається до територіального податкового органу (ст. 16). Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Кодексу №2755 грошове зобовязання, що самостійно визначене платником податків, не оскаржується.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Кодексу №2755 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Пунктом 46.1. ст. 46 Кодексу №2755 встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно пункту 49.18. ст. 49 Кодексу №2755 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 54.1 ст. 57 Кодексу № 2755 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, податкові зобовязання з орендної плати за землю, що самостійно задекларовані відповідачем, є узгодженими.
За вимогами пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби відповідно до п. 59.1. ст. 59 Кодексу №2755 надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Суд встановив, що 20.06.2013 позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» №27 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями на суму 455 грн. 21 коп. Вказана вимога отримана відповідачем 20.06.2013, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці податкової вимоги. Однак, грошове зобов'язання, визначене нею, не сплачене.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 Кодексу №2755 у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що станом на час розгляду справи податковий борг відповідача становить 17602 грн. 37 коп.
Згідно з п. 95.2 ст. 95 Кодексу №2755 стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 88.1 ст. 88 Кодексу №2755 визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Відповідно до п. 91.3 ст. Кодексу №2755 податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, відповідно до п. 89.3 ст. 89 Кодексу №2755 оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Суд встановив, що 20.06.2013 позивач прийняв рішення про опис майна відповідача у податкову заставу 30/13-024/00727535 (а.с.16). Однак, у відповідь на запит про надання інформації від 15.10.2015 (а.с.17) відповідачем не надано відомостей, необхідних для опису майна у податкову заставу, що підтверджується актом від 22.10.2015 №2 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого (а.с.6).
Також, судом встановлено, що 03.07.2013 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу - обтяжувач - Смілянська ОДПІ.
Для вирішення спору судом враховано положення пп. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 Кодексу №2755, яким контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
Крім того, згідно з пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 Кодексу №2755 контролюючі органи наділені повноваженнями вертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до довідки від 06.04.2016 № 3096/23-04-11-026 відповідач має наступні відкриті рахунки у банках:
- р/р 26009000040756 у ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023,
- р/р 26003281382051 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
- р/р 26004281382061 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
- р/р 26007281382091 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
- р/р 26008281382001 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
- р/р 26029281382091 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
- р/р 26042281382001 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
- р/р 26053281382001 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347.
Абзацами 1-3 п. 89.4. ст. 89 Кодексу №2755 передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку про те, що спеціальною нормою, яка визначає правові наслідки у разі невиконання платником вимоги податкового керуючого саме щодо для здійснення опису майна у податкову заставу та подання документів для такого опису, є п. 89.4 ст. 89 Кодексу №2755 (правова позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в ухвалі від 19.03.2014 у справі №К/800/1776/14).
Отже, підставою для зупинення видаткових операцій є факт недопущення податкового керуючого та/або не подання документів, необхідних для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу.
Оскільки, з огляду на вищевстановлене, позивач довів наявність несплаченого податкового боргу відповідача та протиправність недопущення останнім податкового керуючого для складання опису майна у податкову заставу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення видаткових операцій на банківських рахунках відповідача у спосіб, визначений пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 Кодексу №2755 (шляхом накладення арешту на ці кошти).
Водночас, вищенаведеними нормами Кодексу №2755 встановлено обмеження щодо зупинення видаткових операцій на рахунках, обслуговуючих операції з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до абз. 1, 4 ч.2 ст.34 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 №77-VIII cтрахувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Згідно з вимогами Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, рахунки бухгалтерського обліку 2604 - цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання, 2605 - кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток.
Оскільки рахунки « 2604» і « 2605» використовуються для зарахування коштів соціального страхування та виплати заробітної плати, то зупинення видаткових операцій на них суперечитиме наведеним нормам законодавства України.
Таким чином, видаткові операції товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський районний міжгосподарський комбінат сільського комунального господарства» на рахунках р/р 26042281382001 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347, р/р 26053281382001 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347 не підлягають до зупинення.
Крім того, п. 89.4. ст. 89 Кодексу №2755 встановлює, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків діє до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.
Враховуючи встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що позивачем, відповідно до чинного законодавства, вчинено всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, що передують зверненню з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
З урахуванням викладеного, задля недопущення порушення прав відповідача як власника майна суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виключно в межах дій, направлених на погашення наявного розміру податкового боргу, і відповідної тривалості дії обмежень.
Тому суд вирішив задовольнити позовні вимоги та зупинити видаткові операції на банківських рахунках відповідача (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом накладення арешту на кошти в межах суми податкового боргу відповідача, а саме: 17602 грн. 37 коп. - строком на два місяці.
Керуючись статтями 11, 14, 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зупинити видаткові операції на таких банківських рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський районний міжгосподарський комбінат сільського комунального господарства» (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Тімірязєва, буд. 103) в межах суми податкового боргу 17602 (сімнадцять тисяч шістсот дві) грн. 37 коп., а саме:
р/р 26009000040756 у ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023,
р/р 26003281382051 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
р/р 26004281382061 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
р/р 26007281382091 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
р/р 26008281382001 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
р/р 26029281382091 у Черк. ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347,
строком на два місяці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копії постанови направити сторонам.
Суддя О.А. Рідзель
Постанову складено у повному обсязі 18.07.2016.
Судове рішення № 59104704, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 13.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/385/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: