Ухвала суду № 59103846, 21.07.2016, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

21 липня 2016 року Справа № 803/1063/16

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправними дій, скасування протоколу та постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання дій головного інспектора будівельного нагляду протиправними, скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.06.2016 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.06.2016 року №140/1461.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.06.2016 року не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в звязку з чим слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині цих позовних вимог на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Виходячи зі змісту норм КАС України, необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а саме: коли хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. При цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

За вимогами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. При цьому названа норма визначає рішення як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії.

Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого субєкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обовязків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за субєктним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного субєкта.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого субєкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обовязковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Ненормативні (індивідуальні) акти - породжують права і обовязки у тих конкретних субєктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Така правова позиція наведена й Конституційним Судом України у рішенні по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 року №2-зп, справа №3/35-313), в якому зазначено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Із змісту зазначених визначень вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обовязки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як субєкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого субєкта, а відповідно інший субєкт зобовязаний виконувати його вимоги.

Назване кореспондується із умовами частини першої статті 2 КАС України, яка у визначенні завдання адміністративного судочинства розкриває зміст прав свобод і інтересів, захист яких є юрисдикцією адміністративних судів, а саме: права особи у сфері публічно-правових відносин, що порушені певними субєктами (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, інші субєкти) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, до компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій субєктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.

Відрізняючою ознакою правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління особою, здійснення щодо нього влади шляхом встановлення його прав і обовязків.

Водночас справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами суспільства стосовно їхніх прав та обовязків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один субєкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) субєктів, а ці субєкти відповідно зобовязані виконувати вимоги та приписи такого владного субєкта. У тому випадку, якщо субєкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова і службова особа) у спірних відносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого субєкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Оскільки оскаржуваний позивачем протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює лише виявлені порушення під час проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, однак не породжує будь-яких правових наслідків, не встановлює прав і обовязків для позивача, тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. За таких обставин у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності слід відмовити.

Керуючись статтею 109 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправними дій, скасування протоколу та постанови в частині позовних вимог про скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 червня 2016 року.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самими позовними вимогами, щодо яких постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяН.Б.Плахтій