Постанова № 59103998, 06.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 808/1227/16 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Стратулат С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення суми боргу у розмірі 5809,48 грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 117/10/10-017 від 01.02.2016)

від відповідача - ОСОБА_1 (паспорт серії СЮ №079298 від 29.02.2008)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути суму боргу у розмірі 5809,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 5809,48 грн., який виник в результаті несплати відповідачем в повному обсязі податкових зобовязань за період з травня 2014 року по червень 2015 року, донарахованих за спрощеною системою оподаткування, а також суми штрафних санкцій, застосованих до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.11.2015 № НОМЕР_1. Вказує, що з метою погашення заборгованості та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 07.08.2015 № 1745-23 на суму 2 400,50 грн. Враховуючи, що на сьогодні заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 5809,48 грн. залишається несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.04.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1227/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 27.04.2016. За клопотанням сторін провадження у справі зупинялось. Судове засідання було призначено на 06.07.2016.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. У письмових запереченнях вказує, що податкову вимогу не отримувала, оскільки була відсутня за місцем проживання з поважних причин. Зауважує, що у звязку з цим, у відповідача не було можливості оскаржити податкову вимогу, що є порушенням її права.

Проте під час розгляду справи по суті відповідач визнала позовні вимоги, пояснила, що заборгованість виникла у звязку з тяжким матеріальним становищем та сімейними обставинами. Також, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення на 24 місяці зі сплатою рівними частинами кожного місяця.

В судовому засіданні 06.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

За приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування субєкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України встановлено, що субєкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування субєкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, субєктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) зареєстрована та перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС у Запорізькій області.

За відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 5809,48 грн. по сплаті єдиного податку.

Нарахування єдиного податку на підставі заяви про застосування спрощеної системи

оподаткування від 18.01.2012 № 3561.

Згідно інтегрованої картки платника єдиного податку за 2014 рік нарахування єдиного податку здійснювалось за ставкою 243,60 грн. на місяць (20 % від мінімальної заробітної плати в розмірі 1218,00 грн., яка була затверджена станом на 01.01.2014, відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-У1І).

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно наданої позивачем картки особового рахунку платника податків, у відповідача була наявна переплата в розмірі 1,42 грн.

Оскільки у встановлений законом строк, відповідач суму єдиного податку з фізичних осіб в повному обсязі не сплатив, враховуючи наявну на рахунку платника податків переплату, податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб за період з 20 травня 2014 року по 20 червня 2015 року складає 3 408,98 грн.

Крім того, 04.11.2015 на підставі п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати сум єдиного податку за період з 20.01.2013 по 04.11.2015, в ході якої встановлено несвоєчасну сплату, несплату платником податків фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України. Зокрема, виявлено порушення граничних строків сплати сум єдиного податку за період березень 2014 року - червень 2015 року.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 04.11.2015 № 1415/08-28-17-01/НОМЕР_2.

На підставі даного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.11.2015 № НОМЕР_1, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 50% від грошового зобовязання по єдиному податку з фізичних осіб, погашеного з затримкою, що становить 2 400,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наданою позивачем копією поштового конверту.

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.11.2015 № НОМЕР_1 вважається врученим відповідачу належним чином.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що сума штрафних санкцій, застосованих до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш»від 20.11.2015 № НОМЕР_1 відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 5 908,48 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку платника податків за спірний період.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Підприємцю направлена податкова вимога від 07.08.2015 № 1745-23.

Проте, поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу з відміткою відділення поштового звязку без вручення, що підтверджується наданою позивачем копією поштового конверту.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога від 07.08.2015 № 1745-23 вважається врученою відповідачу належним чином, що спростовує доводи відповідача щодо неотримання ним податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобовязання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ПП. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, посилання позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.

Ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідач у своїй заяві просить розстрочити виконання судового рішення у справі № 808/1227/16 строком на 2 роки зі сплатою кожного місяця рівними платежами.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладенні приписи чинного законодавства та встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Ленінському районі ГУ ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 5809,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на бажання відповідача сплатити суму заборгованості та приймаючи до уваги фінансовий стан відповідача, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення суду строком на 2 роки, зі сплатою рівними частками по 242,06 грн.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167,263 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5809,48 (п'ять тисяч вісімсот дев'ять гривень 48 коп.), яку зарахувати на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423, банк - ГУДКС у Запорізькій області, МФО 813015, на р/р № 33217866700006, код платежу 18050401).

Розстрочити відповідачу виконання даного судового рішення строком на 24 місяці зі сплатою рівними частинами щомісяця по 242,06 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко