Ухвала суду № 59104687, 20.07.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

20.07.2016 р. № 820/3084/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника державного підприємства "Завод імені ОСОБА_4" про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства "Завод імені ОСОБА_4" про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати державне підприємство "Завод імені ОСОБА_4" надати відповідь на запит позивача про отримання публічної інформації від 26.04.2016.

Відповідач, державне підприємство "Завод імені ОСОБА_4", 04.07.2016 звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження по даній справі.

В обґрунтування клопотання зазначив, що державне підприємство "Завод імені ОСОБА_4" не є суб'єктом владних повноважень, а тому в даному випадку відсутній публічно-правовий спір, а як наслідок дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочиснтва.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання та закриття провадження по даній справі.

Представники відповідача підтримали заявлене клопотання та просили суд його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 9 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

При цьому, за правилами пункту 7 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ "Про доступ до публічної інформації".

Статтею 1 цього Закону встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В свою чергу, за змістом пункту 4 частини 1, частин 2-4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Водночас, частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, при вирішенні питання щодо юрисдикційної підсудності даного спору судам необхідно врахувати характер інформації, яка є предметом інформаційного запиту, а також те, чи належить відповідач до розпорядників інформації у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Необхідно також зважати і на те, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 № 11 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі спори щодо правовідносин, повязаних з доступом до публічної інформації, в яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність розпорядників публічної інформації, в тому числі й у разі, якщо і такими розпорядниками є не субєкти владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовна заява державного підприємства "Завод імені ОСОБА_4" підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже клопотання представника державного підприємства "Завод імені ОСОБА_4" про закриття провадження у справі є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 157, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника державного підприємства "Завод імені ОСОБА_4" про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства "Завод імені ОСОБА_4" про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено 21 липня 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников