Постанова № 59104535, 21.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2039/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченка М.М.;

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2016 року № НОМЕР_1 в частині, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 657120,42 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

14.04.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ПП ВКФ «Мікромегас» податку на додану вартість до бюджету.

За результатами цієї перевірки 14.04.2016 року Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 2314/15-53/12-02, яким встановлені порушення позивачем п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість.

На підставі вказаного акту перевірки від 14.04.2016 року № 2314/15-53/12-02 Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.04.2016 року про нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 20 % за порушення строків сплати суми грошового зобовязання з ПДВ у сумі 1245616,84 грн.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням відповідача № НОМЕР_1 від 14.04.2016 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 657120,42 грн., вважає його в цій частині протиправним та таким, що належить до скасування.

В судове засідання, призначене на 15.07.2016 року, сторони не зявилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином та своєчасно. 15.07.2016 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, з урахуванням ст.122 та ст.128 КАС України, вирішив розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 28.10.1998 року за № 4299 (а.с.14-15).

14.04.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ПП ВКФ «Мікромегас» (код ЄДРПОУ 30199632) податку на додану вартість до бюджету.

За результатами цієї перевірки 14.04.2016 року Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 2314/15-53/12-02 «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість» (а.с.16-18).

В акті перевірки встановлені порушення з боку позивача п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість на загальну суму 6228084,2 грн.

За наслідками перевірки ПП ВКФ «Мікромегас» (код ЄДРПОУ 30199632) на підставі акту перевірки від 14.04.2016 року № 2314/15-53/12-02 Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.04.2016 року про нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 20 % за порушення строків сплати суми грошового зобовязання з ПДВ у сумі 1245616,84 грн. (а.с.19).

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства позивачем є необґрунтованими.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Так, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 815/5529/14 за адміністративним позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» про стягнення податкової заборгованості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» про стягнення податкової заборгованості було задоволено та стягнуто з ПП ВКФ «Мікромегас» податкову заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 2011170,29 грн. (а.с.29-33).

За вказаним рішенням суду до заборгованості були включені податкові зобовязання визначені податковим органом в податковому повідомленні-рішенні від 04.04.2014 року № НОМЕР_2 на суму 171620,00 грн. (114413,00 грн. за основним платежем, 57297,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Також, до складу заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) входить заборгованість, яка виникла у зв'язку з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання по податковим деклараціям та уточнюючим документам, а саме: від 01.12.2013 року № НОМЕР_3 на суму 607633,00 грн.; від 25.02.2014 року № НОМЕР_4 на суму 2070,00 грн.; від 20.02.2014 року № НОМЕР_5 на суму 53356,00 грн.; від 20.03.2014 року № НОМЕР_6 на суму 188879,00 грн.; від 10.04.2014 року № НОМЕР_7 на суму 6,00 грн.; від 10.04.2014 року № НОМЕР_8 на суму 6,00 грн. (сума штрафу нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки та складає 1,00 грн.); від 22.04.2014 року № НОМЕР_9 на суму 8941,00 грн.; від 20.05.2014 року № НОМЕР_10 на суму 364084,00 грн.; від 30.05.2014 року № 90311111702 на суму 483,00 грн. (сума штрафу нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки та складає 15,00 грн.); від 20.06.2014 року № 935683680 на суму 219433,00 грн.; від 18.07.2014 року № НОМЕР_11 на суму 640232,00 грн.; від 20.08.2014 року № НОМЕР_12 на суму 52551,00 грн.; від 22.09.2014 року № НОМЕР_13 на суму 68930,00 грн.; від 02.10.2014 року № НОМЕР_14 на суму 267800,00 грн. (сума штрафу нарахована самостійно у зв'язку з виправленням помилки та складає 8034,00 грн.); від 28.10.2014 року № НОМЕР_15 на суму 146,00 грн. (сума штрафу нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки); від 20.10.2014 року № НОМЕР_16 на суму 281043,00 грн.; від 20.11.2014 року № НОМЕР_17 на суму 370135,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року у справі № 815/5529/14 було задоволено заяву Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» про розстрочення виконання рішення суду по адміністративній справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства ВКФ «Мікромегас» про стягнення податкової заборгованості та розстрочено виконання постанови суду від 05.12.2014 року, шляхом встановлення Приватному підприємству Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» виплати стягнутої суми податкової заборгованості у розмірі 1302195,29 грн. рівними частками протягом 12 місяців, щомісячно у сумі 108516,27 грн. з дня набрання законної сили ухвали суду (а.с.24-25).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року у звязку з помилковим врахування при визначенні суми боргу, сплата якого підлягала розстроченню, суми поточної оплати податкового зобовязання за грудень 2014 року, встановлено спосіб та порядок виконання постанови суду від 05.12.2014 року, шляхом встановлення розстрочення виконання судового рішення за графіком виплат: до 31 березня 2015 року - 133516,27 грн.; до 30 квітня 2015 року - 133516,27 грн.; до 31 травня 2015 року - 133516,27 грн.; до 30 червня 2015 року - 133516,27 грн.; до 31 липня 2015 року - 133516,27 грн.; до 31 серпня 2015 року - 133516,27 грн.; до 30 вересня 2015 року - 133516,27 грн.; до 31 жовтня 2015 року - 133515,27 грн.; до 30 листопада 2015 року - 133516,27 грн.; до 31 грудня 2015 року - 133516,32 грн. (а.с.26-28).

Суд встановив, що актом перевірки від 14.04.2016 року № 2314/15-53/12-02 зазначений перелік, в якому, серед іншого, нараховані штрафні санкції за заборгованість, яка виникла у зв'язку з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання по податковим деклараціям № НОМЕР_3, № НОМЕР_5, № НОМЕР_11, № НОМЕР_10, № НОМЕР_13, № НОМЕР_6, № НОМЕР_12, № НОМЕР_9 в сумі 105618,41 грн. та уточнюючим розрахункам до декларацій № НОМЕР_8, № НОМЕР_14, № НОМЕР_7 в сумі 91420,31 грн.

При цьому, зазначені вище декларації та уточнюючі розрахунки до декларацій вже були предметом розгляду по справі № 815/5529/14.

Крім того, відповідачем було нараховано штрафні санкції в загальному розмірі 460081,70 грн. на грошові суми, які сплачувались позивачем у строки, що встановлені ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року, що набрала законної сили, в адміністративній справі № 815/5529/14, якою було розстрочено виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 року.

Правовою підставою таких дій відповідач зазначив Методичні рекомендації, які затверджені Наказом ДПА України від 07.12.2010 року № 927.

Згідно п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст.129 цього Кодексу.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п.57.1 ст.7 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст зазначеної норми стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнути за постановою суду.

Пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане положення Податкового кодексу України встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом.

В даному випадку сплата податкових зобов'язань розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання визначені судовим рішенням. Таким чином, відповідач ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

На підставі ст.255 КАС України ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.32.1 ст.32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Оскільки ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року у адміністративній справі № 815/5529/14 набрала законної сили, вона повинна виконуватись позивачем, відповідно до умов, визначених цією ухвалою.

У зв'язку з цим набрання чинності ухвалою суду про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, виключає можливість нарахування штрафних санкцій згідно вимог статті 126 Податкового кодексу України за умови своєчасного виконання платником податків ухвали суду про розстрочення оплати.

Судове рішення щодо розстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такої постанови на новий строк, тобто вищезазначеною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобов'язань. Зазначена ухвала набрала законної сили, тобто граничними термінами сплати є строки, зазначені в ній.

За таких підстав, на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення діяли граничні строки сплати податкових зобов'язань вказані в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду. Після прийняття судового рішення про стягнення податкової заборгованості нарахування будь-яких штрафів або пені можливе лише в межах виконавчого провадження.

Відповідач не врахував, що рішенням суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.

Позивачем у встановлений ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року строк сплачувались кошти визначені цією ж ухвалою, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.34-42).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі виконує рішення суду відповідно до наданих розстрочок згідно ухвали суду, яка набрала чинності та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі і підлягає виконанню на всій території України, а тому вимоги пункту 87.9 статті 87 Податкового Кодексу України не можуть бути застосовані до грошових коштів, які платником податків сплачуються за відповідними судовими рішеннями.

Суд не приймає посилання відповідача на наказ ДПА України від 07.12.2010 № 927 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні, відстроченні на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», оскільки цей наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, таким чином застосування у даному випадку судом не можливо, оскільки це суперечить принципу законності.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 року по справі № К/9991/3032/12.

За таких обставин, відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення п.57.1 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, оскільки порядок виконання зобов'язання з податку на прибуток, які виникли на підставі ухвали Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/5529/14 від 30.03.2015 року, визначений даною ухвалою.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б вказували про безпосереднє відношення позивача до зловживань у системі відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв податкове повідомлення-рішення від № НОМЕР_1 від 14.04.2016 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 657120,42 грн.

Відповідно до ч.1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 14.04.2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 657120 (шістсот пятдесят сім тисяч сто двадцять) грн. 42 коп.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» (код ЄДРПОУ 30199632) суму сплаченого судового збору в розмірі 9856 (девять тисяч вісімсот пятдесят шість) грн. 81 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

СуддяМ.М. Кравченко